Номер провадження 1

Справа №2-а-3616/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 211 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Скрипка О.І.

при секретарі - Федорченко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом про стягнення на її користь недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за період за 2010 рік. Свої вимоги мотивувала тим, що вона є евакуйованою 2 категорії ЧАЕС і перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації. У відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі по тексту Закон) їй передбачена щорічна компенсація на оздоровлення (надалі по тексту компенсація) в розмірі 3 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати. В період за 2010 рік їй виплачена вказана щорічна компенсація в менших розмірах, ніж це передбачено Законом, вважаючи такі дії відповідачів неправомірними, змушена звертатись до суду з вказаним позовом.

В судове засідання представник позивача – ОСОБА_2 не з'явилась, надіслала на адресу суду заяву з проханням проводити розгляд справи за її відсутності.

Представником Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (надалі Управління) надані суду заперечення проти позову, які містять посилання на наступне: згідно ст. 62 Закону роз’яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; відповідно до ст. 67 Закону розмір всіх доплат, пенсій, компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до змін індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлювався розмір щорічної допомоги на оздоровлення для евакуйованих 2 категорії – 75,00 грн., тому позивачу нараховано та виплачено у 2010 році допомогу на оздоровлення у вказаному розмірі, у відповідності до вимог Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік”.

Представник Київського центру по нарахуванню та виплаті пенсій і допомоги (надалі Центр) в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали суду заперечення проти позову та просили відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі, посилаючись на той факт, що позивачу нараховано та виплачено у 2010 році допомогу на оздоровлення у відповідності до вимог Закону України „Про державний бюджет на 2010 рік”.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є громадянином евакуйованим із зони відчуження 2 категорії та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації.

У відповідності до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» евакуйованим із зони відчуження 2 категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат. Як вбачається із відповіді Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щорічна допомога на оздоровлення позивачу була нарахована у листопаді 2010 року у розмірі 75 грн.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. годувальника. Відповідно до п.1 та п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, а також основи соціального захисту.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії встановлено ст. 48 Закону в редакції від 06.06.1996 року, яка чинна на теперішній час. Дія вказаної статті зупинялась відповідними Законами України Про державний бюджет...” на 2006 та 2007 роки. Зупинення дії вказаної статті на 2007 рік визнано неконституційним у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року. З 01.01.2008 року діяла нова редакція статті 48, яка визнана неконституційною Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Отже, норма Закону, яка передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інвалідам 2 групи, в розмірі 5 мінімальних заробітних плат в період, за який позивач висуває вимоги, діяла з 01.01.2002 року по 01.01.2006 року (у 2006 році та з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року дія норми зупинялась бюджетними законами); з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року до тепер ( з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року діяла інша редакція).

В цей же період Кабінетом Міністрів України приймались постанови, які також регламентували питання розміру щорічної допомоги на оздоровлення, а саме: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.

Стаття 62 Закону, яка має назву: «Роз’яснення порядку застосування цього Закону», містить положення, згідно якого роз’яснення порядку застосування Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зміст зазначеної норми не дає підстав для висновку, що Кабінету Міністрів України надано право змінювати норми Закону, тим більше, що це б суперечили принципу розподілу повноважень між гілками влади, оскільки єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент, тому ст. 85 Конституції України прийняття законів віднесено до повноважень Верховної Ради України, а не Кабінету Міністрів України, який згідно ст. 113 Конституції у своїй діяльності керується в тому числі і законами.

Зміст Постанов свідчить, що Кабінет Міністрів України не встановлював порядок, в якому повинно проводитись роз’яснення порядку застосування Закону, а фактично встановлював нові розміри соціальних виплат, зменшивши їх в порівнянні з розмірами, визначеними Законом.

Оскільки норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх, тому при вирішенні питання щодо розміру щорічного допомоги на оздоровлення, яка підлягає виплаті позивачу, суд дійшов висновку, що підлягають застосуванню норми Закону, а саме ст. 48, а не Постанов Кабінету Міністрів.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що вимоги позову в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, з 01.01.2007 року набула чинності нова стаття 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у відповідності до якої дія положень цього Закону не може призупинитися іншими законами, крім законів, про внесення змін до цього Закону.

У відповідності до Положення про управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації від 01.12.2006 року Управління приймає заяви та інші данні одержувачів виплат. Функції по здісненню виплат покладено на Київській міський центр по нарахуванню та здісненню соціальних виплат, тому вимоги позову підлягають задоволенню в межах повноважень позивачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. ст. 17, 158-162 КАС України, ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 3 мінімальних заробітних плат – неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації видати розпорядження про нарахування та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 3 мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату ОСОБА_1 за розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до положень ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 3 мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: