У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах 

       Верховного Суду України  у складі:

розглянула в судовому засіданні 20 лютого 2007 року в м. Києві касаційне подання заступника прокурора Вінницької області на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1.

Цією  постановою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянку України, раніше не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 186  КК України  і кримінальну справу по її обвинуваченню у вчиненні даного злочину закрито на підставі ст. 48 КК України.

У апеляційному порядку постанова не оскаржувалась.

ОСОБА_1. обвинувачувалась у тому, що вона 16 червня 2005 року близько 10-ої години в будинку ОСОБА_2, що по АДРЕСА_1 у м. Вінниці, відкрито заволоділа грошима останнього в сумі 200 грн., чим спричинила йому матеріальну шкоду.

У касаційному поданні заступник прокурора Вінницької області просить постанову щодо ОСОБА_1. скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону і неправильним застосуванням кримінального закону, а справу щодо неї направити на нове розслідування. Зазначає, що суд належним чином не мотивував свій висновок про те, що на час розгляду справи ОСОБА_1. перестала бути суспільно небезпечною і вважає, що підстави для цього висновку в справі відсутні. Посилається на порушення вимог ст. 218 КПК України і неознайомлення ОСОБА_1. з матеріалами справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Зі змісту ст.ст. 7, 282 КПК України слідує, що під час судового розгляду справи суд, вислухавши думку учасників розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою постановою вправі звільнити підсудного від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.

Звільнення такої особи від кримінальної відповідальності можливе за наявності передбачених ст. 48 КК України передумов і підстав, а саме, вчинення цією особою вперше злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо вчинене нею діяння внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Під час судового розгляду ОСОБА_1. повністю визнала вину у відкритому викраденні чужого майна. Обговоривши з учасниками судового розгляду порядок дослідження доказів, суд визнав доцільним обмежити обсяг дослідження доказів, що підлягали доказуванню, допитом підсудної та оголошенням матеріалів справи.

Допитавши ОСОБА_1. в судовому засіданні та оголосивши характеризуючі її особу матеріали, суд за клопотанням прокурора про звільнення підсудної від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, проти чого не заперечувала підсудна, визнав, що ОСОБА_1. на час розгляду справи перестала бути суспільно небезпечною та звільнив її від кримінальної відповідальності, закривши щодо неї кримінальну справу.

Обгрунтовуючи своє рішення, суд послався на те, що на час розгляду справи внаслідок зміни обстановки ОСОБА_1. перестала бути суспільно небезпечною, оскільки вона вперше вчинила злочин середньої тяжкості, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдані збитки, злочин вчинила внаслідок збігу тяжких особистих обставин, позитивно характеризувалась.

Такий висновок суд зробив з урахуванням наявних підстав і передумов, передбачених ст. 48 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку із зміною обстановки.

Порушень кримінально-процесуального закону при розгляді справи та  винесенні вищезгаданої постанови не встановлено, а тому доводи в касаційному поданні прокурора про те, що судом не наведено доказів винуватості ОСОБА_1., відсутність підстав і належного обгрунтування висновку про її звільнення від кримінальної відповідальності, є безпідставними.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку в зв”язку з порушенням вимог ст. 218 КПК України і неознайомлення ОСОБА_1. з матеріалами справи.

Однак, дані доводи прокурора не можуть бути задоволені, оскільки згідно ч. 4 ст. 398 КПК України касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову суду про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

                                                        у х в а л и л а:

постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2005 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційне подання заступника прокурора Вінницької області - без задоволення.

                        Судді:

Ю.М. Кармазін                                Л.Ф. Глос                      В.Ф. Школяров