Справа № 2 - 1129/ 2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 квітня 2008 року Ленінський районний суд м.  Донецька у складі:

головуючого     І.П. Іванова

при секретарі     О.Г. Іншаковій

за участю представника позивача     ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачки про стягнення суми боргу за договором позики,  мотивуючи свої вимоги тим,  що 04 січня 2007 року він уклав договір позики із ОСОБА_3. Згідно із цим договором ОСОБА_3 отримала позику у сумі 50 000 гривень. Строк повернення позиченої суми - не пізніше 30 січня 2007 року. У встановлений договором строк ОСОБА_3 кошти не повернула.

Вказаний договір підтверджує факт отримання відповідачкою грошових коштів,  та її волевиявлення повернути їх до 30.01.2007 р. До сьогоднішнього дня відповідачка не повернула позивачу борг. Він вважає,  що у разі задоволення вказаного позову -шляхом стягнення з відповідачки грошових коштів,  рішення суду залишиться без виконання,  а його порушені права залишаться незахищеними,  у зв'язку з чим просить суд звернути стягнення на земельну ділянку належну відповідачці та визнати його її власником.

Позивач просив звернути стягнення на частину земельної ділянки суми боргу.

Відповідачка позов визнала у повному обсязі та проти його задоволення не заперечувала,  оскільки у неї на праві власності недостатньо майна на яке можливо звернути стягнення для погашення боргу перед позивачем.

Суд,  заслухавши пояснення представника позивача,  відповідачку,  дослідивши матеріали справи вважає,  що позов підлягає задоволенню у повному обсязі,  з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні,  дійсно 05 січня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики,  згідно якого ОСОБА_2,  передала у власність відповідачці ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 50 000 гривень а у відповідачки виник обов'язок повернути 50 000 гривень до 30.01.2007 року. Договір позики укладено у письмовій формі,  на якому є підписи позивача і відповідачці. Відповідачка є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського       виробництва       3.5769       га.        кадастровий       №

2

1410137700:01:001:0392,  яка розміщена на території колишнього КСП «Широкий» належна їй на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ДН № 028596 від 19 липня 2004 року,  зареєстрованим за № 7-533к.

Згідно  ст.  378 ЦК України,  право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках встановлених законом.

Згідно  ст.  378 ч. 1 п. г ЗК України передбачено,  що підставою припинення права власності на земельну ділянку є,  звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора,  по будь-яким зобов'язанням власника земельної ділянки. Вказане твердження конкретизоване у  ст.  143 ч. 1 п.г ЗК України,  згідно якої,  примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі примусового звернення стягнення на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки.

Відповідач пояснив,  що він не має майна,  звернення стягнення на яке зможе задовольнити вимоги кредитора. За наведених обставин є всі підстави для звернення стягнення на земельну ділянку належної відповідачеві. Крім того враховуючи згоду відповідача,  суд вважає за можливе,  на підставі  ст.  217 ЦПК України визначити порядок виконання рішення шляхом визнання за позивачем права власності на земельну ділянку Судові.

Судові витрати,  пов'язані з розглядом даної справи,  за клопотанням позивача,  необхідно віднести на його рахунок.

На підставі наведеного,  та керуючись  ст.  ст.  З,  8,  378,  525,  1049 ЦК України,   ст.  ст.

140 ч 1 п.г,  143 ч. 1 п. г ЗК України,  ЗУ № 490-У від 19.12.2006 року „Про внесення змін

до ЗК України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законних актів",   ст.  ст.  10,  11,  209,  212,  214,  218 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити частково.

Звернути стягнення на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  розміром 3.5769 га. кадастровий № 1410137700:01:001:0392,  яка розміщена на території колишнього КСП «Широкий» належна ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ДН № 028596 від 19 липня 2004 року,  зареєстрованим за № 7-533к.

Припинити право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  розміром 3.5769 га. кадастровий № 1410137700:01:001:0392,  яка розміщена на території колишнього КСП «Широкий» належна ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ДН № 028596 від 19 липня 2004 року,  зареєстрованим за № 7-533к.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,  розміром 3.5769 га. кадастровий № 1410137700:01:001:0392,  яка розміщена на території колишнього КСП «Широкий» належна ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ДН № 028596 від

3

19 липня 2004 року,  зареєстрованим за № 7-53 3 к.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення через даний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження у порядку  ст.  295 ЦПК України.

Рішення винесено суддею у нарадчій кімнаті.