ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/51/2011
24 березня 2011 року 17 год. 59 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: ОСОБА_2
представник третьої особи: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління МВС України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Спеціальна рота судової міліції "Грифон" при УМВС України в Рівненській області
прозобов’язання виплатити матеріальну допомогу та коштів грошового забезпечення
ВСТАНОВИВ :
Позивач –ОСОБА_1 –звернувся до суду з позовом до УМВС України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Спеціальна рота судової міліції "Грифон" при УМВС України в Рівненській області, відповідно до якого просив зобов'язати УМВС України в Рівненській області виплатити матеріальну допомогу за період з 2000 року по 2010 рік, провести нарахування та оплату праці за службу понад установлений законодавством робочий час, нічний час та провести індексацію та компенсацію затриманих коштів.
Позовні вимоги мотивує тим, що при звільненні з органів внутрішніх справ з 31.05.2010 року дізнався про наявність у нього під час проходження служби права отримання на матеріальну допомогу в розмірі грошового забезпечення на рік, передбачену Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу та оплату праці працівників органів внутрішніх справ" від 04.10.1996 року № 926, яка є обов’язковою. Позивач також покликається на постанову КМ України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" від 07.11.2009 року № 1294 та Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.03.2008 року за N 205/14896, яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, якими також передбачено матеріальна допомога. Проте така матеріальна допомога йому не виплачувалась і в період роботи і під час звільнення.
На його звернення до відповідача з заявою про нарахування та виплату обумовлених коштів, останній відмовив, мотивуючи тим, що коштів на такі виплати не були передбачені державним бюджетом на відповідні роки. Таку відмову позивач вважає неправомірною, такою, що порушує його право на отримання грошового забезпечення, передбаченого законом.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в поданих письмових запереченнях, зокрема зазначив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 99 КАС України, і підстав для його поновлення немає, оскільки позивач знав про порушення його права при звільненні (31.05.2010 року), а звернувся до суду лише 05.01.2011 року.
По суті спору, то відповідач вказав, що матеріальна допомога на оздоровлення не є обов’язковою виплатою, а можливою лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів. Позивачу матеріальна допомога в 2008 році виплачувалась в розмірі 1878,91 грн., в 2009 році –700 грн., в 2010 році не виплачувалась у зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань на вказану категорію виплат.
Щодо виплати компенсації за службу понад встановлений робочий та нічний час, то відповідач зазначив, що відповідно до пп. 3.7.3. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499, служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається. Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (пп.3.7.4 Інструкції). У зв’язку з тим, що табель обліку робочого часу до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області не направлявся, підстав для нарахування йому такої доплати не було, відповідно служба понад норму компенсувалась шляхом надання йому іншого дня відпочинку.
Представник третьої особи на стороні відповідача –Спеціальної роти судової міліції "Грифон" при УМВС України в Рівненській області позов заперечив з тих же підстав, що відповідач. Позовні вимоги вважає безпідставними та в їх задоволенні просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача та третьої особи, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Ухвалою від 24.03.2011 року позовні вимоги в частині щодо зобов'язання виплати матеріальної допомоги та надбавки за службу понад установлений робочий час та в нічній час за період з 2000 року по 2009 рік включно залишені без розгляду. Отже, суд розглядає по суті позовні вимоги лише в частині зобов'язання відповідача виплатити матеріальну допомогу та надбавку за службу понад установлений робочий та нічній час за 2010 рік.
Позивач, ОСОБА_1, проходив службу в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, був атестованим працівником, і відповідно до наказу № 78 від 28.05.2010 року (витяг з наказу –а.с.23) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 31.05.2010 року був звільнений з посади інспектора-чергового чергової частини спеціальної роти судової міліції "Грифон" при УМВС України в Рівненській області в запас Збройних Сил України (з поставленням на військовий облік) за пунктом 64 "б" (через хворобу).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового утримання працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
З 1 січня 2008 року нарахування та виплата грошового забезпечення працівникам органів внутрішніх справ проводиться відповідно до Постанови КМ України від 07.11.2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі за текстом –Постанова №1294), відповідно до п.1 якої грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань (п. 2 Постанови №1294).
Підпунктом 3) п. 5 Постанови №1294 передбачено право керівників державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначений Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 року № 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12.03.2008 року за N 205/14896 (далі за текстом –Інструкція №499), яка розроблена відповідно до Указу Президента України від 02.06.2001 N 400 "Про надбавки до посадових окладів державних експертів з питань таємниць Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України", Постанови Верховної Ради України від 11.07.95 N 285/95-ВР "Про внесення зміни до Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України", постанов Кабінету Міністрів України від 15.06.94 N 414 "Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає допуск до державної таємниці", від 20.01.97 N 30 "Про допомогу на поховання", від 11.08.95 N 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах", від 11.07.2007 N 913 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення", від 07.11.2007 N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".
Відповідно до ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010, № 2154-VI з наступними змінами та доповненнями, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу … здійснюються в межах і відповідно до бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ.
Дана позиція закріплена також п. 4 Положення про спеціальний підрозділ судової міліції "Грифон" , затвердженого наказом МВС України №1390 від 19.11.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.12.2003 року за № 1139/8460 та п. 4 Положення про спеціальну роту судової міліції "Грифон" при УМВС України в Рівненській області, затвердженого наказом УМВС України в Рівненській області №60 від 15.02.2005 року.
Як встановлено судом (довідка № 5/101 від 18.01.2011 року (копія –а.с. 33), позивачу в 2010 році матеріальна допомога на оздоровлення не виплачувалася у зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань на вказану категорію виплат.
Отже в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання УМВС України в Рівненській області виплатити позивачу матеріальну допомогу за 2010 рік слід відмовити.
Покликання позивача на Указ Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" від 4.10.1996 року N 926/96, є безпідставним і до уваги судом не береться, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин цей Указ втратив чинність згідно з Указом Президента України від 18 грудня 2007 року N 1234/2007, а отже і підстав для його застосування, а відповідно і для нарахування та виплати йому матеріальної допомоги в 2010 році у відповідача не було.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Управління МВС України в Рівненській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткове грошове забезпечення за службу понад установлений робочий час та в нічний час за фактичну кількість відпрацьованих годин з 04 січня по 31 травня 2010 року, то вони є обґрунтованими, підставними і підлягають до задоволення, оскільки така виплата є компенсацією за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, і відповідно до Інструкції №499. Згідно з п. 3.7.3. Інструкції №499 служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається. Підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ (п.3.7.4.). Облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин (п.3.7.5.).
Як вбачається з довідки № 5/101 від 18.01.2011 року (копія –а.с.33), позивачу компенсація за службу понад установлений законодавством робочий час та службу в нічний час у 2010 році не проводилась у зв’язку з тим, що табелі обліку робочого часу до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області не подавалися.
Проте, відпрацювання позивачем понад установлений робочий час та в нічний час підтверджується наявними дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: довідкою, виданою заступником командира роти з кадрового забезпечення СРСМ "Грифон" при УМВС України в Рівненській області (а.с.30), графіками несення служби добового наряду чергової частини СРСМ "Грифон" при УМВС України в Рівненській області (копії –а.с.82-85).
Відсутність табелів відпрацьованого позивачем робочого часу та не направлення їх до відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС України в Рівненській області для нарахування та виплати позивачу компенсації за службу в понаднормовий та нічний час не є обставиною, що обумовлює підставу набуття права позивача на таку компенсацію, а отже і позбавлення його такого права.
Твердження представників відповідача –УМВС України в Рівненській області та третьої особи на стороні відповідача –Спеціальної роти судової міліції "Грифон" при УМВС України в Рівненській області про те, що позивачу було надано інший день відпочинку, а також те, що останній надавав згоду на таку компенсацію не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
Щодо покликання відповідача на пропуск позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 3 ст. 99 КАС України в редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року, яким внесено зміни до ст. 99 КАС України в частині скорочення строку звернення до адміністративного суду, то суд їх до уваги не бере, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, а саме з 04 січня по 31 травня 2010 року, встановлювався річний строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення в частині зобов'язання провести нарахування та виплату позивачу додаткового грошового забезпечення за службу понад установлений робочий час та в нічний час за фактичну кількість відпрацьованих годин в період з 04 січня по 31 травня 2010 року, є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються вищевикладеним та наявними в справі доказами. Натомість, позивачем доведено ті обставини на яких ґрунтується його позовні вимоги в цій частині, отже вони є правомірними і їх слід задовольнити.
Позовні вимоги в частині проведення індексації та компенсації затриманих коштів до задоволення не підлягають, оскільки проходження служби рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ України не регулюється Кодексом законів про працю України, а законодавством про ці органи. Згідно статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають доходи громадян, які не мають разового характеру (постійні доходи), а виплата даної заборгованості за своєю природою є разовою виплатою.
Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову в сумі 3,40 грн., присуджується йому з державного бюджету згідно частини 3 статті 94 КАС України,
Керуючись статтями 160–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління МВС України в Рівненській області провести нарахування та виплатити ОСОБА_1 додаткове грошове забезпечення за службу понад установлений робочий час та в нічний час за фактичну кількість відпрацьованих годин в період з 04 січня 2010 року по 31 травня 2010 року.
В задоволенні решти позовних вимог - позивачу відмовити.
Присудити на користь позивача -ОСОБА_1 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1,70 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Махаринець Д. Є.