УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Коваленка Є.П.
суддів - Татарчука В.Г., Гавриш Г.П.
з участю прокурора - Гарматюка Р.Є.
захисника - ОСОБА_1
засудженого - ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
представника потерпілої - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1на вирок Козівського районного суду від 7 лютого 2008 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя с.Кальне Козівського району Тернопільської області, українця, гр.України, З середньо-спе ціальною освітою, одруженого, на утриманні малолітня дитина, навчається в Київській Духовній Академії, раніше не судимого, -
засуджено за ч.2 ст.286 КК України до 4-х років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовільнено частково і стягнуто з засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілої на відшкодування матеріальної шкоди - 1584 грн. та на відшкодування моральної шкоди - 35000 грн..
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 в користь ЕНДКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 2565 грн.66 коп. та 725 грн. 34 коп. за проведення ряду
Справа №11-97 Головуючий у 1-й інстанції - Вирста М.М.
Категорія - ч.2 ст.286 КК Доповідач - Татарчук В.Г.
експертиз.
ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 18 вересня 2005 року біля 03 години 00 хвилин, керуючи технічно несправним автомобілем ЗАЗ -1102 НОМЕР_1, рухаючись в нічну пору по автомобільній дорозі Козова - Щепанів, при погіршеній видимості внаслідок дощу, зі швидкістю 60-70 км/год, між селами Йосипівка-Кальне, в порушення п.10.1 / в частині визначення "небезпеки для руху" і виконання його вимог/ та п.12.3 ПДР України, виявивши небезпеку для руху, а саме:зміну технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху - вимкнулись фари дальнього світла, негайно не вжив, залишаючись в межах своєї смуги, заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжив рух. Рухаючись далі в умовах недостатньої видимості ОСОБА_2 втратив орієнтування та контроль над управлінням автомобіля і в порушення п.п.11.2, 11.3 ПДР України виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_5., який в межах своєї смуги руху рухався в зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5. отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток /склепіння і основи/ та лицевого черепа з крововиливами в речовину головного мозку та під його оболонки від яких наступила смерть на місці події.
Вчинивши ДТП засуджений ОСОБА_2 в порушення вимог п.2.10 ПДР України не зупинив автомобіль, а залишив місце пригоди і поїхав додому в с.Кальне Козівського району.
В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування вироку, а справу переведенням щодо нього закрити за відсутністю складу злочину в його діях, поскільки , на його думку, ні досудовим слідством, ні судом не доведено його вини в інкримінованому йому злочині.Вважає, що всі пошкодження виявлені на його автомобілі зробили, або навіть описали міліція та експерти-автотехніки, поскільки це проводилося в його відсутності. Незгідний також з тим, що керував несправним автомобілем, поскільки напередодні 16.09.2005 року їздив цим автомобілем у Перемишлянський район Львівської області і по дорозі жодних проблем з автомобілем не мав, а тому 18.09.2005 року жодних наїздів чи переїздів не вчиняв і ОСОБА_3з велосипедом не бачив та не переїзджав.
Захисник ОСОБА_1в апеляційній скарзі в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу переведенням відносно засудженого закрити в зв'язку з відсутністю у його діях складу інкримінованого йому злочину, поскільки вважає, що досудовим слідством і судом не доведено вини засудженого та неповно і не об'єктивно судом першої інстанції досліджено докази по справі.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1., які підтримали свої апеляції, пояснення
потерпілої ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4, які заперечили проти поданих апеляцій і просять їх відхили, л, міркування прокурора про обгрунтованість і законність вироку й залишення його без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи і доводи апеляцій вважає, що апеляції засудженого і його захисника задоволенню не підлягають виходячи із слідуючих міркувань.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що органами досудового слідства та судом першої інстанції дотримано вимог кримінально-процесуального законодавства України, спрямованих на встановлення об'єктивної істини по справі. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин встановлених судом відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.
