Справа №11-3732 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Ткачук С.С. Доповідач Самойленко A.I.

УХВАЛА

Іменем України

19 грудня 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленка А.І.

суддів Яременка А.Ф., Свіягіної І.М. з участю

прокурора Каушана І.В.

потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4 розглянув  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Донецьку  справу  за апеляціями захисника ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_4 на вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження, уродженця м.Дзержинська

Донецької    області,    мешканця    м.Авдіївки

Донецької області, не судимого відповідно до

ст.89 КК України засуджено за ст.115 ч.1 КК України на 9 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1402 гривні 47 копійок на відшкодування матеріальної шкоди і 15000 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також на користь ОСОБА_1 - 3867 гривень 50 копійок на відшкодування матеріальної шкоди, 10000 гривень - на відшкодування моральної шкоди і 2800 гривень на відшкодування витрат на юридичну допомогу.

ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року в період з 00 годин 30 хвилин до 1 години ночі ОСОБА_4, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 в м.Авдіївці, під час спільного з ОСОБА_5 вживання спиртних напоїв викинув через вікно несправний магнітофон, який належав останньому. Внаслідок цього між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Під час бійки ОСОБА_4 умисно наніс удар ОСОБА_5 в область правого підребер'я, завдавши останньому тупу травму живота з розривом печінки, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_4 діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті потерпілому на грунті неприязних  стосунків,  які раптово  виникли,

виштовхнув ОСОБА_5 у вікно, усвідомлюючи, що внаслідок падіння з п'ятого поверху будинку неминуче настане його смерть. Внаслідок такого падіння ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження в області голови з черепно-мозковою травмою, грудної клітини з пошкодженням внутрішніх органів, а також ушкодження кінцівок, від сукупності яких він помер.

В апеляціях захисник ОСОБА_3 і засуджений ОСОБА_4 просять перекваліфікувати дії останнього зі ст.115 ч.1 на ст.119 КК України і призначити відповідне покарання. В обгрунтування доводів апеляції посилаються на те, що суд дав однобічну оцінку доказам у справі, свої висновки про вчинення ОСОБА_4 умисного убивства обгрунтував непрямими доказами, які отримані з порушенням КПК України і носять припустимий характер. При призначенні комісійної судово-медичної експертизи були порушені права ОСОБА_4, передбачені ст.197 КПК України.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_3 і засудженого ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції, потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які заперечували проти апеляцій і просили вирок залишити без зміни, думку прокурора про необхідність залишити вирок без зміни, а апеляції - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, апеляційний суд вважає, що апеляції не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні умисного убивства ОСОБА_5 за обставин, які наведені у вироку, підтверджена сукупністю доказів у справі, які були досліджені судом.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував того, що під час вживання спиртних напоїв з ОСОБА_5 між ними виникла сварка через те, що він, тобто ОСОБА_4 викинув у вікно несправний магнітофон. Також, ОСОБА_4 фактично не заперечував і того, що між ними виникла бійка, під час якої ОСОБА_5 штовхнув його, а він штовхнув ОСОБА_5. Останній, задкуючи від цього, випав у вікно, внаслідок чого і отримав смертельне поранення.

Однак, аналіз показань засудженого з іншими доказами у справі свідчить про те, що ОСОБА_4 даючи такі показання, приховує усі фактичні обставини подій злочину

Так, згідно висновків комплексної судово-медичної експертизи від ІНФОРМАЦІЯ_4 року при дослідженні трупа ОСОБА_5 окрім інших тілесних ушкоджень, яки утворились внаслідок падіння потерпілого з п'ятого поверху будинку, було виявлено розрив правої долі печінки, який, враховуючи його зірчасту форму та значну глибину - 5,5 см, не міг утворитись від падіння тіла з висоти, а був утворений внаслідок безпосереднього впливу тупого предмету в область правого підребер'я.

Крім цього, враховуючи інші обставини справи, зокрема, падіння з потерпілого з вікна п'ятого поверху будинку, положення тіла після падіння, експерти дійшли висновку, що при випадінні з вікна тілу ОСОБА_5 було надано прискорення, а сам ОСОБА_5 в момент випадіння був повернутий передньою поверхнею тіла до вікна, через що удар у груди не міг бути причиною прискорення при випаданні потерпілого з вікна і можливою причиною такого прискорення було штовхання (удар) у спину ОСОБА_5 (ті а.с.231-233).

Будь-які дані про наявність на місці падіння ОСОБА_5 каменю чи інших предметів, від контакту з якими міг бути заподіяний вищезазначений розрив печінки потерпілого, в матеріалах справи відсутні.

