УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 16 "квітня 2008 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Коваленка Є.П.
суддів - Татарчука В.Г., Гавриш Г.П.
з участю прокурора - Гарматюка Р.Є.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженогоОСОБА_1 на вирок Кременецького районного суду від 5 лютого 2008 року, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця і жителя с.Підзамче Радивилівського району Рівненської області, українця, гр.України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України, -
засуджено за ч.1 ст.119 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду.
Стягнуто з засудженогоОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50000 грн. моральної /немайнової/ шкоди/.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що 6 листопада 2007 року біля 19 години, в м. Кременець, на автобусній зупинці поблизу автобусного парку по вул. Дубенській 51, будучи в стані алкогольного сп'яніння після вживання спиртних напоїв з ОСОБА_4., запропонував останньому його частину спільно зароблених грошей, і коли той відмовився від їх отримання, мотивуючи це станом алкогольного сп'яніння та тим, що може їх загубити, то між ними виникла суперечка під час якої засуджений двічі вдарив сп'янілого ОСОБА_4 долонею по обличчю та кулаком в обличчя, внаслідок чого той упав і, ударившись головою об бетонну плиту, помер від одержаної травми 8 листопада 2007 року у себе вдома в АДРЕСА_1.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1. просить вирок суду змінити та пом'якшити
Справа №11-96 Головуючий у 1 - й інстанції - Білосевич Г.С.
Категорія - ч.1 ст. 119 КК Доповідач - Татарчук В.Г.
йому покарання мотивуючи тим, що судом першої інстанції невраховано, що злочин ним вчинено з необережності і він не бажав таких наслідків, а також те, що він повністю визнав свою вину і розкаявся, позитивно характеризується та написав явку з повинною.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженогоОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи із слідуючих міркувань.
Доведеність та кваліфікація злочину в апеляції засудженого не оспорюється.
Що стосується призначеної міри покарання ОСОБА_1., то суд першої інстанції її призначив правильно у відповідності до ст.65 КК України, врахувавши ступінь вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання й призначив засудженому покарання ближче мінімального за ч.1 ст.119 КК України, тобто, необхідне для його виправлення та попередження нових злочинів. Судом враховано всі пом'якшуючі обставини покарання, в тому числі і ті, на які в апеляції посилається ОСОБА_1..
Тому підстав для зміни вироку і пом'якшення покарання, як це просить засуджений, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженогоОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Кременецького районного суду від 5 лютого 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.