Єдиний унікальний номер 235/88/15-ц Номер провадження 22-ц/775/48/2015

Головуючий першої інстанції Воробйов С.О.

Доповідач Осипчук О.В.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„15” липня 2015 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Осипчук О.В.,

суддів: Дундар І.О., Корчистої О.І.

при секретарі: Баранові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Красноармійськвугілля», треті особи – відокремлений підрозділ «Шахта «Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Димитрові Донецької області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом та зобов’язання видати акт за формою Н-1, за апеляційними скаргами Державного підприємства «Красноармійськвугілля» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитрові на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано нещасний випадок, що стався 12.09.2014 року о 05 годині 25 хвилин при виконанні трудових обов’язків ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на дільниці № 5 відокремленого підрозділу «Шахта «Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» таким що пов'язаний з виробництвом.

Зобов’язано відокремлений підрозділ «Шахта «Стаханова» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» видати ОСОБА_1 акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1. Стягнуто з відповідача судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп.

З вказаним судовим рішенням не погодились відповідач ДП «Красноармійськвугілля» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитрові і подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів своєї скарги відповідач посилається на те, що судом не прийнято до уваги те, що на порушення п. 8 Порядку проведення розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань, затверджених постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011 року позивач про нещасний випадок адміністрації шахти не доповів, а звернувся з заявою по цьому факту тільки 29.09.2014 року, тобто через 17 днів. Суд не зважив на показання свідків про те, що позивач знаходився у 5 метрах від міста падіння балки МРД, яка могла би завдати травму. Судом не надано належної оцінки тому факту, що перелом ключиці у позивача було зафіксовано тільки при повторному рентгені, первинно в лікарняному листі позивача травма була кваліфікована як побутова, а в подальшому була перекваліфікована лікарем у виробничу. Лікарсько-профілактичний заклад повідомлення про нещасний випадок ані відповідачеві, ані Фонду соцстраху не направляв.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитрові у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивач на порушення п. 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року зі скаргою на рішення комісії з розслідування нещасного випадку не звертався, а одразу звернувся до суду, чим порушив порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві. У судовому порядку факт нещасного випадку встановлюється лише в разі ліквідації підприємства-роботодавця. Судом не звернуто увагу на факт порушення лікарем порядку оформлення лікарняних листів, а саме самостійне правлення лікарем-травматологом у лікарняному листі. Матеріали справи не містять пояснень медичної сестри підземного медичного пункту, рівно як і пояснень медичної сестри поверхневого медпункту, протоколу наради лікарів, службового розслідування помилки, що сталася при постановлені діагнозу лікарем-травматологом ОСОБА_2 Свідків нещасного випадку немає, тому неможливо встановити час настання нещасного випадку, не збережено місце нещасного випадку, немає доказів звернення позивача до керівництва Красноармійської лікарні з заявою про проведення службового розслідування, відсутні докази звернення до Донецької обласної травматології за описом рентгенівських знімків, про видачу висновків щодо можливості утворення кісткового мозолю за 10 днів з моменту отримання травми. Таким чином висновки суду зроблені на припущеннях та не відповідають обставинам справи.

В апеляційному суді представник ДП «Красноармійськвугілля» ОСОБА_3 підтримав доводи скарги в повному обсязі.

Позивач до апеляційного суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заперечення на апеляційні скарги, в яких просив рішення суду залишити без змін.

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитрові Донецької області 17 червня 2015 року, 01 липня 2015 року та 15 липня 2015 року до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлялася належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма, яка зареєстрована в Журналі телефонограм № 1 за номером 173 (а.с.129,135).

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Згідно ч.1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця.

Таким чином кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Згідно роз’яснень, викладених у п. 7 постанови № 11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.

Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час.

15 липня 2015 року від начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитрові надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з великою кількістю справ у відділенні, призначених на 15 липня 2015 року. На підтвердження клопотання додано копію судової повістки про виклик до Апеляційного суду Запорізької області по одній цивільній справі.

Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність представника третьої особи, оскільки третя особа э юридичною особою, її представник втретє не з’являється до апеляційного суду для підтримання доводів поданої апеляційної скарги, а віддання переваги участі у судовому процесі в іншому суді не є поважною причиною, яка може бути підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд вважає, що скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції встановив, що позивач перебуває з відповідачем у трудових відносинах з 3.10.2010 року, працює гірником підземним у відокремленому підрозділі «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля». 11 вересня 2014 року позивач працював у 4 зміну та отримав наряд від помічника начальника дільниці № 5 ОСОБА_4 на обслуговування пересипу з стрічкового конвеєру 1Л-80 № 2 на стрічковий конвеєр 1Л-80 № 3, розташованому у 4 південному конвеєрному штреку центрального похилу пласта 1 блоку № 4. Під час виконання наряду, приблизно о 05 годині 25 хвилин 12.09.2014 року під час транспортування редуктору в районі пересипу, стався обрив кріплення балок МРД, яка впала та вдарила позивача в область правої ключиці, внаслідок чого він отримав перелом ключиці в середній треті. На автомобілі помічника начальника дільниці № 5 ОСОБА_4 позивач був доставлений до Красноармійської ЦРЛ, де було зроблено рентгенівський знімок, за результатами якого лікар повідомив, що перелому немає, тому позивач погодився оформити травму як побутову і було видано листок непрацездатності і знаходився на амбулаторному лікуванні з 12.09.2014 року по 31.10.2014 року. Під час лікування 21.10.2014 року було зроблено контрольний рентген знімок, на якому виявлено перелом правої ключиці.

