Справа № 10-168/2008 рік                                                  Головуючий у 1 інстанції

Категорія :  продовження строку                                          Селіванова О.О.

тримання під вартою                                                         Доповідач : Значок І.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 липня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

Головуючого                          Ржепецького О.П.,

Суддів                                    Чернявського А.С., Значок І.С.

За участю прокурора Буца Г.О.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією обвинуваченого ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 червня 2008 року, якою у відношенні

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народженця, уродженця Росії, Кемеровської області м. Ново кузнецьку, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89.КК України,

продовжено строк тримання під вартою до 4-х місяців.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 94 КК України (в редакції 1960 p.).

Старший слідчий прокуратури Центрального району м. Миколаєва в обґрунтування свого подання вказує на те, що до закінчення досудового слідства необхідно змінити кваліфікацію дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, виконати вимоги ст. 217, 218-220 КПК України, підстав для зміни запобіжного заходу немає.

Задовольняючи подання слідчого, суд першої інстанції вказав, що розслідування по справі в трьохмісячнии строк закінчити не виявляється можливим і підстав для скасування чи зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_1. на більш м'яку немає.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_1 просить постанову скасувати. Вказує, що злочин , в якому його обвинувачують він не скоював. Стверджує, що в матеріалах справи допущені порушення закону та не усунені протиріччя та сумніви щодо доказів, справа розслідується однобічно. Також наголошує, що в

2

ході досудового слідства порушуються його права, передбачені ст. 62 Конституції України та право на захист, передбачене Європейською конвенцією.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість постанови, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.05.2008 року, при обранні ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді взятті під вартою, суд врахував, що ОСОБА_1обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння вбивства на територіі іншої держави, може продовжити злочинну діяльність та ухилитися від слідства і суду, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень.

При розгляді судом подання про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою, підстав для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу не встановлено. До закінчення досудового слідства необхідно виконати ряд слідчих дій.

Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і судового слідства" при розгляді подання про взяття під варту суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в іншій спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

А тому посилання апелянта на протиріччя доказів його вини як підстав для скасування постанови суду про продовження строку тримання під вартою, є необгрунтованими, оскільки не можуть бути предметом дослідження при розгляді судом подання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

 УХВАЛИЛА:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 23.06.2008 року у відношенні ОСОБА_1залишити без змін.