Доводи апеляцій захисника і засудженого про можливу наявність таких предметів на місці падіння є їх суб'єктивним припущенням, яке не грунтується на конкретних доказах у справі. Крім цього, показання засудженого про обставини випадання потерпілого із вікна суперечить висновкам зазначеної експертизи і спростовані ними.

Висновки експертизи грунтуються на конкретних фактичних даних, встановлених у справі і зазначених у висновку, через що доводи апеляцій про припустимість висновків цієї експертизи є безпідставними.

Також безпідставними є доводи апеляцій про порушення прав ОСОБА_4, передбачених ст.197 КПК України при призначенні цієї експертизи. Рішення про призначення експертизи апеляційним судом приймалось в судовому засіданні з участю ОСОБА_4 і його захисника. Усім учасникам судового розгляду було роз'яснено і надано право поставити питання експертам. Таким правом скористався лише потерпілий ОСОБА_5, а ОСОБА_4 і його захисник не поставили будь-яких питань. Також, не заявляли вони клопотань про призначення експертів з числа зазначених ними осіб, а також відводів експертам, які проводили цю експертизу.

Висновки первинної експертизи про те, що всі виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок його падіння, були зроблені без урахування усіх конкретних обставин справи, даних про характер і локалізацію тілесних ушкоджень, положення трупа після падіння, що й було причиною призначення повторної комплексної судово-медичної експертизи.

За таких обставин доводи апеляцій про безпідставність неврахування судом висновків первинної судово-медичної експертизи не можуть бути визнані обгрунтованими.

Також необгрунтованими є доводи апеляцій про однобічну оцінку судом показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які нібито стверджували про відсутність сварки і бійки між ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Зазначені свідки не були очевидцями подій у квартирі потерпілого, вони свідчили лише про певні моменти, які вони чули чи бачили зі своїх квартир і не давали показань про відсутність сварки і бійки. Більш того, свідки ОСОБА_9, ОСОБА_6 пояснили суду, що чули з квартири потерпілого спір чоловіків у підвищеному тоні, звуки падіння посуди і важких предметів. Виникнення ж сварки і бійки між ним і потерпілим підтвердив сам засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні.

Аналіз показань останнього свідчить про його намагання ввести слідство і суд в оману, оскільки свої показання ОСОБА_4 змінював. Під час додаткового розслідування справи він став стверджувати, що взагалі не було конфлікту між ним і ОСОБА_5 і що останній сам викинувся з вікна. В наступному ОСОБА_4 сам визнав що він давав неправдиві показання, побоюючись відповідальності за свої дії.

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо положення тіла ОСОБА_5 біля будинку після падіння є непослідовними, оскільки під час досудового слідства свідки стверджували, що труп потерпілого лежав на спині, а потім пояснювали, що він лежав обличчям вниз. Така непослідовність, враховуючи відсутність пояснень таких суперечностей, свідчить про те, що вони достовірно не пам'ятають цю обставину. Однак, ці суперечності не можуть свідчити про неправильність висновків комплесної судово-медичної експертизи, оскільки висновки цієї експертизи про падіння потерпілого на спину грунтуються на об'єктивних даних про локалізацію тілесних ушкоджень і відсутність їх на обличчі потерпілого. З урахуванням цих обставин експертами

зроблено висновок про те, що падіння потерпілого на передню поверхню тіла виключається.

Наведені докази у справі, зокрема висновки комплексної судово-медичної експертизи про характер і спосіб отримання потерпілим тілесних ушкоджень у сукупності з показаннями засудженого ОСОБА_4 про наявність сварки і бійки між ним і потерпілим дали суду обгрунтовані підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 під час сварки і бійки з ОСОБА_5 наніс останньому удар в область правого підребер'я, завдавши потерпілому розрив печінки, після чого умисно виштовхнув ОСОБА_5 у вікно, свідомо допускаючи можливість настання смерті потерпілого, що фактично і відбулося.

Тому дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.115 ч.1 КК України, як умисне вбивство.

Доводи апеляцій засудженого і його захисника про те, що дії ОСОБА_4 повинні бути кваліфіковані за ст.119 КК України, як убивство через необережність, суперечать вищенаведеним доказам у справі, через що не можуть бути визнані обгрунтованими.

Призначаючи покарання засудженому, суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про його особу, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, тобто, відповідно до вимог ст.65 КК України.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від ІНФОРМАЦІЯ_1року щодо ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засудженого і його захисника - без задоволення.