Справа № 1- 604/2008 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 18 липня 2008 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді: Ющука О.С.
за участю секретаря : Самсонюк Ю.Л.
з участю прокурора : Синюка О.В.
захисника: ОСОБА_1
представника підсудного: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, пр ОСОБА_2 62/40, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, тимчасово безробітній, не одружений, раніше не судимий,
- у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 384 ч.2, 396 ч.1 КК України , -
встановив:
Підсудний ОСОБА_4 06 червня 2003 року у вечірній час, знаходячись біля будинку №62 по проспекту Волі м. Луцька, від свого друга ОСОБА_5 та знайомого ОСОБА_6 дізнався, що останні за попередньою змовою між собою, перебуваючи у стані алкогольного сп 'яніння, у вечірний час 6 червня 2003 року вчинили розбійний напад, в ході якого проникли в квартиру АДРЕСА_1, де застосовуючи насилля до особи похилого віку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, яке виразилось в нанесенні ударів руками та ногами в голову й інші частини тіла, спричинили останньому тяжке тілесне ушкодження, від якого він пізніше, а саме 12 червня 2003 року, помер, і заволоділи коштами в сумі 1 гривня, тобто вчинили тяжкий злочин, передбаче6ний ч.2 ст. 121 КК України (тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, вчинене групою осіб), та особливо тяжкий злочин, передбачений ч 4 ст. 187 КК України (розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень).
Дізнавшись 9 червня 2003 року в другій половині дня про те, що ОСОБА_6 в цей день в першій його половині, будучи викликаним в правоохоронні органи, дільничному інспектору міліції ВДІМ Луцького MBУМВС Ураїни у Волинський області давав пояснення по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та те, які саме пояснення дав ОСОБА_6 в правоохоронних органах, він вступив в злочинний зговір з співучасниками вчинених відносно ОСОБА_8 дій, в ході якого розробив план, в якому ОСОБА_5 зобов 'язувався нікому не розповідати про вчиненні злочини, а йому та ОСОБА_6, як особам, про яких правоохоронним органам відомо про їх перебування біля місця злочинів в час їх вчинення, відводилась роль дачі завідомо неправдивих пояснень та показань про дійсні обставини вчинених злочинів і неповідомлення ніяких даних про особу ОСОБА_5, чим забезпечувалось штучне створення доказів захисту ОСОБА_5 і ОСОБА_6О, , приховування особливо тяжкого злочину-розбою, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, особи ОСОБА_5В та причетність до злочинів останнього і ОСОБА_6
Достовірно знаючи про вчинення за попередньою змовою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та особливо
тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, заздалегідь необіцяючи (до початку вчинення злочинів) вчинити приховування зазначених злочинів і осіб, що їх вчинити приховування зазначених злочинів і осіб, що їх вчинили, ОСОБА_4, 12 червня 2003 року, будучи викликаним в правоохоронні органи для дачі пояснень, знаходячись в приміщенні Луцького MB УМВС України у Волинській області, що в м. Луцьку по вул. Грибоедова 2, діючи по раніше розробленому ним плану, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи впевненим, що останні не вчинять ніяких дій, направлених на викритття їх у вчинених злочинах, оперативному уповноваженому ВКСМН Луцького MB УМВС України у Волинський області ОСОБА_9 в якого на розгляді знаходились матеріали по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, дав завідомо неправдиві пояснення про обставини злочинів, вчинених відносно ОСОБА_8, чим приховав причетність до вчинення цих злочинів ОСОБА_6 і ОСОБА_5, вчинення ними особливо тяжкого злочину, передбаченого ч 4 ст. 187 КК України, та дані про особу ОСОБА_5
ОСОБА_6 будучи викликаним в правоохоронні органи для дачі показань по кримінальній справі №11-2741-03, порушеній за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, по факту вчинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_10, що спричинило смерть останнього, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по розробленому останнім плану приховування особливо тяжкого злочину-розбою, вчиненого ним за попередньою змовою з ОСОБА_5, особи ОСОБА_5 та причетності останнього і його до злочинів, вчинених відносно особи похилого віку ОСОБА_8, будучи впевненими, що ОСОБА_3та ОСОБА_5 не вчинятимуть ніяких дій, які б могли відкрити його і ОСОБА_5 у вчинених злочинах, 15 квітня 2004 року в період часу 10 годин 00 хвилин до 10 години 10 хвилин, знаходячись в приміщенні СВ Луцького MBУМВС України у Волинський області, що в м. Луцьку по вул. Грибоєдова, 2, під час допиту в якості свідка, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого показання, передбаченого ст. .384 КК України, дав завідомо неправдиві показання про дійсні обставини вчинених відносно тяжких злочин-розбій, передбачений ч.4 ст. 187 КК України, дані про особу ОСОБА_5та причетність до вчинення злочинів останнього і себе.
