А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
19.03.09 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Гошовського Г.М. (головуючий), Стана І.В., Дідика В.М., з участю прокурора - Канюка В.Ю., потерпілої ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні провадження за скаргою на постанову про порушення кримінальної справи, в якому старший помічник прокурора Воловецького району, що брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, і ОСОБА_1 подали апеляції на постанову судді Свалявського районного суду від 23.02.09.
Цією постановою (далі - постанова судді) задоволено скаргу ОСОБА_2, скасовано постанову прокурора Воловецького району від 21.10.08 про порушення кримінальної справи щодо неї за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (далі - постанова прокурора), та відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю приводів і підстав для цього.
Згідно постанови прокурора протиправні дії ОСОБА_2 полягали в тому, що вона, як голова правління Міжгірської районної спілки споживчих товариств (далі - РССТ), з грудня 2005 по березень 2008 року не виконала рішення Міжгірського районного суду від 06.10.05, змінене ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 20.12.05, про визнання звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління Міжгірського міського споживчого товариства (далі - МСТ) незаконним, запису № 24 від 12.07.1999 у її трудовій книжці - недійсним та поновлення останньої на цій посаді, а 07.07.06 внесла до її трудової книжки завідомо неправдивий запис № 27 про звільнення Карпович з посади голови правління Міжгірського МСТ за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.
У скарзі на постанову прокурора ОСОБА_2 зазначила, що повноважень на призначення на посади і звільнення з посад працівників Міжгірського МСТ вона не мала, посади голови правління Міжгірського МСТ у штатному розкладі Міжгірської РССТ у 2006-2008 роках не було, отже виконати судові рішення щодо ОСОБА_1 одноосібно вона не могла. Що стосується запису № 27 в трудовій книжці ОСОБА_1, то він зроблений нею у відповідності до постанови правління Міжгірського РССТ № 39 від 07.07.06, винесеної в межах повноважень правління, передбачених ст.31 Статуту Міжгірської РССТ.
Постанова судді мотивована тим, що оскільки згідно вступної частини постанови прокурора, постанов про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченої та про порушення кримінальної справи щодо особи від 17.03.08 (т.3 а.с. 211, 214) ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, а про перекваліфікацію її дій за іншим кримінальним законом в постанові прокурора не зазначено, приводів і підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, не було.
Старший помічник прокурора Воловецького району в своїй апеляції просить скасувати постанову судді , а провадження за скаргою ОСОБА_2 направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що ця справа була порушена щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, в ході розслідування іншої, за її ж обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України. Вимоги ст.ст. 94 та 98 КПК України при цьому, на його думку, були додержані.
ОСОБА_1 в своїй апеляції також просить скасувати постанову судді, але водночас - і залишити без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи. Посилається на те, що ОСОБА_2, як голова правління Міжгірської РССТ не виконала судові рішення про визнання її звільнення з посади голови правління Міжгірського МСТ незаконним, запису № 24 від 12.07.1999 у її трудовій книжці - недійсним та поновлення її на цій посаді, а 07.07.06 внесла до її трудової книжки завідомо неправдивий запис № 27 про звільнення з посади голови правління Міжгірського МСТ за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Вважає, що в цих діях ОСОБА_2 містяться ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а тому постанова судді є незаконною.
Заслухавши доповідь судді, промови прокурора та ОСОБА_1, які підтримали свої апеляції, перевіривши провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляція старшого помічника прокурора Воловецького району підлягає до задоволення повністю, а апеляція ОСОБА_1 - частково, з таких підстав.
Згідно частин 15 і 16 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен, окрім іншого, перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для цього і за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, винести відповідну мотивовану постанову.
Ці вимоги суддею не виконано, а прийняте рішення вмотивовано доводами, які з них не випливають і на законі не грунтуються.
У зв'язку з цим постанова судді підлягає до скасування, а провадження за скаргою - поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки питання законності постанови про порушення кримінальної справи ст. 236-8 КПК України віднесено до компетенції суду першої інстанції, винести власне рішення з цього приводу апеляційний суд не вправі. Тому прохання про це в апеляції ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію помічника прокурора Воловецького району задовольнити, апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Свалявського районного суду від 23.02.09, якою скасовано постанову прокурора Воловецького району від 21.10.08 про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо неї - скасувати, провадження за скаргою ОСОБА_2 повернути на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Судді :