Справа №2а-139/2009рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 р.                             м.Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

у складі:  головуючого                судді  Комишньої Н.І.,

при секретарі                         Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам”янка-Дніпровська адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про поновлення строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни»,

ВСТАНОВИВ:

 

ІНФОРМАЦІЯ_1  року позивачка ОСОБА_1  звернулася до Кам’янсько-Дніпровського районного суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про поновлення строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», в якій вона зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус дитини війни. Згідно із ст.6 вказаного закону з 01.01.2006 року повинна виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. На протязі 2006-2007 р.р. така соціальна допомога не виплачувалась. Позивач вважає зазначені дії УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі такими, що суперечать чинному законодавству. Про порушення  її прав  вона дізналася  з засобів  масової  інформації,  просить суд відновити строк для звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй надбавки до пенсії та зобов’язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни».

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1  позовні вимоги підтримала у повному обсязі  та пояснила, що їй  як дитині війни  Пенсійний  фонд  повинні доплачувати до пенсії допомогу, але вона  допомогу  не отримувала. Про належні їй виплати вона дізналася   в жовтні –листопаді 2008 року,  звернулась з заявою до ПФУ з прохання провести перерахунок за 2006-2007 роки, але їй було відмовлено. До ПФУ з прохання про проведення перерахунку  соціальної допомоги  як дитині війни за 2008 рік  вона не зверталась,  просить позов задовольнити.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, від УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі надійшла заява в якій відповідач просив суд розглянути справу без участі його представника, у поданих суду запереченнях позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить  відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі .  

    Всебічно дослідивши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справами підтверджено, що ОСОБА_1  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2  року  позивачка звернулася з заявою до УПФУ в Кам’янсько-Дніпровському районі про нарахування  їй , як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки  (а.с.11).

Листом  відповідач  від ІНФОРМАЦІЯ_2  року за НОМЕР_1  ПФУ повідомив ОСОБА_1  про те, що підстав для нарахування і виплат вказаного підвищення пенсій за 2006-2007 роки у  Пенсійного фонду відсутні (а.с.15), таким чином, відмовив заявнику у проведенні відповідного нарахування до пенсії згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" № 497 від 11.04.2000 року,  пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджене указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р., Пенсійний  фонд  України  є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в  установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та  управління  Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (яка становить 30% мінімальної пенсії за віком).

 Згідно ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з тим, п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" №3235-ІV від 20.12.2005 року, дія статті 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.

Згідно п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489-V від 19.12.2006 р., дію ст.6 Закону  України  "Про  соціальний  захист дітей війни" зупинено на 2007 рік.

Ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено,  що  у  2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного  грошового  утримання  чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється  дія  Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена у наступній редакції: дітям війни (крім  тих,  на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З огляду на те, що п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік", п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію ст.6 Закону  України  "Про  соціальний  захист дітей війни", п.41 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, відповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

П.8 Постанови  КМУ № 530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня-48,1 грн., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн.

 Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Таким чином, при розрахунку розміру надбавки до пенсії як дитині війни слід керуватися ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Статтею 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

До основних прав і свобод громадянина ст.46 Конституції України зокрема відносить і право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Суд керується вимогами ст.8 КАС України, згідно якої суд, при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.  

Крім того, згідно ст.17 п.1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції "Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".  

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.

  Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов'язок здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Кам”янсько-Дніпровському районі Запорізької  області.  

Відповідно до ч.2 ст.99, ст.100 КАС України звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову,  якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Як вбачається з  письмових заперечень  Пенсійний Фонд України в Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області наполягає на застосуванні наслідків  пропущення строку звернення до адміністративного суду.

    Враховуючи те, що позивач не надав суду доказів  про поважність причин пропуску строку позовної давності звернення до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області щодо не здійснення перерахунку  позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії як дитині війни  за  період з 01.01.2006 рік по 31.12.2007рік,   суд вважає, що    позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області щодо не здійснення перерахунку  позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії як дитині війни  за  період з 01.01.2006 рік по 31.12.2007рік  задоволенню не підлягають,    в зв’язку зі спливом  річного строку  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.  

 Що стосується  вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність  Управління Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області щодо не здійснення перерахунку  позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії як дитині війни  за  період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 рік задоволенню не підлягають через те, що  позивач не звертався до   Управління Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області з заявою про нарахування  їй , як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за 2008 рік,  тому Пенсійний фонд України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області в загалі не розглядав  прохання  позивача  про нарахування недоплаченої позивачу, як дитині війни, щомісячної державної  соціальної  допомоги за 2008 рік. Таким чином,  у суду відсутні  будь які  підстави для визнання  протиправною бездіяльність  Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області та зобов’язання  відповідача здійснити перерахунку  позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії як дитині війни  за   2008 рік.

Крім цього, як вбачається  з відповіді  Управління Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області (а.с.15)  позивачка  з 01.01.2008 року отримує підвищення пенсії як дитина війни відповідно до вимог законодавства.  

Будь яких інших  доказів щодо бездіяльності з боку Управління Пенсійного фонду України в  Кам”янсько-Дніпровському  районі Запорізької області щодо не здійснення перерахунку  позивачу у повному обсязі надбавки до пенсії як дитині війни  за   2008 рік ОСОБА_1  суду  не надано, тому суд вважає, що в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Законом України "Про соціальний захист дітей війни"№2195-IV від 18.11.2004 року зі змінами, Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік",   Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року зі змінами, Законом України "Про загальнообов’язкове" державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року зі змінами, Положенням "Про Пенсійний фонд України" затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року,  Постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" №497 від 11.04.2000 року, Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", ст.ст.2,4,6,7,8,9,10, 11,12,17,69,70, 71, 94,  99, 100, 158-163, 167 КАС України, суд, -

 

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Кам’янсько-Дніпровському районі про поновлення строку для звернення до суду та про оскарження бездіяльності УПФУ і здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни» - відмовити.

 Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

 

 

Суддя                                                Н.І. Комишня