У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у складі:

 

головуючого - судді	Кармазіна Ю.М.,
суддів	Глоса Л.Ф. і  Школярова В.Ф.,
за участю прокурора	Ковтун Н.Я.

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 20 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2006 року щодо нього.

 

 

 Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 вересня 2006 року 

                ОСОБА_1,         

                                  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,         громадянин України,  уродженець                     АДРЕСА_1 Міжгірського району   Закарпатської області, житель                            АДРЕСА_2 Хмельницького району Хмельницької області, раніше не          судимий,

              засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки.

 

 На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

 

         Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст. 81 КПК України.                                                          

 

          Зазначеним вироком ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за те, що він 30 січня 2006 року близько 20 години,   керуючи автомобілем ВАЗ-2103 у стані алкогольного сп'яніння і рухаючись на слизькій дорозі  по Антонівському шосе зі сторони смт. Чорного Острова в напрямку                 АДРЕСА_2 Хмельницького району Хмельницької області, порушив вимоги п. п. 1.5, 2.3 “б”, 2.9 “а”, 2.10 “а”, ”б”, ”в”, “г”, “д”, “е”, 11.2, 11.3, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України і, не впоравшись з його керуванням та виїхавши на смугу зустрічного руху,  вчинив з необережності наїзд на пішоходів ОСОБА_2 та ОСОБА_3.,  заподіявши потерпілому      ОСОБА_2. тяжкі тілесні ушкодження, від яких той помер, а потерпілому ОСОБА_3. середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

 

   Цей вирок місцевого суду Апеляційним судом Хмельницької області за апеляціями потерпілих ОСОБА_4 й ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої  інстанції, скасовано в частині призначеного засудженому покарання і постановлено новий вирок від 14 листопада 2006 року, яким призначено ОСОБА_1. покарання за ч. 2 ст. 286 КК України 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. У решті цей вирок     залишено без зміни.

 

 За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 вважає призначене йому покарання надмірно суворим і просить змінити вирок апеляційного суду та застосувати до нього ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. На думку ОСОБА_1., апеляційний суд безпідставно врахував обставинами, які обтяжують покарання:  незаконне залишення ним місця ДТП, ненадання допомоги потерпілим,       неприйняття достатніх заходів для відшкодування завданої потерпілим шкоди. Вважає, що суд не взяв до уваги ті обставини, що він має постійне місце проживання, частково відшкодував потерпілим заподіяну шкоду. 

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

 

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у справі доказами, і є обґрунтованим.

 

Так, з показань ОСОБА_1.  убачається, що він 30.01.2006 року близько 20-ї години, керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем ВАЗ-2103 й рухаючись по вкритому снігом шосе неподалік населеного пункту Чорний Острів, не впорався з управлінням, внаслідок чого вчинив наїзд на двох чоловіків. З'ясувавши,  що один з них помер, а іншого - травмовано, він перелякався й втік з місця ДТП.

 

Ці показання засудженого узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6 який їхав пасажиром в автомобілі під керуванням ОСОБА_1., та показаннями потерпілого ОСОБА_3.

 

 Згідно з показаннями останнього в той  час, як він та потерпілий ОСОБА_2  30.01.2006 року   йшли  по лівому узбіччю дороги від смт. Чорний Острів в напрямку до   с. Антонівка, їх ззаду збив  автомобіль ВАЗ. Після наїзду автомобіль протягнув його декілька метрів і зупинився. З нього вийшов водій, підійшов до ОСОБА_2, а потім сів за кермо, вимкнув світло і зник з місця пригоди. ОСОБА_2 помер на місці, а він з отриманими переломами кісток доповз до місця своєї роботи та повідомив про пригоду.

 

Із даних протоколу огляду місця події убачається, що на шосе біля смт. Чорний Острів виявлено труп ОСОБА_2, уламки лобового скла автомобіля з талоном техогляду на  транспортний засіб  ВАЗ - 2103 д. н.  НОМЕР_1.

 

Даний автомобіль з розбитим лобовим склом, без наявності на ньому талону техогляду та з характерними від зіткнення механічними пошкодженнями, як убачається з протоколу огляду, було виявлено в гаражі за місцем проживання засудженого.

 

Згідно з висновками судово-медичних експертиз у потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3. виявлені тілесні ушкодження, які могли утворитися від зіткнення із зовнішніми конструкціями автомобіля і наступним падінням на дорожнє покриття.

 

Як видно з  даних медичного обстеження ОСОБА_1., 31.01.2006 року  встановлено наявність в його крові 1,86% етилового спирту, що свідчить про його перебування у стані алкогольного сп'яніння. 

 

Крім цього, винуватість ОСОБА_1. доведена й іншими зібраними по справі доказами, які викладені у вироку, і це не заперечується у касаційній скарзі.

 

Відповідно до встановлених у справі фактичних обставин суд правильно застосував кримінальний закон і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1. за ч.2 ст. 286 КК України.

 

Доводи  скарги засудженого про те, що апеляційний суд призначив йому надмірно суворе покарання, і про пом'якшення його до меж, встановлених районним судом, є безпідставними.

 

З матеріалів справи вбачається, що вчинений ОСОБА_1. злочин є тяжким, він вчинив його у стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання характеризується негативно, обставин, які б свідчили про можливість його виправлення без відбування покарання, немає, тому апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що визначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, і призначив йому покарання 5 років позбавлення волі реально.

 

Доводи касаційної скарги про те, що суд в порушення вимог закону послався на обставини, які обтяжують покарання - незаконне залишення ним місця ДТП,  ненадання допомоги потерпілим, не прийняття достатніх заходів по відшкодуванню потерпілим завданої шкоди, є безпідставними, оскільки, як  видно з вироку апеляційного суду, ці  обставини суд врахував як дані про його особу, що відповідають фактичним обставинам справи.

 

Інші обставини, на які посилається  ОСОБА_1 у касаційній скарзі, зокрема, на те, що він має постійне місце проживання, частково відшкодував завдану потерпілим матеріальну шкоду, а для її відшкодування в повному обсязі має намір отримати кредит, не є достатніми підставами для зміни вироку в цій частині.

 

Призначене ОСОБА_1. покарання відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним та достатнім для виправлення, а також попередження нових злочинів.

 

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

                                                  ухвалила:

 

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. залишити без задоволення, а вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області від 14 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

                                                      Судді:

 

 

 

Кармазін Ю.М.                     Школяров В.Ф.                       Глос Л.Ф.