Справа №22ц-1162/08                                     Головуючий у першій інстанції Яворська Ж.М.

Категорія 20                                                 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                                                   Козаченка В.І.,

суддів:                                                                             Базовкіної Т.М. ,  Лівійського І.В.,

при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,

за участю: представників позивача - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ,  та відпо­відачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Центрального районного суду м.  Миколаєва від 13 березня 2008 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про переведення прав та обов'язків покупця по договору купівлі-продажу квартири,

ВСТАНОВИЛА:

13 вересня 2007 р. ОСОБА_1 пред'явив у суді позов до ОСОБА_4  і ОСОБА_3 про переведення на нього прав та обов'язків покупця по договору купівлі-продажу кімнати у квартирі спільного заселення.

Позивач вказував,  що 02 липня 2007 р. між ОСОБА_4  та ОСОБА_3 був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу кімнати,  площею 15.4. кв. м,  у двохкімнатній квартирі спільного заселення АДРЕСА_1.

За цим же договором продавець став власником не тільки вказаної кімнати,  а й під­собних приміщень квартири: вбиральні - 1.5 кв. м,  коридору - 1.7. кв. м,  коридору - 5.2 кв. м,  кухні - 5.9 кв. м і ванної кімнати -3.0 кв. м,  які перебувають у спільному користуванні.

Посилаючись на те,  що він є власником іншої кімнати в цій же квартирі та вказаних підсобних приміщень,  а відповідачка ОСОБА_4  письмово не повідомила його про продаж зазначеного житла,  чим порушила його преважне право купівлі названої власнос­ті,  позивач просив суд перевести на нього права та обов'язки покупця по указаному дого­вору зі стягненням з нього на користь ОСОБА_3 вартості проданої кімнати.

Рішенням Центрального районного суду м.  Миколаєва від 13 березня 2008 р. у задо­воленні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач,  посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права,  просив оска­ржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Вислухавши суддю - доповідача,  пояснення сторін,  дослідивши надані докази та пе­ревіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеля­ційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову,  місцевий суд виходив з того,  що спірна квартира не є об'єктом спільної часткової власності,  а тому посилання позивача на його преважне право купівлі названої кімнати в цій квартирі є помилковим та безпідс­тавним.

2

Між тим,  з такими висновками місцевого суду повністю погодитися не можна,  оскі­льки він,  всупереч вимогам  ст.  213 ЦПК України,  при ухваленні оскарженого рішення сут­тєво порушив вимоги цивільного судочинства.

Так,  відповідно до  ст.   ст.  123,  124 ЦПК України,  відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом,  якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним,  зокрема,  коли вони ви­никають з одних правовідносин,  або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися,  або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з пе­рвісним позовом.

Зустрічна позовна заява,  яка подається з додержанням загальних правил пред'явлен­ня позову,  повинна відповідати вимогам статей 119 і 120 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви,  поданої з порушенням вимог,  встановлених частиною першою цієї статті,  застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається,  що в попередньому судовому засіданні,  яке проводи­лось 12 жовтня 2007 p.,  відповідач ОСОБА_3 пред'явив у суді зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні придбаним житлом та відшкоду­вання моральної шкоди.

Матеріали цього зустрічного позову,  оплаченого судовим збором,  містяться в матері­алах справи на аркушах 70-88.

Однак,  всупереч вимогам указаних норм процесуального закону,  місцевим судом не вирішена в установленому процесуальним законом порядку доля зустрічного позову,  хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору,  оскільки вимоги по обох позо­вах взаємопов'язані між собою.

Водночас,  відповідно до п. 5 ч. 1  ст.  311 ЦПК України рішення суду підлягає безу­мовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення су­дом першої інстанції.

Крім того,  06 грудня 2007 р. позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву (а.с.  48),  в якій,  крім постановки інших питань,  виражає свою недовіру головуючій по справі,  судді Яворській Ж.М.

Однак,  всупереч вимогам  ст.  24 ЦПК України,  заява про відвід судді не ставилась на вирішення і не вирішувалась у встановленому процесуальним законом порядку.

Така обставина в даному випадку є порушенням п. 1  ст.  6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція),  яка є частиною національного зако­нодавства України,  і гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд при вирі­шенні питання щодо цивільних прав та обов'язків.

Підхід Конвенції до цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах:

1)  чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані,  тобто чи відсутня особиста упере­дженість суддів;

2)  чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності та чи до­тримані в конкретній ситуації гарантії безсторонності,  які виключали б будь-які обґрунто­вані сумніви з цього питання.

При розгляді цивільної справи ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів. Якщо є обґрунтовані підстави вважати,  що суддя не буде безсто­роннім,  цей суддя має бути усунутий від розгляду справи.

За таких обставин,  виходячи із указаних гарантій безстороннього,  неупередженого та справедливого вирішення справи,  колегія суддів вбачає додаткову підставу скасуванню рішення суду з направленням справи на новий розгляд,  відповідно до п. 1 ч. 1  ст.  311 ЦПК України.

3

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  311,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м.  Миколаєва від 13 березня 2008 р. скасу­вати,  а справу передати на новий розгляд до того ж суду,  але в іншому складі суддів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.