Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

           06 липня 2015 р.                                                   Справа №805/1112/15-а

          приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

           Суддя Донецького окружного адміністративного суду Крилова М.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про стягнення невиплачених сум при звільненні з військової служби, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини 3057 про стягнення невиплачених сум при звільненні з військової служби.

Позивач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений, через канцелярію суду позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

При дослідженні матеріалів справи суд прийшов до висновку, що при поданні позовної заяви позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Стаття 6 КАС України встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою.

Позивач предметом позову визначив стягнення невиплачених сум при звільненні з військової служби. Таким чином, оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо невиплати компенсації при звільненні є спором щодо звільнення з публічної служби.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів на відшкодування затрачених їм особистих коштів на витрати, пов'язані з несенням служби, зокрема витрати зі сплати штрафних санкцій, накладених на військову частину 3057, за несвоєчасну сплату послуг ПАТ «ДТЕК» - 3% річних, пеня, судовий збір за позовом ККП «Маріупольтепломережа» до відповідача, а також з розміщення оголошень у «Віснику державних закупівель» з приводу проведення тендерів у військовій частині 3057.

При цьому, позивач вважає, що затрачені ним особисті кошти на витрати, пов'язані з несенням служби, в силу положень ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України, повинні були бути виплачені йому в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.

За статтею 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Суд зазначає, що до поняття "розрахунок" входить виплата невиплаченої частини заробітної плати за фактично відпрацьований час в місяці звільнення, грошова компенсація за невикористану відпустку, виплата вихідної допомоги у випадках, передбачених законом або договором, а також інших сум, що належать йому від підприємства.

Тобто для того, щоб вимагати виплатити певні суми при звільненні, необхідною умовою є віднесення таких сум до таких, що належать йому від підприємства.

Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 вищезазначеної статті КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач зазначає в позовній заяві, що про своє порушене право він дізнався з листа військової частини № 3057 від 04.03.2015 року, яким було повідомлено про неможливість виплатити зазначені в заяві кошти.

Разом з тим, позивач ставить вимогою відшкодування витрат:

-          зі сплати штрафних санкцій за несвоєчасну сплату послуг ПАТ «ДТЕК» - 3% річних, пеня, відповідно до квитанцій, з яких вбачається сплата відповідних сум впродовж 2012-2013 років;

-          за сплачений судовий збір відповідно до квитанції та касового чеку, з яких вбачається сплата відповідної суми у 2012 році;

-          за розміщення оголошень у «Віснику державних закупівель» відповідно до квитанцій, рахунків, меморіальних ордерів, з яких вбачається сплата відповідних сум впродовж 2012 року;

-          за сплату послуг з надання копії сторінки в електронному вигляді відповідно до квитанції та рахунку, з яких вбачається сплата відповідних сум у 2013 році.

З наведеного виходить, що в даному випадку строк повинен обчислюватись з моменту неотримання позивачем понесених ним витрат, а саме з 2012-2013 років, а ні з моменту отримання листа військової частини № 3057 від 04.03.2015 року про неможливість здійснення виплат.

До суду позивачем матеріали адміністративного позову подані у березні 2015 року, тобто поза межами місячного строку, що встановлений частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

З урахуванням викладеного, позивач у встановлений КАС України не вчиняв дій, спрямованих на захист прав, які вважає порушеними, шляхом подачі у встановлений строк до суду позовної заяви з вимогою щодо стягнення невиплачених впродовж 2012-2013 років коштів, у зв'язку з чим позовна заява у відповідності до приписів ст. 155 КАС України підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 155 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3057 Національної гвардії України про стягнення невиплачених сум при звільненні з військової служби – залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

           Суддя                                                    Крилова М.М.