ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 р. Справа № 804/2853/15

                    Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1

при секретаріОСОБА_2

за участю:

представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібоя Преміум» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ібоя Преміум» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому просить: - визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки, складання акту перевірки №3330/04-61-15-01/37731786 від 28.11.2014 року за наслідками перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015 року, які вчинені не в порядку і не у спосіб, передбачених законодавством України; - визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015р. з податку на додану вартість на загальну суму 68222,50грн.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що ніяких повідомлень та копій наказів про проведення перевірки ТОВ «Ібоя Преміум» не отримувало, будь-яких примірників актів перевірок підприємство не отримувало, у підприємства ніякі документи бухгалтерського та податкового обліків для перевірки не запитувалися. Згідно п.11 підрозділу 2 розділу 20 Податкового кодексу України, з 01 січня 2012 року податкова накладна в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10000грн., не підлягає включенню до єдиного реєстру податкових накладних, отже ТОВ «Ібоя Преміум» мало право на включення до складу податкового кредиту сум податку вказаних у податкових накладних виписаних продавцем ТОВ «Логан Груп».

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014р., з урахуванням наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014р. є меншим, ніж визначено камеральною перевіркою, в результаті допущення платником порушень податкового законодавства. ТОВ «Ібоя Преміум» заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8), в якій зазначено про відмову продавця товарів/послуг надати податкову накладну та порушення підприємствами порядку заповнення податкових накладних до декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року не надано. За економічним змістом законодавчих документів та результатами перевірки податкової звітності, даних інформаційних систем, наданих документів, підприємством завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2014р. у розмірі 54577,6грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволені позову.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.08.2014р., копія якої наявна в матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ібоя Преміум» зареєстроване 17.06.2011р., місцезнаходження юридичної особи: 49098, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 86.

Судом встановлено, що на підставі п.75.1 ст.75, в порядку ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014 року, наданого в жовтні 2014 року та декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібоя Преміум», за результатами якої складено ОСОБА_2 №3330 від 28.11.14р., копія якого була направлена на адресу позивача, проте повернувся конверт з позначкою пошти «за закінченням строку», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення та фіскальним чеком «Укрпошта» від 02.12.2014р.

Згідно системи співставлення у розрізі контрагентів на рівні ГУ ДФС України підприємство ТОВ «Логан Груп» не задекларовано податкові зобов’язання в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року по ТОВ «Ібоя Преміум». Зазначені податкові зобов’язання відображено у декларації за вересень 2014 року 18.11.2014, по строку подання 20.10.2014р., шляхом їх включення до додатку 1 (проведення розрахунку коригування).

За результатами перевірки копій документів (податкових накладних) встановлено, що товар зазначений в податкових накладних, виписаних підприємством ТОВ «Логан Груп» для ТОВ «Ібоя Преміум» має імпортне походження з зазначеними кодами УКТЗЕД та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно висновку вказаного ОСОБА_2 камеральної перевірки, в порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Ібоя Преміум» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 54578грн.

На підставі вказаного ОСОБА_2, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015р., яким згідно п.54.3 ст.54 та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 68222,50грн., у т.ч. за основним платежем – 54578грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 13644,50грн.

Позивачем до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були подані Податкові декларації з податку на додану вартість, Розшифровки податкових зобов’язань (Додаток 5) за серпень, вересень 2014р., Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань за серпень 2014р., а також Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну Додаток 8.

Відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014р., до складу податкового кредиту по рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку…» включено суму ПДВ 63320,92грн. по платнику ТОВ «Логан Груп» та зменшено суму ПДВ по платнику ТОВ «Оксіфорт», що підтверджується додатком 5 до уточнюючого розрахунку.

Згідно Додатку 5, до вказаного уточнюючого розрахунку, підприємством до складу податкового кредиту включено податкові накладні по контрагенту ТОВ «Логан Груп», період складання яких визначено серпень 2014р. на суму ПДВ 63320,92грн. та зменшено суму податкового кредиту по податкових накладних по контрагенту ТОВ «Оксіфорт» період складання яких визначено серпень 2014р. на суму ПДВ 63320,92грн.