Твердження засудженого і його захисника про те, що вирок слід скасувати, а справу переведенням щодо засудженого закрити за відсутністю в його діях складу злочину є безпідставними, не грунтуються на матеріалах справи і повністю спростовуються поясненнями даними засудженим зразу після вчинення ДТП 18.09.2005 року, які він після вступу у справу захисника змінив, поясненими свідків, потерпілої, рядом висновків, які є науково обгрунтовані, проведені експертами з великим стажем роботи в своїй галузі та не викликали будь-якого сумніву щодо їх правильності, протоколом огляду місця події згідно якого при огляді місця події було вилучено ряд речей, а саме: 4 уламки скла райдужного кольору, корпус протитуманного ліхтаря, циліндричний предмет з полімерного матеріалу, по яких слідством проведені відповідні експертизи і підтверджують причертність автомобіля ЗАЗ 1102 до даної ДТП; протоколами огляду автомобіля ЗАЗ-1102 НОМЕР_1, протоколом огляду велосипеда потерпілого ОСОБА_5.; протоколом відтворення обстановки і обставин події про визначення загальної та конкретної видимості в різних варіантах з робочого місця водія та іншими доказами здобутими та дослідженими в судовому засіданні.
Пояснення засудженого ОСОБА_2 у тій частині, що автомобіль був справним перед виїздом , поскільки напередодні 16.09.2005 року він ним їздив у Львівську область і зауважень до його технічного стану небуло судом вірно оцінено критично, тобто, як такі, що направлені з метою уникнути відповідальності і вони повністю спростовані висновками автотехнічних експертиз. Аналогічно судом вірно критично оцінено його покази щодо непричетності до ДТП.
Так, свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні ствердив, що на час скоєння даної ДТП він працював начальником сдідчого відділу Козівського райвідділу міліції і у вересні 2005 року порушував по цьому факту кримінальну справу, В своїх поясненнях ОСОБА_2 давав покази, що в нічний час повертався з смт.Козови на автомобілі "Таврія". В автомашині "вибивало" світло і в цей
момент відчув як автомобіль на щось наїхав. Вказане пояснення ОСОБА_2 читав і давав добровільно, без будь-якого тиску на нього і ці покази свідок вважає правдивими.
Свідок ОСОБА_7. пояснював, що працюючи старшим інспектором відділення ДАІ виїзджав на місце події і охороняв його до ранку, а на світанку разом з іншими інспекторами перевіряли автомобілі, які могли бути причетними до цієї пригоди. Приїхавши в господарство засудженого, в двір вийшла його сестра і неї брали дозвіл на огляд автомобіля та запитали, чи автомобіль вночі не виїзджав з двору, на що отримали заперечення. При огляді транспорту було виявлено, що двигун автомобіля ще був теплий і відсутня протитуманна фара. Автомобіль був помитий від бруду, були сліди свіжої фарби, на запитання чи підфарбовували автомобіль, засуджений відповідав ствердно. При огляді побачили, що протитуманна фара на дорозі і на автомобілі ОСОБА_2. ідентичні. Крім цього, ОСОБА_9. сказав про те, що мав розмову з громадянином прізвища якого не пам'ятає, який сказав, що сам особисто ставив цю фару на автомобіль засудженого. При огляді це підтвердилося. При повторному огляді на естакаді в присутності понятих експертОСОБА_8. за допомогою ліхтарика на бампері виявив сліди зіткнення та вилучив речову докази.
Свідок ОСОБА_10. - експерт-криміналіст ствердив, що виїзджав на ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_5. і при огляді місця події виявили розбиту протитуманну фару та пластмасову пробку. Пізніше при огляді автомобіля засудженого на естакаді виявив напилення скла на бампері і на кузові автомобіля. На бампері були виявлені частини фарби, на картері коробки передач він побачив вм'ятини. Після цього, на наступний день була викликана бригада експертів з обласного центру і вже вони проводили огляд автомобіля.
