У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних і кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого Василевича В.С.

суддів: Шимківа С.С., Бондаренко Н.В.

при секретарі Шептицькій С.С.

з участю представника відповідачки ОСОБА_1

адвоката Януля В.С., представника ТзОВ «Кредитні

ініціативи» Захожого Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року у справі за позовом цього товариства до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 29 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено з інших правових підстав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 27 травня 2015 року рішення колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд.

В апеляційній скарзі ТзОВ «Кредитні ініціативи» покликається на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд відмовив у задоволенні позову у зв»язку з наявністю рішення Здолбунівського районного суду від 23 серпня 2013 року про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, однак не врахував, що рішення було заочним і була подана заява про його перегляд.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 зазначає,що суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Вказує, що рішенням Здолбунівського районного суду від 23 серпня 2013 року, яке є чинним, кредитний та іпотечний договори визнані недійсними.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд обґрунтовано врахував цю обставину.

8 травня 2014 року квартиру, яка була предметом іпотеки, вона продала ОСОБА_4

Зазначає також про відсутність у позивача права вимоги до неї, так як не подано належних доказів правонаступництва по укладених нею з ПАТ «Сведбанк» кредитному та іпотечному договорах.

Вважаючи рішення законним та обґрунтованим, просить про залишення його без змін.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, привівши наведені у ній доводи.

Представник відповідачки апеляційну скаргу заперечив.

До початку судового розгляду обидві сторони надали письмові пояснення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.

Судами встановлено, що 25 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 44 тис. дол.США зі сплатою процентів у розмірі 12.% річних та строком повернення кредиту до 24 жовтня 2037 року.

На забезпечення виконання умов договору між сторонами був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК Факторинг Плюс» укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив фактору свої вимоги.

В цей же день укладено договір факторингу між ТОВ «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», тобто відбулась заміна кредитора у спірних правовідносинах.

Рішенням Здолбунівського районного суду від 23 серпня 2013 року, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «Сведбанк» кредитний та іпотечний договори визнано недійсними.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції правильного виходив з того, що при наявності такого рішення та в силу ч.3 ст.61 ЦПК України, ч.2 ст.548 ЦК України вимоги не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду від 23 серпня 2013 року, яке покладено в основу оскаржуваного рішення, було заочним і не було переглянуто у визначеному законом порядку не заслуговують на увагу, скільки з наявної у справі ухвали Здолбунівського районного суду від 10 грудня 2013 року видно, що заява ТзОВ «Кредитні ініціативи» про перегляд заочного рішення залишена без розгляду (а.с.-83).

У випадку скасування вказаної ухвали і постановлення іншого рішення щодо визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, рішення суду від 11.12.2013 року може бути переглянуто за нововиявленими обставинами.

Враховуючи,що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Бондаренко Н.В.

Шимків С.С.