Разом із цим, ТОВ «Ібоя Преміум» з декларацією з ПДВ за вересень 2014 року подало додаток № 8, в якому, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, заявило про відмову продавця товарів/послуг (ТОВ «Логан Груп») надати податкову накладну щодо зобов’язань, які виникли у серпні 2014р., а саме: №885 від 11.08.2014р. на суму 5169,60грн., №886 від 12.08.2014р. на суму 9630грн., №888 від 13.08.2014р. на суму 9630грн., №889 від 14.08.2014р. на суму 9630грн., №890 від 15.08.2014р. на суму 7918грн., №891 від 21.08.2014р. на суму 6300грн., №892 від 22.08.2014р. на суму 6300грн.

Відповідно до Договору підряду №010814 від 01.08.2014р. укладеного між ТОВ «Логан Груп» (Підрядник) та ТОВ «Ібоя Преміум» (Замовник), предметом якого є: замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання здійснити роботи (комплекс робіт з влаштування бетонної підлоги) за адресю: м.Дніпропетровськ, смт.Ювілейне, вул.Совхозна, 76.

Згідно Договору підряду №040814 від 04.08.2014р. укладеного між ТОВ «Логан Груп» (Підрядник) та ТОВ «Ібоя Преміум» (Замовник), предметом якого є: замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання здійснити роботи (монтаж плінтуса) за адресю: м.Дніпропетровськ, смт.Ювілейне, вул.Совхозна, 76.

Вказані роботи були виконані, що підтверджується: ОСОБА_2 здачі-прийняття робіт №№РН-0807/01, РН-0812/03; Рахунками-фактурами №№883, 887; Видатковою накладною №ОФ-0807/02 та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У статті 198 Податкового кодексу України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов'язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Зокрема, згідно із пунктом 198.1 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За пунктом 198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій цього пункту).

Згідно з пунктом 198.6 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Норми статті 201 ПК України, до яких відсилають правила пункту 198.6 статті 198 цього Кодексу, регулюють відносини, пов'язані з оформленням і легітимацією податкової накладної. У цій нормі містяться обов'язкові правила щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, недотримання яких тягне визнання податкової накладної недійсною; визначено правову природу цього документа, підстави, порядок, умови його складання і надання; встановлено права й обов'язки учасників податкових відносин, пов'язані із складанням, наданням та реєстрацією податкової накладної; передбачено наслідки недотримання обов'язкових вимог щодо форми, змісту та інших дій зі складання, надання та реєстрації податкових накладних.

Так, у пункті 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За пунктом 201.10 зазначеної статті Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, що з січня 2012р. податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Згідно з пунктом 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, що містяться у Реєстрі.

Згідно п.13 Порядку, з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Ібоя Преміум» було подано до ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області: Податкові декларації з податку на додану вартість, Розшифровки податкових зобов’язань (Додаток 5) за серпень, вересень 2014р., Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань за серпень 2014р., а також Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну Додаток 8.

Разом із цим, ТОВ «Ібоя Преміум» з декларацією з ПДВ за вересень 2014 року подало Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну додаток № 8, в якому, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, заявило про відмову продавця товарів/послуг (ТОВ «Логан Груп») надати податкову накладну щодо зобов’язань, які виникли у серпні 2014р., а саме: №885 від 11.08.2014р. на суму 5169,60грн., №886 від 12.08.2014р. на суму 9630грн., №888 від 13.08.2014р. на суму 9630грн., №889 від 14.08.2014р. на суму 9630грн., №890 від 15.08.2014р. на суму 7918грн., №891 від 21.08.2014р. на суму 6300грн., №892 від 22.08.2014р. на суму 6300грн.

Згідно висновку ОСОБА_2 камеральної перевірки ОСОБА_2 №3330 від 28.11.14р., на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015 року, в порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Ібоя Преміум» завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 54578грн.