Згідно акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 12.09.2014 року о 05.25 год. форми Н-5 від 05.12.2014 року комісія дійшла висновку,що нещасний випадок, який стався з позивачем ОСОБА_1 12.09.2014 року не знайшов свого підтвердження, тому комісія не визнала, що вказаний нещасний випадок є пов'язаний з виробництвом, не підлягає обліку на ВП Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля» та акт за формою Н-1 не складається.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що висновок комісії з розслідування нещасного випадку спростовується медичними документами та показами свідків. Крім того комісією з розслідування нещасного випадку порушені вимоги п. 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві в частині обов’язкового обстеження вказаного позивачем місця настання нещасного випадку. Відповідач розслідування провів не об’єктивно, що призвело до невірного висновку.

Апеляційний суд вважає висновки суду законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 13 Порядку розслідування й обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві комісія зобов'язана протягом трьох діб обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку і причетних до нього осіб, з'ясувати обставини і причини нещасного випадку і причетних до нього осіб, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, і інші обставини, а також скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнаний пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом за формою НПВ.

Згідно із п. 14 зазначеного Порядку визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство і до його відбуття.

Апеляційний суд довід скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитрові про те, що спори про встановлення факту нещасного випадку на виробництві не підлягають розгляду в суді не приймає до уваги з огляду на наступне.

За змістом статей 3.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

За змістом ст. 22 закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці» пп.10,13,38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов’язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Зазначена комісія зобов’язана з’ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом. Та скласти акт розслідування нещасного випадку за відповідною формою.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ, або незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_1 фактично зводяться до оспорювання рішення комісії, яке міститься в затвердженому акті за формою Н-5, складеного за наслідками розслідування нещасного випадку, що трапився з позивачем та зобов’язання роботодавця скласти акт за формою Н-1 і такі вимоги підлягають розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

Саме таку правову позицію висловила колегія суддів Верховного Суду України в ухвалі від 28 листопада 2011 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов’язковою для судів.

Також є безпідставним довід скарги відповідача про те, що суд не зважив на показання свідків про те, що позивач знаходився у 5 метрах від міста падіння балки МРД, яка могла би завдати травму.

Для перевірки цього доводу скарги апеляційний суд запросив у відповідача копії пояснювальних записок опитаних осіб та прослухав показання свідків, зафіксовані на носії інформації, на який здійснювався технічний запис судового засіданні 31 березня 2015 року, внаслідок чого встановлено наступне.

Так згідно пояснювальних записок, наданих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, останні слово в слово пояснювали, що: «Коли ми проїхали пересип № 2-3 робітник, що обслуговує пересип сидів на дошці над пересипом, на відстані 2 метри від балок МРД. Весь час він був в полі зору, ми проїхали приблизно 5 метрів за пересип і на з’єднанні балок лопнув болт і балки провисли. Робочого ОСОБА_1 в районі провисання балок не було, оскільки він продовжував сидіти на пересипі в 5-7 метрах від провисання балок, випадку травмування не було».

Між тим в суді першої інстанції, даючи показання в якості свідка ОСОБА_10 пояснював, що він тягнув редуктор спереду, тому як падала балка та хто там знаходився він не бачив і не звертав уваги. При цьому пояснив, що балка впала, коли проїхали пересип метрів 5 або більше.

Свідок ОСОБА_6 пояснював,що ОСОБА_1 сидів від них на відстані 1-1,5 метра, балка обірвалася від пересипу на відстані 0,7-1,0 метра. Він тягнув редуктор спереду за протипожежний рукав, який має довжину 20-25 метрів.

Свідок ОСОБА_9 показав, що за 10 метрів до пересипу обірвалася балка, він штовхав редуктор, тому нікого не бачив, оскільки штовхав нагибаючи голову.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що він не бачив, як падала балка, а тільки почув, був на відстані 7 метрів. Вранці наступного дня від ОСОБА_11 та ОСОБА_12 дізнався, що ОСОБА_1 травмувався.

Свідок ОСОБА_7 показав, що балка обірвалася в 5 метрах від пересипу, коли вони проїхали пересип. Наступного дня на наряді узнали про травмування людини.

