У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
головуючого Кравченка К.Т.,
суддів Канигіної Г.В., Лавренюка М.Ю.
розглянула у судовому засіданні 22 лютого 2007 року у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Єнакіївського міського суду Донецької області від 04 червня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2006 року щодо нього.
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця м. Єнакієва Донецької області,
раніше не судимого,
засуджено за ч.2 ст.121 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_2. 300 грн. на відшкодування майнової шкоди.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 19 травня 2006 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1. засуджено за те, що він 01 серпня 2003 року, у вечірній час в квартирі №АДРЕСА_1 м. Єнакієве Донецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, під час сварки з ним, наніс ОСОБА_3 удари кулаками та ліктями в різні частини тіла.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ранком ОСОБА_1. знаходячись у зазначеній квартирі та згадавши про минулу розмову з ОСОБА_3, знову став сваритись з ним, а потім наніс ОСОБА_3 удари кулаками та ліктями в різні частини тіла, від яких цього ж дня о 16 години ОСОБА_3. помер.
У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1. просить судові рішення щодо нього скасувати, зазначаючи, що за зазначених обставин його дії слід кваліфікувати за ст.122 КК України, як умисні середньої тяжкості тілесні ушкодження та ст.123 цього Кодексу, як умисні тяжкі тілесні ушкодження, заподіяні у стані сильного душевного хвилювання. Мотивує тим, що достовірні докази його винності у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_3., від яких він помер, у справі відсутні, судове слідство проведено однобічно, упереджено та з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, при розгляді справи у суді порушено його право на захист та всупереч його клопотання про виклик при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд розглянув справу у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Доводи скарги ОСОБА_1. про необґрунтованість його засудження за ч.2 ст.121 КК України є безпідставними.
Як убачається із матеріалів справи, винуватість ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується дослідженими судом та викладеними у вироку доказами, зокрема: показаннями самого засудженого ОСОБА_1., який частково визнавав себе винним у тому, що в ході конфлікту з ОСОБА_3 01 та 02 квітня 2003 року він наніс ОСОБА_3. декілька ударів у різні частини тіла, показаннями потерпілої ОСОБА_2., свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. та ОСОБА_7., даними, що містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події, у висновках судово-медичної експертизи, та іншими доказами, які є у матеріалах справи.
Уся сукупність зібраних по справі доказів була належним чином проаналізована судом, і висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочину є обгрунтованими.
Крім того, суд апеляційної інстанції перевірив доводи апеляції ОСОБА_1., які за змістом аналогічні доводам касаційної скарги, і визнав їх безпідставними з наведенням в ухвалі відповідних підстав. Колегія суддів знаходить таке рішення апеляційного суду правильним.
Твердження у скарзі ОСОБА_1. про порушення його права на захист та розгляд апеляційним судом апеляції у його відсутності всупереч його клопотання про виклик при розгляді справи в апеляційному порядку, безпідставні.
Із матеріалів справи видно, що в ході досудового слідства і в суді першої інстанції ОСОБА_1 роз'яснювались його процесуальні права, в тому числі право мати захисника, але він бажання скористатись цим правом не виявив (а.с. 100, 156). Апеляційний суд розглянув справу за участю ОСОБА_1. та його захисника-адвоката ОСОБА_8. (а.с. 266, 273).
Дії ОСОБА_1. за ч.2 ст.121 КК України кваліфіковано правильно, а покарання йому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, обставин, що пом'якшують покарання, інших обставин справи.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень, не виявлено.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Канигіна Г.В. Лавренюк М.Ю.