Щодо посилань відповідача на неправомірне формування податкового кредиту ТОВ «Ібоя Преміум» по взаємовідносинам з ТОВ «Логан Груп» в зв’язку з тим, що останнім не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні виписані в адресу покупця, на підставі чого податковим органом зроблено висновок щодо порушення підприємством ТОВ «Ібоя Преміум» вимог ст.198 та 201 Податкового кодексу України, суд зазначає, що згідно п.11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, з січня 2012р. податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних, у зв’язку з чим, ТОВ «Ібоя Преміум» мало право на включення до складу податкового кредиту сум податку вказаних у податкових накладних виписаних продавцем ТОВ «Логан Групи».

Суд звертає увагу, що право платника податків на формування витрат в податковому обліку, на податковий кредит з ПДВ та бюджетне відшкодування цього податку, не залежить від податкового обліку інших платників податків, а залежить лише від дотримання вимог Податкового кодексу України самим платником, який це право реалізує.

Системний аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством. В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов'язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Слід також зазначити, що згідно зі статтею 201 ПК України обов'язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів (послуг), а не платника податку, який формує податковий кредит, і при цьому зазначена стаття не містить імперативних приписів про неприйнятність цих документів через несвоєчасність (не у день надання) внесення їх до Реєстру.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України №21-259а14 від 16.09.2014р.

Судом встановлено, матеріалами справи підтвердження, а також не заперечувалось відповідачем, що господарські операції з поставки товару/послуг, які були здійснені ТОВ «Ібоя Преміум» з контрагентом ТОВ «Логан Групи» мали реальний характер, були оформлені та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, договірні зобов'язання були виконані сторонами відповідно до умов договорів та були направлені на настання реальних наслідків, в тому числі були надані податкові накладні з сумами податку на додану вартість, які не перевищують 10000грн. в кожній.

Крім того, суд зазначає, що відповідач в ОСОБА_2 камеральної перевірки зазначає, за результатами перевірки копій документів (податкових накладних) встановлено, що товар зазначений в податкових накладних, виписаних підприємством ТОВ «Логан Груп» для ТОВ «Ібоя Преміум» має імпортне походження з зазначеними кодами УКТЗЕД та підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте не вказує що саме за товар, на яку суму, за якими кодами УКТЗЕД.

Також, суд звертає увагу, що податковим кодексом не встановлено вичерпного переліку податкових повідомлень, які можуть направлятись платнику податків, серед таких податкових повідомлень, які найчастіше направляються платникам податків, є податкові вимоги, рішення контролюючого органу та інші документи.

Документ – це оформлений у встановленому порядку матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію та має відповідно до чинного законодавства юридичну силу.

В органах державної податкової служби України документи підписуються посадовими особами відповідно до їх компетенції, встановленої чинними нормативно-правовими актами, наказом керівника органу державної податкової служби України та положеннями про структурні підрозділи.

Засвідчення документів здійснюється шляхом їх підписання, затвердження та завірення печаткою.

Підпис – обов’язковий реквізит документа, він є формою вираження законності документа і відповідальності за його зміст. Підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалів і прізвища.

Податкові повідомлення – рішення повинні бути відповідним чином завірені печаткою податкового органу, відповідального за підготовку та оформлення такого документа.

У супереч зазначеному, отримане позивачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015р. не містить підпису уповноваженої особи та печатки, що підтверджується копію вказаного рішення наявного матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Також, відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про дотримання позивачем вимог податкового законодавства, при цьому, на підтвердження своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки, складання акту перевірки №3330/04-61-15-01/37731786 від 28.11.2014 року, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що захисту підлягають порушені або оспорюванні права особи.

Між тим, самі висновки ревізорів-інспекторів, які викладені в актах, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті висновки, в подальшому, стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, правом на оскарження якого позивач скористався в межах вказаної справи.

А оцінку самого акта слід здійснювати з врахуванням ч.1 ст.79 КАС України, згідно якої письмовими доказами є документи, акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, на законодавчому рівні встановлено повноваження та обов’язок податкового органу скласти акт, при цьому акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень у разі виникнення спору щодо прийнятих на підставі такого акту рішень.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки, складання акту перевірки №3330/04-61-15-01/37731786 від 28.11.2014 року, не відповідає його змісту, у зв’язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ібоя Преміум» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №0000471501 від 17.01.2015р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1