ОСОБА_3продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заздалегіть необіцяне ( до початку вчинення злочинів ) приховування особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, та осіб, що вчинили тяжкий злочини, про обставини вчинення яких він достовірно знав, діючи по раніше ним розробленому плану, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи впевненим, що останні не вчинять ніяких дій, направлених на викриття їх у вчинених злочинах, в період часу з 13 години 50 хвилин до 14 години 40 хвилин 28 квітня 2004 року, знаходячись в приміщенні СВ Луцького MBУМВС України у Волинський області, що в м. Луцьку по вул. Грибоєдова, 2, під час допиту в якості свідка по кримінальній справі № 11-2741-03, порушеній по факту заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8, що спричинило смерть потерпілого, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, дав завідомо неправдиве показання про обставини злочинів, вчинених відносно ОСОБА_10, чим приховав особливо тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст. 187 КК України, дані про особу ОСОБА_5 та причетність до вчинення цих злочинів останнього і ОСОБА_6
13 лютого 2008 року в період часу з 20 години 35 хвилин по 21 годину 40 хвилин, знаходячись в кабінеті № 410 Луцького MB УМВС України у Волинський області, що в м. Луцьку по вул. Грибоєдова, 2, в ході допиту в якості свідка, ОСОБА_3, знаючи, що правоохоронним органам стало відомо про обставини вчинення злочинів стосовно ОСОБА_8, які мали місце 06 червня 2003 року, та те, що ОСОБА_6О.і ОСОБА_5 затримані за підозрою у вчиненні розслідуваних злочинів, будучи попередженні про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дав показання про дійсні обставини вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів стосовно ОСОБА_8
Й.А., особу ОСОБА_5 та причетність до цих злочинів останнього і ОСОБА_6 Вказані показання в ході досудового слідства знайшли своє підтвердження.
