Справа№22ц-1219/08 Суддя першої інстанції Подзігун Г.В.
Категорія 30 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Шаманської Н.О., Лівійського І.В.,
при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2,
розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2008 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
27 вересня 2005 р. ОСОБА_1 пред'явив у суді пізніше неодноразово уточнений позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, заподіяної йому відповідачами при розгляді цивільної справи.
Позивач вказував, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від
02 жовтня 2002 р. було закінчено розгляд цивільної справи, який тривав з 1990 року, за
його позовом до відповідачів про визначення порядку користування земельною ділянкою,
виділеною для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1
ві, який належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Указаним рішенням суду його позов було задоволено та визначено порядок користування зазначеною земельною ділянкою.
Посилаючись на те, що за час розгляду вказаної цивільної справи, який тривав з вини відповідачів більше 12 років, він поніс судові витрати, а також значні витрати пов'язані
з розглядом вказаної справи, позивач остаточно просив суд стягнути з відповідачів 9590
грн. 61 коп. матеріальних збитків, 828 грн. 88 коп. судових витрат і 14000 грн. моральної
шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2008 р. позов задоволено частково. Постановлено стягувати з кожного з відповідачів на користь позивача по 253 грн. 83 коп. матеріальних збитків, 44 грн. 75 коп. судових витрат і по 250 грн. моральної шкоди.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального закону, просив оскаржене рішення змінити та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами і дійшов вірного висновку, що під час тривалого розгляду Центральним районним судом м. Миколаєва цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до відповідачів про визначення порядку користування земельною ділянкою позивач поніс судові витрати. Крім того, діями відповідачів йому була заподіяна матеріальна та моральна шкода.
2
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 жовтня 2002 p., яке ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 03 грудня 2002 р. було змінено в частині розподілу судових витрат, з відповідачів на користь позивача стягнуто по 4 грн. 54 коп.3 кожного. Однак, всі понесені позивачем судові витрати не були йому повернуті, оскільки він на той час не надав суду необхідних та допустимих доказів про таке.
В зв'язку з чим місцевий суд, правильно поклав обов'язок по відшкодуванню відповідачами на користь позивача понесених ним судових витрат у вказаному розмірі.
Також вірно, виходячи з наданих позивачем письмових доказів, місцевий суд визначив розмір заподіяних йому матеріальних збитків.
При цьому суд першої інстанції обгрунтовано врахував рівень інфляції за минулі роки, а також ту обставину що:
· до 12 листопада 1992 р. на території України в обігу знаходилися рублі;
· з 10 січня та до 12 листопада 1992 р. (згідно Постанови КМУ і НБУ №378 від 28 грудня 1991 р.) - купоно-карбованці нарівні з рублями;
· з 12 листопада 1992 р. (згідно Указу Президента України від 07 листопада 1992 р.) -припинено функціонування рубля в грошовому обігу України та єдиним засобом платежу на території України є український карбованець, представником якого в готівковому обігу виступає купон Національного банку України (у співвідношенні 1 до 1);
· з 02 вересня 1996 р. (згідно Указу Президента України від 25 серпня 1996р.) була проведена грошова реформа, і введена нова грошова одиниця - гривня та розмінна монета - копійка. У період реформи карбованець обмінювався на гривню у співвідношенні: 1 грн. = 100000 крб.
Посилання апелянта на неповне відшкодування завданої йому моральної шкоди безпідставні через наступне.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (з наступними змінами) розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому, виходячи з принципів розумності й справедливості та характеру й обсягу моральних страждань, яких зазнав позивач внаслідок протиправних дій відповідачів, районний суд дійшов обґрунтованого висновку, що 500 грн. буде достатньою компенсацією завданої йому моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указані висновки місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України року, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2008 р. - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.