У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві  16 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2005 року, 

                встановила:

 зазначеним вироком засуджений:

ОСОБА_1,1980 року народження,  раніше несудимий,

за ч.2 ст.307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією  майна.

На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

За ч.1 ст. 310 КК України його виправдано.

ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 13 травня 2005 року біля 15 год. 30 хв. за місцем свого проживання в буд. АДРЕСА_1 Ізяславського району незаконно збув особі під псевдонімом, яка проводила оперативну закупку, 400 гр. висушеної та подрібненої макової соломи, отримавши при цьому 130 грн.

Крім цього, 13 травня 2005 року близько 17 години ОСОБА_1. добровільно видав працівникам міліції, які проводили огляд його помешкання, 900 гр. висушеної подрібненої макової соломки, яку він зберігав з метою збуту.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У касаційному поданні заступник прокурора Хмельницької області просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через м'якість призначеного покарання і неправильне застосування норм закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який його засуджено ґрунтується на допустимих і достатніх доказах, які ретельно досліджені у судовому засіданні, кваліфікація  дій ОСОБА_1 є правильною, що не оспорюються у поданні.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Ці вимоги закону судом дотримані.

Так, ОСОБА_1 злочин вчинив вперше, у вчиненому щиро розкаявся, має позитивні характеристики за місцем роботи та проживання.

З урахуванням наведених обставин звільнення від відбування ОСОБА_1  покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України є обґрунтованим.

Отже, доводи касаційного подання про м'якість призначеного ОСОБА_1 покарання є безпідставними

Разом з тим, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 з випробуванням, неправильно застосував конфіскацію майна.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю і даний перелік є вичерпним.

Тому вирок у цій частині підлягає зміні, оскільки призначене судом додаткове покарання у вигляді конфіскації майна не передбачене законом.

Керуючись ст. 395,396 КПК України, колегія суддів

                                      у х в а л и л а:

касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити частково.

Вирок Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити: виключити з резолютивної частини вироку призначення додаткового покарання - конфіскації майна.

Судді:

Верещак В.М.                   Гошовська Т.В.                  Шевченко Т.В.