Апеляційний суд Чернігівської області
м. Чернігів, вул. Г.Полуботка, 2, 14000, (0462) 67-62-96
Справа № 11-528/2010 р. Головуючий у І інстанції – Малиш В.В.
Категорія – ст. 122 ч. 1 КК України. Доповідач – Демченко О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
12 серпня 2010 р.
Апеляційний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Демченка О.В.,
суддів – Антипець В.М., Борисенка І.П.
з участю прокурора – Шваб Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 червня 2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, не працюючий, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець м. Чернігова, вул. Червоногвардійська 25-Б/93, раніше не судимий,
- засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 24 січня 2009 року, близько 1 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на площадці восьмого поверху будинку № 25-Б по вул. Червоногвардійській м. Чернігова, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, які переросли в бійку, наніс декілька ударів ногою по правій кисті ОСОБА_1 та наступив на неї, чим заподіяв останньому тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому основи 1-ї п’ясткової кістки правої кисті зі зміщенням, яке відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою розладу здоров’я строком понад 21 день.
Не погоджуючись з даним вироком суду, потерпілий ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_2 просить його змінити в частині вирішення цивільного позову, та стягнути із останнього решту заявленої моральної шкоди. Доводи апеляції зводяться до того, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його моральним і душевним стражданням.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та закрити провадження по справі у зв’язку з однобічністю, неповнотою досудового і судового слідства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що дана справа органами досудового слідства була сфабрикована і його вини в нанесенні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 не має.
В засідання апеляційного суду засуджений та потерпілий не з’явились, судом були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Їхня неявка не позбавляє апеляційний суд розглянути справу в їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка вважала апеляції безпідставними і просила відмовити в їхньому задоволенні, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляціях, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляції потерпілого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 не підлягають задоволенню. Таке рішення апеляційний суд ґрунтує наступним.
Винність ОСОБА_2 в скоєнні злочину, за який його засуджено, у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і підтверджена ретельно дослідженими місцевим судом доказами, яким суд дав вірної правової оцінки.
Так. потерпілий ОСОБА_1 на досудовому слідстві і в суді дав упевнені показання про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, з яких випливає, що тілесні ушкодження йому заподіяв саме ОСОБА_2 за обставин, встановлених судом.
Ці його показання підтверджені трьома висновками судово-медичних експертиз, в тому числі комісійної судово-медичної експертизи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження внаслідок 6-7 силових дій ймовірніше за все – в результаті удару об тверду поверхню.(т.1 а.с. 56-57, 103, 258-263 )
Аналогічні потерпілому ОСОБА_1 показання дала свідок ОСОБА_2 хіна Л.О., яка вказала, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 заподіяв саме ОСОБА_2
Такі ж показання щодо заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 дала свідок ОСОБА_3
Місцевий суд правильно оцінив показання цих та інших свідків по справі, вказавши, що кожен з них дав показання про ті обставини, які об’єктивно міг сприймати і тому вони не являються доказами захисту ОСОБА_2 Вірною є оцінка показань засудженого як захисних, направлених на ухилення від відповідальності.
Місцевий суд допитав усіх свідків, причетних до конфлікту між засудженим і потерпілим, дослідив всі інші докази і правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 1 ст. 122 КК України.
Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому суд врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про особу ОСОБА_2 і призначив йому покарання не у максимальних межах, передбачених законом за даний злочин, звільнивши від нього з випробуванням. Тому апеляція засудженого не підлягає задоволенню.
Щодо апеляції потерпілого ОСОБА_1 на неправильність вирішення цивільного позову, то апеляційний суд вважає цю апеляцію безпідставною. Апелянт при розгляді справи в суді першої і апеляційної інстанції не навів доказів на підтвердження апеляції, не обґрунтував, чому розмір відшкодування має бути збільшеним до 5000 грн. Тому розмір відшкодування моральної шкоди потерпілому в 2000 грн. апеляційний суд вважає достатнім а його апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляції потерпілого ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 2 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
Судді:
В.М. ОСОБА_4 ОСОБА_5Борисенко