У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 22 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2005 року,

в с т а н о в и л а :

Зазначеною постановою суду відмовлено на підставі п. 11 ст. 6 КПК України у задоволенні скарги ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Своє рішення суд мотивував тим, що по даному факту є нескасована постанова органу дізнання, а саме, постанова від 9 вересня 2005 року дільничного інспектора Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області, якою на підставі п. 2 ст. 6 КПК України було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за самоправство, тобто по тому ж самому факту.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 22 грудня 2005 року  постанова суду залишена без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення як незаконні.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 6 вересня 2005 року ОСОБА_1. звернулася з заявою до Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області, в якій поставила питання про притягнення ОСОБА_2 за самоправні дії щодо її сім'ї.

9 вересня 2005 року дільничним інспектором Виноградівського РВ УМВС України в Закарпатській області по зазначеній заяві ОСОБА_1 була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України, з посиланням на відсутність в його діях складу цього злочину. Крім цього, ОСОБА_1. було рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду зі скаргою про притягнення ОСОБА_2. до кримінальної відповідальності, що ОСОБА_1 і зробила, подавши відповідну скаргу до суду 8 вересня 2005 року ( а.с. 4-5 ).

Постанову органу дізнання від 9 вересня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржила, у зв'язку з чим суд першої інстанції та апеляційний суд з посиланням на наявність по тому ж факту нескасованої постанови органу дізнання обґрунтовано відмовили останній у задоволенні її скарги про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2.

Разом з тим, постановою заступника прокурора Виноградівського району Закарпатської області від 6 лютого 2006 року скасована постанова дільничного інспектора РВ УМВС України в Закарпатській області від 9 вересня 2005 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2.. Своє рішення прокурор з посиланням на ст. 27 КПК України мотивував тим, що справи про злочини, передбачені ст. 356 КК України порушуються тільки судом і не інакше як за скаргою потерпілого. За таких обставин орган дізнання не вправі був приймати рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

Таким чином, на даний час підстав, які процесуально унеможливлювали  розгляд судом скарги ОСОБА_1 по суті немає, але прийняті по справі судові рішення перешкоджають подальшому провадженню у справі, а тому вони підлягають скасуванню.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21 жовтня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 22 грудня 2005 року скасувати, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 направити у Виноградівський районний суд Закарпатської області для розгляду по суті.

Судді:

Верещак В.М.                      Гошовська Т.В.                         Шевченко Т.В.