АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-587/11 Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Тимчук Л.А.

Суддів : Антонова В.М, ОСОБА_2

При секретарі: Колодюк О.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 6 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5, посилаючись на те, що 31 липня 2006 року уклала зі своєю донькою ОСОБА_5 договір довічного утримання, який посвідчено державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори. Проте, відповідач не виконує обов'язки покладені договором довічного утримання.

Просила розірвати договір довічного утримання від 31 липня 2006 року укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори, визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку з частиною господарських споруд по вул. Покровській, 82 у м. Полтаві.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 6 грудня 2010 року договір довічного утримання від 31 липня 2006 року, що укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2-1388 розірвано.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину житлового будинку з частиною господарських споруд, що знаходиться в м. Полтава, вул. Покровська, 82.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 120 грн. витрат на ІТЗ судового розгляду справи, 170 грн. судового збору, 3000 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 3290 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення місцевого суду, як винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників процесу, що з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно п.2 ч.І ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.п. З, 4 ч.І ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Із матеріалів справи слідує і як встановлено судом, що 31 липня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір довічного утримання, посвідчений державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори, реєстровий номер 2-1388.

За цим договором відчужувач передала набувачеві 1/3 частину житлового будинку з частиною господарських споруд, що знаходиться в м. Полтава, вул. Покровська, 82. Умовами договору є виконання набувачем своїх зобов'язань перед відчужувачем по догляду, щомісячному матеріальному забезпеченню, проживанням позивача в житловому будинку.

Задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору довічного утримання місцевий суд виходив з того, що вимоги договору відповідачкою не виконувались, що підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 744 ЦК України визначено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру, або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 746 ЦК України, відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Згідно ч.І ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Таким чином, розірвання договору може мати місце лише в тому випадку, якщо набувачем не виконуються умови договору в цілому, а не у випадку невиконання окремого незначного зобов'язання чи випадкової сварки.

Суду першої інстанції не надано доказів щодо невиконання зобов'язань відповідачкою: медичні довідки, акти експертиз, скарги в міліцію тощо. Навпаки, в судовому засіданні суду першої інстанції як сторони так і свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пояснили, що між сторонами нормальні стосунки. ОСОБА_4 матеріально забезпечена - продуктами харчування, ліками, одягом, санітарно-гігієнічними умовами проживання в будинку. В будинку зроблено ремонт, проводиться оплата за комунальні послуги.

.

Слід зазначити, що з 31 липня 2006 року відповідачем ОСОБА_5 належним чином виконуються обов'язки щодо договору довічного утримання.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, п.2 ч.І ст.307, п.п.3,4 ч.іст. 309, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 6 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, визнання права власності відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Тимчук Л.А.

Судді Антонов В.М., Мартєв С.Ю.