АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження 22ц/790/8833/14 Головуючий 1 інстанції - Пашнєв В.Г.

Справа № 642/8166/14-ц Доповідач - Кірсанова Л.І.

Категорія -відшкодування шкоди

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Пилипчук Н.П..,Трішкової І.Ю.

за участю секретаря - Асєєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області про відшкодування майнової шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

18 вересня 20154 року позивач звернувся до суду із позовом, в обгрунтування якого посилався на те, що він 04.11.2008 року наказом Головного управління МВС України в Харківській області № 317 л/с, звільнений з ОВС, з посади оперативного уповноваженого сектору карного розшуку Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в запас Збройних Сил України за ст. 64 п. "Б" через хворобу.

12.11.2008р. ХМУ ГУ МВС України в Харківській області подало в ГУ ПФ України в Харківській області його грошовий атестат за №531 та довідку до нього для нарахування розміру пенсії. Згідно повідомлення про призначення пенсії з ПФ від 08.01.2009г. №21/9 ОСОБА_2 була призначена пенсія в розмірі 1608,4 грн.

Після звільнення з органів внутрішніх справ, йому стало відомо про порушення його прав під час проходження служби з нарахування і виплати грошового забезпечення, що вплинуло на розмір пенсії.

14.08.2009г. він звернувся із заявою до ГУ МВС України в Харківській області з проханням відновити його права.

07.09.2009г. за №9/Б-127 у відновленні прав було відмовлено, після чого звернувся до належного суду.

В зв"язку з порушенням грошового зобов"язання вважає, що вбачається причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями Харківського МіськУправління Головного управління МВС України в Харківській області по своєчасній подачі в ПФ мого правильно заповненого грошового атестата та довідки до нього, заподіяним матеріальним збитком у розмірі 18669,52 грн.

Вважає, що сума заподіяної майнової шкоди в розмірі 18669,52 грн. виникла в результаті неправомірних дій Харківського МіськУправління. Тому є доцільним, на його думку вирішити питання про відшкодування матеріального збитку з урахуванням індексу інфляції 7654,58 грн. і 3% річних 3173,82 грн., що відображається в розрахунку обгрунтованності ціни позову.

В судове засідання позивач та його представник з'явилися, вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, посилаючись на те, що сума в розмірі 18699,52 грн. за період часу з 05.11.2008 р. по 1.03.2012 р., є пенсія, що перерахована позивачеві, однак не виплачена Управлінням ПФУ в Харківській області. При цьому зазначила, що ст. 625 ЦК України встановлює відповідальність і порушення грошового зобов'язання, а між позивачем та відповідачем відсутні будь-які зобов'язання у розумінні ст. 509 ЦК України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення районного суду і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необгрунтованість рішення суду.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно вимог ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, суд першої інстанції посилаючись ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" виходив з того, що перерахунок пенсій провадиться з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в ній за минулий час може бути виплачено не більше ніж за 12 місяців. Сума в розмірі 18699,52 грн. за період часу з 05.11.2008 р. по 1.03.2012 р., є пенсія, що перерахована позивачеві, однак не виплачена Управлінням ПФУ в Харківській області. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми майнової шкоди з урахування індексу інфляції в розмірі 7654,58 грн. і 3% річних в розмірі 3173,82 грн., суд першої інстанції, посилаючись на ст. 625 ЦК України виходив з того, що вказана норма закону встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, дія ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Судова колегія не може в повній мірі погодитися з вказаним висновком суду першої інстанції в зв"язку з наступним.

Матеріали справи свідчать та не спростовують сторони, що позивач був звільнений з органів внутрішніх справ з посади оперуповноваженого сектору кримінального розшуку Жовтневого РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області в запас за хворобою 04.11.2008 р. наказом Головного управління МВС України в Харківській області № 317 л/с .

З 05.11.2008 року позивачу призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

12.11.2008 р. ХМУ ГУ МВС України в Харківській області подало в ГУ ПФУ в Харківській області грошовий атестат №531 та довідку до нього для нарахування розміру пенсії.

Згідно повідомлення про призначення пенсії з ПФ від 08.01.2009 р. №21/9 ОСОБА_2 була призначена пенсія в розмірі 1608,4 грн.

Після звільнення позивачу стало відомо про порушення його прав стосовно нарахування та

виплати грошового забезпечення у зв'язку з чим він звернувся до Харківського окружного

адміністративного суду з позовом до ГУ МВСУ в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, Постановою якого від 16.06.2011 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2011 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.11 р. по справі скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог з приводу невиплати позивачу доплати в розмірі 50% від суми пенсії за період з 01.01.07 р. по 31.12.2007 р., невиплати премії розмірі 33,3% за період з 01.04.05 р. по 31.03.07 р., невиплати щомісячної надбавки за безперервну службу в розмірі 70% за період з 01.05.04 р. по 31.03.05 р., з 01.09.05 р. по 30.09.05 р. та з 01.11.05 р. по 28.02.06р., щодо зобов'язання відповідачів виконати перерахунок заробітної плати з урахуванням встановленої доплати в розмірі 50 % від суми пенсії за період з 01.01.07 р по 31.12.07 р. та проведення її виплати, виконання перерахунку заробітної плати з урахуванням встановленої премії в розмірі 33,3% за період з 01.04.05 р. по 31.03.07 р. та проведення відповідних виплат, виконання перерахунку заробітної плати з урахуванням встановленої надбавки за безперервну службу в розмірі 70% за період з 01.05.04 р. по 31.03.05 р., з 01.09.05 р. по 30.09.05 р. та з 01.11.05 р. по 28.02.06 р. та її виплати, а також здійснення перерахунку грошового атестата позивача з подальшим наданням його до ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку розміру пенсії відповідно до п. 22.3 наказу МВС України від 31.12.07 р. № 499 та в цій частині позовні вимоги задоволені. В іншій частині постанову суду першої інстанщї залишено без змін (а.с. 13-15).