Свідок ОСОБА_4 в суді першої інстанції пояснював, що 12.09.2014 року працював в 4 зміну, про травму ОСОБА_1 дізнався від гірничого майстра. Про травму плеча ОСОБА_1 дізнався по закінченню зміни від гірничого майстра ОСОБА_11, який сказав, що у нас травма, на 3 стрічці, коли обірвався редуктор травмувало людину на пересипі. Після зміни він на своєму автомобілі возив до лікарні у м. Красноармійськ ОСОБА_1, який показував йому пошкрябане плече і пояснив, що впала балка. В лікарні травматолог пояснив, що у ОСОБА_1 забій плеча. Він домовився з позивачем, що той зробить рентгенівські знімки і за їх результатами прийме рішення щодо долі своєї травми.

Свідок ОСОБА_13 показав, що 12.09.2014 року після 4 зміни він, миючись у душі побачив, що у ОСОБА_1 опухло праве плече. Останній пояснив йому, що на нього впала балка і він порекомендував звернутися до медичного пункту.

З наданих представником відповідача пояснювальних старшого фельдшера та медичної сестри шахти «Стаханова» при огляді о 8 годині 55 хвилин та о 10 годині робітника ОСОБА_1 видимих гематом, садин і інших слідів травм не виявлено. Попередній діагноз: забій правого плеча?

Проте вказані висновки медичних робітників спростовуються показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_4, які в своїх поясненнях свідчили про наявність ушкодження плеча позивача та записом в медичній книжці позивача ( а.с.17) про наявність синця та больових відчуттів в області правого плечового суглобу.

Посилання відповідача в скарзі на те, що позивач про нещасний випадок адміністрації шахти не доповів, а звернувся з заявою по цьому факту тільки 29.09.2014 року, тобто через 17 днів до уваги не приймається, оскільки ОСОБА_1 безпосередньо в день отримання травми звертався до підземного та наземного медичного пункту шахти, сповістив про отриману травму в кінці зміни гірничого майстра ОСОБА_14, на якого покладено керівництво роботами у зміні на дільниці № 5.

Довід скарги відповідача про виявлення перелому ключиці у позивача тільки при повторному рентгені не спростовує факт отримання травми позивачем саме під час виконання трудових обов’язків 12.09.2014 року.

Допитаний в якості свідка лікар ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснив, що після проведення повторного контрольного рентген знімку і порівняння його з первинним знімком перелом правої ключиці в результаті виробничої травми 12.09.2014 року підтвердився.

Запис в медичній карті зі слів позивача, що він отримав побутову травму 12 вересня 2014 року о 07 годині ранку внаслідок падіння книжної полиці не спростовує висновків суду, оскільки в цей час ОСОБА_1 знаходився на роботі під землею у 4 зміні,що підтверджується матеріалами справи та ніким із сторін не заперечується.

Доводи апеляційної скарги третьої особи щодо того, що матеріали справи не містять пояснень медичної сестри підземного медичного пункту, рівно як і пояснень медичної сестри поверхневого медпункту, протоколу наради лікарів, службового розслідування помилки, що сталася при постановлені діагнозу лікарем-травматологом ОСОБА_2 до уваги не приймається, оскільки згідно пояснень представника відповідача матеріали розслідування нещасного випадку надавалися суду першої інстанції для огляду, а для перевірки цього доводу скарги апеляційним судом оглянуті і долучені до матеріалів справи копії цих документів.

Згідно відповіді головного лікаря Красноармійської ЦРЛ від 07.11.2014 року, надану на ім’я в.о. директора ВП «Шахта «Стаханова» були зроблені висновки, що лікарем-хірургом ОСОБА_15 допущені помилки при оформленні і видачі листків непрацездатності, оформлення первинної медичної документації, не було відправлено екстрене повідомлення на підприємство і до Фонду соціального страхування про нещасний випадок на виробництві, чим порушено п. 9 Постанови № 1232 від 30.11.2011 року. По даному факту був виданий наказ за № 01-05/160 від 07.11.2014 року, яким лікарю ОСОБА_2 оголошено догану.

З огляду на дану відповідь довід скарги відповідача щодо того, що лікарсько-профілактичний заклад повідомлення про нещасний випадок ані відповідачеві, ані Фонду соцстраху не направляв є обґрунтованим, проте це не є провиною позивача і не може слугувати перешкодою для захисту ним свого права.

Суд першої інстанції всебічно і повно з’ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом постановлено обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування немає.

Наведені в апеляційній скарзі доводи до уваги не приймаються, оскільки зводяться до переоцінки висновків суду першої інстанції та не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав із якими процесуальне законодавство пов’язує можливість зміни або скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд ,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державного підприємства «Красноармійськвугілля» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитрові відхилити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 19 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: