У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Кравченка К.Т.,
суддів	Канигіної Г.В., Лавренюка М.Ю.,
за участю прокурора	Брянцева В.Л.

розглянула у судовому засіданні у м. Києві  22 лютого 2007  року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого  ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року.

                                           

Цим вироком

 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця Орловської області РФ, мешканця  м. Маріуполя Запорізької області, судимого 16 липня 2004 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької   області за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі зі застосування  ст. ст. 75, 76 КК України, з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено до позбавлення волі:

     -   за ч. 4 ст. 187 КК України на 10 років з конфіскацією всього майна, яке є  власністю засудженого;

-    за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років  з конфіскацією всього майна, яке є  власністю засудженого.

         На підставі ст. 70 ч. 1  КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1. призначено 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є  власністю засудженого.

На підставі ст. 71  КК України за сукупністю вироків ОСОБА_1. остаточно призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є  власністю засудженого.

 

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за злочини, вчинені ним за таких обставин.

 20 лютого 2006 року ОСОБА_1., близько 00 годин 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння майном ОСОБА_2., прийшов до її квартири №АДРЕСА_1 в м. Мелітополі Запорізької області. Після того, як ОСОБА_2.  відкрила вхідні двері в квартиру  на його стук, ОСОБА_1. проник у квартиру,  напав на потерпілу ОСОБА_2, завдав їй удар в обличчя, потім штовхнув її на підлогу, де здавив правою рукою органі шиї потерпілої, причинив її численні крововиливи в м'які тканини  шиї, мигдалика, кореня і кінчика язика, перелом під'язичної кістки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.     

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2. померла на місці злочину. Причиною смерті потерпілою з'явилася механічна асфіксія від удавлення шиї.

Після цього ОСОБА_1. заволодів грошами потерпілою в сумі 75 грн.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на те, що під час досудового слідства були порушені норми кримінально-процесуального закону, у тому числі його право на ознайомлення з матеріалами справи. Показання він давав під впливом працівників міліції. Судово слідство проведено однобічно, не було перевірено версію про вчинення вбивства ОСОБА_2. ОСОБА_3 Вважаючи, що вирок є суворим і несправедливим, просить вирок суду скасувати, як слідує із скарги, з мотивів істотного порушення кримінально-процесуального закону.

 

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

 

Винність ОСОБА_1 у злочинах, вчинених за викладених у вироку обставин, доведена об'єктивними доказами, що зібрані у передбаченому законом порядку, і належним чином оцінених судом.

 

Доводи в касаційній сказі про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2. під час розбійного нападу не підтверджена зібраними по справі доказами є безпідставними.

 

Так, у своїх показаннях, даних під час досудового слідства за участю захисника,  засуджений ОСОБА_1. неодноразово давав розгорнуті показання  стосовно обставин вчинених злочинів. Зокрема, він стверджував, що удавлював шию потерпілої ОСОБА_2., а потім заволодів її грошами.

 

Свої показання про обставини та мотиви вбивства потерпілої  ОСОБА_1. підтвердив   при відтворені обстановки та обставин події, показавши при цьому місце та обставини, за яких було вчинено злочини.

 

Змінюючи показання наприкінці  досудового слідства про мотив вбивства ОСОБА_2., ОСОБА_1. не заперечував, що  саме він удавлював шию потерпілої.

Хоча у судовому засіданні ОСОБА_1. відмовився від цих показань і став стверджувати, що вбивство ОСОБА_2. він не вчиняв, а це вчинив у його присутності ОСОБА_3, проте суд обґрунтовано визнав достовірними його показання про вчинення саме їм убивства ОСОБА_2., оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, а також підтверджуються об'єктивними даними, встановленими під час огляду місця події та котрі  містяться у відповідному протоколі, висновках судово-медичних, імунологічних, криміналістичної  експертиз.

 

Як показав свідок ОСОБА_3, саме ОСОБА_1. почав удавлювати шию потерпілої ОСОБА_2. і вимагати в неї показати місце ховання грошей.

Із показань свідків   ОСОБА_4. і ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1. повідомив їм, що саме він першим напав на потерпілу, став удавлювати її шию та вимагати гроші, а після того, як вона сказала, де вони знаходяться, забрав їх із комоду.

 

Згідно з висновками судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_2. настала на місті події в результаті механічної асфіксії від удавлення шиї.

Локалізація та характер  встановлених на трупі тілесних ушкоджень свідчать про те, що намір ОСОБА_1 було спрямовано саме на умисно позбавлення життя потерпілої.

 

Як слідує із висновок криміналістичної  експертизи, на місці події виявлено слід, залишений мізинцем лівої руки ОСОБА_1 

 

 Доводи ОСОБА_1 про порушення норм кримінально-процесуального закону під час досудового і судового слідства є необґрунтованими.

 

Що стосується посилань ОСОБА_1 на застосування щодо нього незаконних методів слідства, то при перевірці вказані доводи не знайшли свого підтвердження.

 

Безпідставні доводи ОСОБА_1 і про те, що було порушено його право на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Відповідні протоколи та розписки свідчать, що йому було дано можливість використання цього права   під час закінчення досудового слідства, а також  під час розгляду справи судом.

 

Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку зібраним у справі та дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві з корисливих мотивів під час розбійного нападу. Сукупність зібраних доказів свідчить про те, що ОСОБА_1. саме у такий спосіб мав намір заволодіти чужим майном.

 

Його дії за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковано правильно.

 

Покарання ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1. покарання є необхідним й достатнім для його виправлення. Підстав для пом'якшення покарання немає.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, що тягли б за собою зміну чи скасування вироку, не встановлено.

 

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

 

У Х В А Л И Л А :

 

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області від 24 листопада 2006 року щодо нього - без зміни.

 

С У Д Д І :

 

 

 

Кравченко К.Т.                       Канигіна Г.В.                   Лавренюк М.Ю