Свідок ОСОБА_11. пояснював, що після вчиненого ДТП його зупиняли працівники міліції, в них він побачив в кульку фару з місця пригоди і впізнав ту саму, що встановлював на автомашину "Таврія" своїми руками. Впізнав по тім, що переробив цоколь лампочки.
З протоколу огляду місця події ДТП від 18.09.2005 року та схеми до нього слідує, що на місці події зафіксовано розміщення трупа ОСОБА_5., розміщення пошкодженого велосипеда. В ході огляду вилучено ряд речей, а саме: 4 уламки скла райдужного кольору, корпус протитуманного ліхтаря, циліндричний предмет з полімерного матеріалу, які доводять причетність до ДТП автомобіля ЗАЗ-1102 НОМЕР_1.
Про причетність вказаного автомобіля під управлінням ОСОБА_2 до ДТП, внаслідок якої загинув ОСОБА_5. підтверджується і протоколом огляду цього автомобіля, де зафіксовано механічні пошкодження, які утворилися внаслідок ДТП. Зафіксована відсутність лівого протитуманного ліхтаря та пробки-заглушки з лівої сторони переднього бампера. Крім того, з виступаючих частин автомобіля вилучені ряд біологічного походження та залишків
лакофарбового покриття, по яких проведено ряд експертиз. Під час приставляння протитуманного ліхтаря, який вилучений в ході огляду місця події, встановлено, що отвори під кріпильні болти однозначно співпадають з отворами, які знаходяться в нижній частині переднього бампера / а.с. 17-20; 54, 114-116/;протоколом огляду велосипеда ОСОБА_5., в якому зафіксовано механічні пошкодження, які утворилися в результаті ДТП. З велосипеда вилучено ряд об'єктів, які підтверджують контактування вказаного велосипеда завтомобілем ЗАЗ-1102 НОМЕР_1, зокрема, із зовнішньо-лівої поверхні ланцюга в районі передньої зірки вилучені частинки, що схожі на полімерний матеріал чорного кольору з якого виготовлений передній бампер вказаного автомобіля /а.с.54, 111-113/
З висновку експерта фізико-хімічної експертизи №1864 видно, що частинки-нашарування, які вилучені з нижньої частини /днища/ бака автомобіля ЗАЗ-1102 НОМЕР_1 мають спільну родову належність з частинами лакофарбового покриття, які вилучені з рами велосипеда ОСОБА_5.
Двошарові частинки лакофарбового покриття з поверхневим шаром синього кольору, які вилучені з переднього бамперу автомобіля ЗАЗ-1102 НОМЕР_1, мають спільну родову належність із частинками які вилучені в якості експерементальних зразків з передньої вилки велосипеда ОСОБА_5.
Згідно висновку експерта медико-біологічної експертизи №1724 речовина бурого кольору, яка вилучена з ребер охолодження картера мотора автомобіля ЗАЗ-1102 НОМЕР_1є кров людини з групою крові АВ /4/, тобто такою, як мав потерпілий ОСОБА_5/а.с.159-162/.
Висновком експерта судово-медичної експертизи № 547 встановлено, що волосся, яке вилучене з ребер охолодження картера мотора автомобіля ЗАЗ-1102 НОМЕР_1є волоссям людини та походить з голови. Це волосся по морфологічним та серологічним ознакам подібне до зразків волосся з ділянки ушкодження голови потерпілого ОСОБА_5./ а.с. 168-170/.
Про несправність автомобіля свідчить висновок експерта судово-автотехнічної експертизи № 1213, згідно якого автомобіль ЗАЗ-1102 НОМЕР_1знаходився в технічно-несправному стані та ці несправності носять експлуатаційний характер і виникли до ДТП та водій мав можливість їх виявити та усунути до ДТП /а.с. 122-128/.
