Справа № 11-403/2008 року Головуючий у першій інстанції
Категорія: ст.366 ч. 1 КК України суддя: Літвіненко Т.Я.
Доповідач апеляційного суду: суддя: Губа О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого: Ржепецького О.П.
суддів: Салтовської І.Б., Губи О.О.
за участю прокурора: Кириленка Є.В.
захисника: ОСОБА_1
засудженої: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну
справу за апеляцією засудженої ОСОБА_2 на вирок Первомайського
міськрайонного суду Миколаївської області від 7 травня 2008 року, яким
засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженку смт. Криве Озеро Миколаївської області, громадянку України, з вищою освітою, працюючу головним бухгалтером ЗАТ «Софія», одружену, проживаючу по АДРЕСА_1раніше не судиму,
- за ч. 1 ст. 366 КК України штраф у розмірі 510 грн. з позбавленням права обіймати посади головного бухгалтера або бухгалтера строком на 1 рік.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
Згідно наказу № 82-К від 23.10.2006 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду головного бухгалтера Підгорянської газонаповнювальної станції скрапленого газу ТОВ «Укргазсервіс» з 23.10.2006 року і згідно посадової інструкції та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» була наділена організаційно-розпорядчими і консультативно-дорадчими функціями, тобто являлась службовою особою.
В серпні 2006 року ОСОБА_2 стало відомо, що Первомайська міжрайонна виконавча дирекція Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має можливість
2
виділити путівку на санаторно-курортне лікування за рахунок коштів Фонду.
Бажаючи використати путівку на санаторно-курортне лікування в особистих інтересах, вона без відома керівництва ТОВ «Украгазсервіс» зробила заявку до вищевказаної дирекції на отримання путівки та достовірно знаючи, що порядок отримання путівки передбачає наявність довіреності, а її отримання без відома керівництва ТОВ «Укргазсервіс» тіе можливе, ОСОБА_2 вирішила підробити вказану довіреність.
Реалізуючи свій умисел ОСОБА_2 оформила довіреність серії ЯМР №228852 від 29 серпня 2006 року, в якій особисто виконала підпис від імені начальника Підгороднянської газонаповнювальної станції ТОВ «Украгазсервіс» ОСОБА_3Після цього, пред'явивши вказану довіреність, отримала путівку на санаторно-курортне лікування в санаторії «Смерічка» за рахунок коштів Фонду.
Ті ж самі дії вона вчинила: - в квітні 2007 року, оформивши довіреність ЯНМ №020603 від 4 квітня 2007 року, отримала путівку на санаторно-курортне лікування в санаторії «Україна»;
- в серпні 2007 року, оформивши довіреність ЯНЧ № 020620 від 30 серпня 2007 року, отримала путівку на санаторно-курортне лікування в санаторії «Перлина Прикарпаття».
В апеляції засуджена ОСОБА_2, посилаючись на необґрунтованість засудження за ч. 1 ст. 366 КК України та невідповідність кваліфікації її дій до обставин справи, просить вирок суду скасувати і провадження по справі закрити. Водночас, зазначає, що ставлячи на дорученні підпис, не усвідомлювала в своїх діях злочину і не передбачала можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння. На думку апелянта, її дії відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України містять формальні ознаки, передбачені ч. 1 ст. 366 КК України, є малозначними, тому не становлять суспільної небезпеки, оскільки не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди підприємству та державі. Також посилається на те, що її дії не становлять суспільної небезпеки, відсутні наслідки, як такі взагалі, тобто об'єктивна сторона злочину відсутня.
Крім того, стверджує, що судом не взято до уваги ті факти, що відповідно до ст. 1 розділу 1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» санаторно-курортне лікування проводиться за рахунок самого фонду та відповідно до цього закону підтверджується правомочність її дій в отриманні путівок. Також подання заяви передбачено самим працівником, а не з дозволу та відома керівника та розподіл путівок серед робітників належить до компетенції трудових колективів, а не за розпорядженням керівника. Також вважає, що керівникОСОБА_3 був проінформований про дані операції, і ніяких заперечень від нього не
3
надходило, оскільки він був ознайомлений з даними форми Ф4-ФСС та ТВП звітності про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, в якій в п.6 розділу 111 були відображені суми коштів, отриманих від оплати за путівки і оприбутковані в касу ТОВ «Украгазсервіс».
Водночас, апелянт вважає, що суд при призначенні покарання не врахував те, що вона раніше не судима, вчинила злочин невеликої тяжкості, її щире каяття та активне сприяння проведенню досудового слідства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_2 на підтримку апеляції, її захисникаОСОБА_1, яка просила вирок скасувати, постановити виправдувальний вирок, або на підставі ст. 45 КК України, звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, думку прокурора Кириленка Є.В. про залишення вироку без зміни, а апеляції - без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, у судовому засіданні згідно з вимогами ст. 299 ч. З КІЖ України суд визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечували учасники судового розгляду.
З протоколу судового засідання видно, що ОСОБА_2 повністю визнала вину по пред'явленому обвинуваченню, кваліфікацію своїх дій не оспорювала, при допиті підсудна не заперечувала, що дійсно з метою отримання путівок на санаторно - курортне лікування від Первомайської міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за рахунок коштів Фонду в серпні 2006 році, в квітні та серпні 2007 році в довіреностях від 29.08.2006 року, 04.04. та 30.08.2007 року особисто виконала підпис від імені начальника Підгороднянської газонаповнювальної станції ТОВ "Укргазсервіс" ОСОБА_3і, пред'явивши вказані підроблені довіреності, отримала путівки. їй були роз'яснені положення вказаного закону про те, що у такому випадку вона буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку (заява від імені ОСОБА_2 про роз'яснення їй ст. 299 КПК України - а.с. 87).
Згідно зі ст. 365 ч. 1 КПК України апеляційним судом не перевіряються висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. З ст. 299, ст. 301-1 КПК України докази не досліджувалися.
4
З урахуванням наведеного, доводи апелянта щодо фактичних обставин справи, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки кримінальна справа розглянута в вище зазначеному порядку.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на доказах, які є в матеріалах справи.
Дії ОСОБА_2 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України.
Підстав для скасування вироку, як просить апелянт в апеляції, колегія судців не вбачає.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної, яка позитивно характеризується за місцем проживання, а також обставини, які пом'якшують покарання, а саме: повне визнання вини у пред'явленому обвинуваченні, щире каяття, а також те, що вона раніше не судима. З урахуванням зазначеного суд призначив ОСОБА_2 мінімальне покарання у вигляді штрафу.
Однак, колегія суддів з урахуванням вчинення ОСОБА_2 злочину невеликої тяжкості, визнання вини, щирого каяття, позитивних даних про особу винної, бездоганної поведінки, сумлінного ставлення до праці, стану здоров'я, вважає, що ОСОБА_2 не є суспільно-небезпечною особою, тому на підставі ч. 4 ст. 74 КК України підлягає звільненню від покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 травня 2008 року відносно ОСОБА_2змінити.
Звільнити ОСОБА_2на підставі ч. 4 ст. 74 КК України від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 366 КК України у виді штрафу 510 гривен з позбавленням обіймати посади головного бухгалтера або бухгалтера строком на 1 рік.
В іншій частині вказаний вирок залишити без змін.