УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 23 " квітня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Коваленка Є.П.
суддів - Татарчука В.Г., Гавриш Г.П.
з участю прокурора - Канського М.Т.
розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 20 лютого 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя АДРЕСА_1, гр.України, українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, не працюючого, раніше судимого: 30.06.2005 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.2 ст. 186 КК України до 4-ох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки, -
засуджено за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 30.06.2005 року один рік і шість
Справа №11-318 Головуючий у 1-й інстанції - Процько Я.В.
Категорія - ч.3 ст. 185 КК Доповідач - Татарчук В.Г.
місяців позбавленні волі і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання ОСОБА_1. 4 роки і 6 місяців позбавлення волі із відббуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 94 грн. 15 коп. за проведення експертизи.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що 1 вересня 2007 року біля 20 год. перебуваючи в гостях у ОСОБА_2жителя АДРЕСА_2, побачив відеокамеру марки "SONV DCR - НС27Е, вирішив вчинити її кражу.
Реалізуючи свій злочинний намір і попрощавшись із ОСОБА_3. він вийшов із квартири, але через короткий проміжок часу повернувшись через відкриті вхідні двері з метою крадіжки вказаної відеокамери і скориставшись відсутністю мешканців квартири в одній із житлових кімнат таємно проник в квартиру, де зайшов в кімнату і викрав вказану відеокамеру вартістю 1200 грн.
В апеляції засудженого ОСОБА_1. ставиться питання про зміну вироку та пом'якшення йому покарання із застосуванням ст.75 КК України, поскільки вважає, що судом першої інстанції призначено надто суворе покарання та не враховано того, що він відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, має на утриманні малолітню дитину та що суд поставив його сім'ю у важке матеріальне становище, поскільки він перебуваючи в місцях позбавлення волі не зможе надавати їй матеріальної допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи із слідуючих міркувань.
Доведеність та кваліфікація злочину в апеляції засудженого не оспорюється.
Що стосується призначеної міри покарання ОСОБА_1., то суд першої інстанції її призначив правильно у відповідності до ст.65 КК України, врахувавши ступінь вчиненого злочину, особу виного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання й призначив засудженому покарання мінімальне за ч.3 ст.185 КК України, приєднавши частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 30.06.2005 року, тобто, необхідне для його виправлення та попередження нових злочинів.Судом першої інстанції враховано всі пом'якшуючі обставини покарання, в тому числі і ті, на які в апеляції посилається ОСОБА_1..
Тому підстав для зміни вироку і пом'якшення покарання, як це просить засуджений, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 20 лютого 2008 року відносно ОСОБА_1- без зміни.