Справа № 22А-1345/2006 р. Головуючий в 1 інстанції Саранюк Л.П.
Категорія Доповідач Корзаченко І.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2006 року колегія судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Лащенка В.Д.
суддів Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.
при секретарі Левочко І.Я.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Іртиського міського суду від 3 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Ірпіні про перерахунок пенсії,
встановила:
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ірпінського міського суду від 3 жовтня 2006 року, якою йому відмовлено в позові до управління Пенсійного фонду України у м. Ірпіні про перерахунок пенсії. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія з 22 березня 1993 року на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При оформленні пенсії позивачем було надано довідку про заробітну плату від 9 серпня 1993 року, де зазначено, що сума заробітку з 1 по 4 травня 1986 року становить 529 грн. 76 коп. Нарахування проведене із завищенням тарифної ставки. Відповідно до листа Пенсійного фонду України від 15 жовтня 2004 року управлінням Пенсійного фонду України у м. Ірпіні витребувано у ДП УНДІ нафтопереробної промисловості «МАСМА» довідку від 11 травня 2006 року за затвердженою формою та проведено належний перерахунок пенсії з 1 січня 2005 року. Судом не здобуто доказів неправильності нарахування та виплати пенсії позивачу.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що позивачу призначена пенсія з 22 березня 1993 року на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У 1995 році відповідачем з'ясовано, що підприємство, проводячи у 1993 році перерахунок зарплати ОСОБА_1 за час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, завищило її, здійснивши розрахунок не з тарифної ставки, а з середньої зарплати. У зв'язку з цим у листопаді 1995 року відділ соціального захисту
населення м. Ірпіня провів новий розрахунок пенсії ОСОБА_1 Здійснення цього розрахунку ОСОБА_1 не оскаржував з листопада 1995 року.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року здійснено перерахунок розміру пенсії позивача з 1 січня 2006 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 523 від 30 травня 1997 року при нарахуванні пенсії розрахунок проведено згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідний період за зоною небезпеки II (с. Нова Красниця). Враховано оплату праці в 3-х кратному розмірі та збережений заробіток за основним місцем роботи, що в сумарній кратності становить 4.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27 грудня 2005 року мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може бути нижчим для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою ... 2 групи - 500 гривень.
З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.
Суд правильно встановив обставини справи і ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 200, 206 КАС України, колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Ірпінського міського суду від 3 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення ухвали у повному обсязі.