Згідно висновку експертизи цілого за частинами № 1-214 видно, що уламки скла, які вилучені під час огляду місця події та залишки скла в двох протитуманних ліхтарях подібні по загальних ознаках - кольору /відтінку/, типу рельєфного візерунку. Монтаж патрона для лампочки в передньому лівому протитуманному ліхтарі примітивний - патрон закріплено ненадійно, тільки за рахунок сили натягу між резиновим корпусом і вирізом у відбивачі ліхтаря, отвори поряд цоколя не задіяні ніякими кріпильними елементами /а.с. 251-257/.
Безпідставними є твердження захисника ОСОБА_1в апеляційній скарзі та в апеляційній інстанції про те, що потерпілого ОСОБА_5. могли вбити інші особи, а потім завезти його на велосипеді на місце де він був виявлений, поскільки між потерпілим і свідком ОСОБА_12 і іншими особами була ввечері суперечка і шарпанина.
Ці твердження захисника повністю спростовуються як поясненнями свідків, так і висновками судово-медичних експертиз про механізм утворення тілесних ушкоджень, локалізацію та конкретну причину смерті потерпілого.
Так, зокрема, свідки ОСОБА_12., ОСОБА_13пояснювали, що дійсно між потерпілим і свідком ОСОБА_12 виник спір і шарпанина на автобусній станції в с. Кальне, однак тілесних ушкоджень ніхто нікому не наносив, їх розборонив ОСОБА_13.. Після інценденту всі роз'їхались на велосипедах, потерпілий залишався.
СвідкиОСОБА_14 і ОСОБА_15 ствердили, що потерпілий був в стані алкогольного сп'яніння, однак, міг пересуватися сам. В той вечір падав дощ і дорога була мокра. Зранку вони взнали, що на ОСОБА_3наїхав автомашиною ОСОБА_2.
Крім цього, згідно висновку судово-медичної експертизи № 585 слідує, що смерть ОСОБА_5. настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у вигляді переломів кісток мозкового /склепіння і основи/ та лицевого черепа з крововиливами в речовину головного мозку та під його оболонки. Між отриманими потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Види ушкоджень, масивність, чисельність, різноманітний характер та морфологічні властивості ушкоджень в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, а саме наїзд транспортного засобу на потерпілого, з наступним його відкиданням /падінням/ на підлягаючу поверхню та послідуючим попаданням тіла потерпілого під днище автомобіля та контактування з його нижньо-виступаючими частинами і деталями / а.с.210-220/.
Твердження захисника ОСОБА_1з цього приводу також спростовуються і іншими судово-медичними експертизами проведеними у справі, також судово-трасологічними , судово-автотехнічними, комплексною судово-медичнию та автотехнічно. № 515/1803 від 28.09 2007 року
Вказані вище і інші висновки експертиз є науково обгрунтовані, проведені експертами з великим стажем роботи в цих галузях та не викликають будь-якого сумніву щодо їх правильності та співпадають з іншими доказами здобутими у справі.
Винність засудженого в інкримінованому йому злочині підтверджується і іншими доказами добутими судом в судовому засіданні, які детально досліджувались.
Судом першої інстанції вірно критично оцінено покази засудженого ОСОБА_2. про непричетність його до даної ДТП, внаслідок якої наступила смерть потерпілого ОСОБА_5., прийшов до правильного висновку, що через технічну несправність, тимчасове вимикання фарів дального світла, що сталося під час руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2. спричинено дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_3отримав травми та помер на місці, а невизнання засудженим факту несправності перемикача світла судом вірно оцінено - як форма захисту і викликана бажанням уникнути кримінальної відповідальнольності за скоєний злочин.
Таким чином, дії ОСОБА_2, виходячи із установлених фактичних обставин справи та пред'явленого обвинувачення правильно кваліфіковані судом з ч.2 ст.286 КК України.
Міра покарання ОСОБА_2 призначена правильно, з врахуванням ступіні тяжкості вчиненого злочину, особи винного та всіх обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КК України.
Цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди судом вирішено правильно у відповідності з чинним законодавством.
Тому підстав для задоволення апеляцій і скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 і його захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Козівського районного суду від 7 лютого 2008 року відносно ОСОБА_2 - без змін.