ОСОБА_5, дізнавшись від ОСОБА_6 9 червня 2003 року в другій половині дня про те, що останній в цей день в першій його половині, будучи викликаним в правоохоронні органи , дільничому інспектору міліції* ВДІМ Луцького MB УМВС України у Волинський області давав пояснення по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, та те, які саме пояснення дав ОСОБА_6, в правоохоронних органах, вступив в злочинний зговір з співучасниками вчинених відносно ОСОБА_10 злочинів ОСОБА_5та ОСОБА_6, в ході якого розробив план, в якому ОСОБА_5 зобов'язувався нікому не розповідати про вчинені злочини, а йому та ОСОБА_6, як особам, про яких правоохоронним органам відомо про їх перебування біля місця злочинів в час їх вчинення, відводилась роль дачі завідомо неправдивих пояснень та показань про дійсні обставини вчинених злочинів і неповідомлення ніяких даних про особу ОСОБА_5, чим забезпечувалось штучне створення доказів захисту ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Приховування особливо тяжкого злочину-розбою, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, особи ОСОБА_5. та причетність до злочинів останнього і ОСОБА_6
ОСОБА_6 будучи викликаним в правоохоронні органи для дачі показань по кримінальній справі № 11-2741-03, порушеній за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, по факту вчинення тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8, що спричинило смерть останнього, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 по раніше розробленому останнім плану приховуванню особливо тяжкого злочину-розбою, вчиненого ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_5, особи ОСОБА_5 та причетності останнього і його до злочинів, вчинених відносно особи похилого віку ОСОБА_8, будучи впевненим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не вчинятимуть ніяких дій , які б могли викрити його і ОСОБА_5 у вчинених злочинах, 15 квітня 2004 року в період часу з 10 години 00 хвилин до 10 години 20 хвилин, знаходячись у приміщенні СВ Луцького MBУМВС України у Волинський області, що в ОСОБА_11 по вул. Грибоедова, 2, під час допиту в якості свідка, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідома неправдивого показання, передбачену ст. 384 КК України, дав завідомо неправдиві показання про дійсні обставини вчинених відносно ОСОБА_8 6 червня 2003 року злочинів, чим приховав особливо тяжкий злочин-розбій, передбачений ч.4 ст187 КК України, дані про особу ОСОБА_5 і причетність до вчинення злочинів останнього та себе.
ОСОБА_3, будучи викликаним в правоохоронні органи для дачі показань в якості свідка про обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, 28 квітня 2004 року в період часу з 13 години 50 хвилин до 14 години 40 хвилин, знаходячись у приміщенні СВ Луцького MBУМВС України у Волинський області, що в м. Луцьку по вул. Грибоедова, 2, діючи по раніше розробленому плану, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, будучи впевненим, що останні не вчинять ніяких дій, направлених на викриття їх у вчинених злочинах, під час допиту в якості свідка направлених на викриття їх у вчинених злочинах, під час в якості свідка по кримінальній справі № 11-2741-03, порушеній по факту заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8, що спричинили смерть потерпілого, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, з метою штучного створення доказів захисту, приховування особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, особи ОСОБА_5 і причетності до вчинення розслідуваного та приховуваного злочинів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, дав завідомо неправдиве показання про обставини вчинених злочинів відносно ОСОБА_8, чим приховав вчинення особливо тяжкого злочину- розбійного нападу, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, особу ОСОБА_5 та причетність до вчинення цих злочинів ОСОБА_6, що являлось штучним створенням доказів захисту останнім.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину в скоєному визнав повністю та суду показав, що 20 червня 2003 року, знаходячись біля будинку №62 по проспекту Волі м. Луцька, від свого друга ОСОБА_5 та знайомого ОСОБА_6 дізнався, що останні вчинили розбійний напад, в ході якого проникли в квартиру, де наносили удари руками та ногами особі похилого віку та заволоділи коштами в сумі 1 гривня. Він знаходячись в міськвідділі свідомо говорив неправду працівнику міліції, цим самим вигороджуючи своїх товаришів. У вчиненому щиро розкаявся, просить суворо не карати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились в заздалегідь необіцяному приховуванні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, скоїв злочин, передбачений ст. 396 ч.1 КК України, своїми умисними діями, які виразились в завідомо неправдивому показанні свідка, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, скоїв злочин, передбачений ст. 384 ч.2 КК України.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, всі обставини справи та дані про особу винного.
До обставин, що пом"якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.
Беручи до уваги, що підсудний вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється, по місцю проживання характеризується позитивно, вчинив злочин будучи неповнолітнім, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним за ст. ст. 384 ч.2, 396 ч.1 КК України та призначити покарання:
-за ст. 384 ч.2 КК України у виді арешту строком 1 (один) місяць; -за ст. 396 ч.1 КК України у виді арешту строком 1 (один) місяць;
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити до відбуття 1 (один) місяць 10 днів арешту.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:
- не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу
кримінально - виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання;
- періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній підписку про невиїзд, до вступу
вироку в законну силу .
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, через Луцький міськрайонний суд.