У зв'язку з невиконання наведеного рішення ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій ХМУ ГУ МВС в Харківській області по факту неперерахунку грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ відповідно до наказу МВС від 31.12.2007 р. №499 за період з 01.01.2008 року по 04.11.2008 року неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року по справі .№2-а-12368/12/2070 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області по факту неперерахунку грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 04.11.2008 року, та по факту неперерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ; зобов'язано ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 04.11.2008 року та здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_2; зобов'язано ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області з урахуванням здійснених перерахунків грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 04.11.2008 року підготувати та направити новий грошовий атестат в ГУ ПФУ в Харківській області для перерахунку розміру пенсії з 05.11.2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 16-22).

На виконання рішення суду ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області 05.03.2013 р. направлено до ГУ ПФУ в Харківській області грошовий атестат від 15.02.2013 р. № 22 та довідку до нього для подальшого перерахунку пенсії позивачу.

07.03.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області стосовно перерахунку пенсії з 05.11.2008 р. по 31.03.2013 р.

ПФУ самостійно здійснило перерахунок за цей період та виплатило доплату до пенсії за період з 01.04.2012 р. по 31.03.2013 р., але виплатити доплату до пенсії за період з 05.11.2008 р. 31.03.2012 р. відмовилось, посилаючись на ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та інших осіб" та на те, що ГУ ПФУ участі у справі № 2а-12368/12/2070 не брало і суд не зобов'язував його виплачувати доплату ОСОБА_2 за більш ранній період.

01.04.2013 р. ОСОБА_2 звернувся до ХМУ з проханням виплатити доплату до пенсії за період з 05.11.2008 р. по 31.03.2012 р., однак також отримав відповідь, що призначення, перерахунок і виплата пенсій колишнім працівникам міліції здійснюють органи ПФУ. До компетенції МВС належить лише призначення грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Підстав для виплати заборгованості по пенсії немає.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року по справі № 820/2064/13-а адміністративний позов задоволено, визнано неправомірними дії ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області щодо невиплати ОСОБА_2 перерахованого грошового забезпечення за період часу з 01.01.2008 року по 04.11.2008 року також щодо невиплати перерахованої одноразової грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ; зобов'язано ХМУ МВСУ в Харківській області провести виплату перерахованого ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 04.11.2008 року та суму грошової допомоги при звільненні із органів внутрішніх справ, (а.с. 23-27).

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" перерахунок пенсій провадиться з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в ній за минулий час може бути виплачено не більше ніж за 12 місяців.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 30.07.2013 р. №643/8194/13-а позов задоволено частково, дії ГУ ПФУ в Харківській області визнано неправомірними, зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії за період з 05.11.2008 р. по 31.03.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 вищезазначеного закону суми пенсій, не одержані пенсіонером своєчасно з вини органу, який призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Такі дії, ГУ ПФУ в Харківській області були визнані законними Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року по справі № 643/8194/13-а (а.с. 34-37).

Відповідно до довідки №416 від 20.03.2013 року на доплату пенсії за пенсійною справкою №2003003710 №416 ОСОБА_2 за період з листопада 2008 року до березня 2012 року нарахована сума доплати 18669 грн. 52 коп. ( а. с.52). Вказана сума нарахована в зв"язку з порушенням ХМУ грошового зобов"язання по своєчасному направленні в ПФ правильно оформленого грошового атестату та довідки до нього щодо пенсіонера ОСОБА_2 Вказаними діями йому завдана майнова шкода в розмірі 18669, 52 грн., про що зазначено в вищевказаній довідці. Факт невиплати вказаної суми не заперечує і представник відповідача.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В зв"язку з наведеним судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є безпідставним в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди суми 18669, 52 грн. В цій частині рішення районного суду підлягає скасуванню. Судова колегія ухвалює в цій частині нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог.

Між тим, ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми 18669, 52 грн., є безпідставними, оскільки правовідносини сторін виникли не з порушення грошового зобов'язання, та регулюються нормами відповідного законодавства. Характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень і правомірність поширення на них дії ст. 625 ЦК .

Відшкодування шкоди - це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду і не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже, нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною мірою відповідальності (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 р. № 10-74/0/4-13).

В зв"язку з наведеним судова колегія вважає, що в цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити, так як дія ч. 2 ст. 625 ЦК не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Виходячи з наведеного колегія суддів, вважає , що рішення районного суду винесено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

За таких обставин судова колегія задовольняє частково апеляційну скаргу ОСОБА_2, рішення суду першої інстанції скасовує . Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольняє частково, стягує з відповідача на його користь у відшкодування майнової шкоди 18669, 52 грн. В іншій частині позовних вимог відмовляє.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, 309, 313,314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 20 листопада 2014 року скасувати, постановити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області на користь ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди 18669, 52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: