У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого-судді |
Кармазіна Ю.М., |
|
суддів |
Косарєва В.І. та Пекного С.Д. |
|
за участю прокурора |
Глибченко Т.Г., |
|
захисників |
ОСОБА_1. і ОСОБА_2., |
|
потерпілих |
ОСОБА_3 та ОСОБА_4., |
розглянула в судовому засіданні 16 січня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5. та захисників ОСОБА_1. і ОСОБА_2. на вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 7 липня 2006 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
громадянин України, такий, що раніше
судимий не був і до арешту не працював,
засуджений до позбавлення волі:
- за ст. 115 ч. 2 п.п. 2, 9, 10 КК України на довічне позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 4 КК України на п'ятнадцять років з конфіскацією всього майна;
- за ст. 152 ч. 4 КК України на чотирнадцять років;
- за ст. 153 ч. 3 КК України на дванадцять років;
- за ст. 185 ч. 3 КК України на п'ять років і за ст. 194 ч. 2 КК України на шість років.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Цим вироком постановлено стягнути з ОСОБА_5. на користь:
- ОСОБА_6. 254 гривні майнової і 1000 гривень моральної шкоди;
- ОСОБА_7. 6866 гривень майнової і 2000 гривень моральної шкоди;
- ОСОБА_3 2450 гривень майнової і 8000 гривень моральної шкоди;
- ОСОБА_4. 2380 гривень майнової і 25000 гривень моральної шкоди.
Доля речових доказів судом вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
ОСОБА_5. визнано винним і засуджено за такі злочини.
10 січня 2005 року близько 2-ї години ночі він з метою заволодіння чужим майном через вікно проник у будинок № АДРЕСА_1 Золотоніського району Черкаської області, який належав ОСОБА_6., 1925 року народження. Застосовуючи до потерпілого небезпечне для його життя і здоров'я насильство, ОСОБА_5. вчинив на нього розбійний напад, під час якого здавив йому шию та бризнув в очі сльозогінний газ. Внаслідок таких дій він заволодів належними потерпілому 254 гривнями.
У ніч із 13 на 14 січня 2005 року ОСОБА_5. у такий же спосіб проник у будинок ОСОБА_7, який знаходився на тій же вулиці і в тому ж селі, звідки таємно викрав належні потерпілому фотоапарата “Полароїд”, золотого ланцюжка з хрестиком, переносну радіостанцію “HYGEN-55”, наручного годинника, вартість яких становила 1036 гривень, чим завдав ОСОБА_7. значну матеріальну шкоду.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_5., діючи з умислом на умисне знищення та пошкодження майна потерпілого, з метою приховання злочину вчинив підпал будинку. Внаслідок пожежі ОСОБА_7. була заподіяна шкода на суму 8180 гривень, що є великим розміром.
2 квітня 2005 року о 6 годині 20 хвилин ОСОБА_5. через вхідні двері проник у будинок № АДРЕСА_2, в якому відпочивала малолітня ОСОБА_8., 1993 року народження. Застосовуючи до неї небезпечне для життя і здоров'я насильство, він зґвалтував її та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом. Після цього ОСОБА_5. шляхом погроз примусив малолітню ОСОБА_8. віддати йому 1100 гривень і, забравши із будинку золоті ювелірні вироби на загальну суму 2450 гривень, із місця події втік.
12 квітня 2005 року близько 3-ї години ночі ОСОБА_5. через вхідні двері проник у будинок № АДРЕСА_3. Діючи з умислом на заволодіння чужим майном та зґвалтування ОСОБА_9, він, застосовуючи небезпечне для її життя і здоров'я насильство, наніс їй удар ножем в задню поверхню грудної клітини, заподіявши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, після чого зґвалтував потерпілу та заволодів грошима в сумі 50 гривень і 50 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.04.2005 року складало 263 гривні 45 копійок.
У цю ж ніч ОСОБА_5. з метою приховання вчинених стосовно ОСОБА_9 злочинів, завідомо знаючи, що та перебувала у стані вагітності, вирішив її вбити. З цією метою він поклав потерпілу в багажник автомобіля “ВАЗ-2106” № НОМЕР_1 і вивіз за село на беріг захисної дамби Кременчуцького водосховища. Там ОСОБА_5. наніс ОСОБА_9 удар молотком по голові і в такий спосіб позбавив її життя. Після цього він облив труп потерпілої бензином і підпалив його.
На вирок подані касаційні подання і скарги з доповненнями, в яких:
- прокурор порушує питання про зміну вироку і виключення з нього таких кваліфікуючих ознак, як заподіяння потерпілому ОСОБА_7. крадіжкою значної матеріальної шкоди та шкоди у великих розмірах, заподіяної умисним знищенням і пошкодженням майна, вчиненого шляхом підпалу. Автор подання посилається на те, що вартість викраденого, знищеного і пошкодженого майна не досягає розмірів, установлених п. 2 примітки до ст. 185 та приміткою до ст. 192 КК України;
- засуджений ОСОБА_5. просить вирок скасувати, справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні інкримінованих цим вироком злочинів. Своє прохання вмотивовує тим, що злочинів не вчиняв, а показання на досудовому слідстві, в яких визнавав себе винним, дав внаслідок застосування до нього недозволених методів працівниками міліції та прокуратури. Стверджує, що матеріали справи сфальсифіковані органом досудового слідства, а слідчі дії проведені з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства;
- захисник ОСОБА_1. також ставить питання про скасування вироку і закриття справи за недоведеністю участі ОСОБА_5. у злочинах, за які його засуджено. На обґрунтування прохання наводить доводи, зміст яких зводиться до того, що достатніх доказів, які б викривали його підзахисного в інкримінованих цим вироком злочинах, матеріали справи не містять. Стверджує, що органом досудового слідства було порушено право ОСОБА_5. на захист;
- захисник ОСОБА_2. не погоджується з висновками суду про доведеність вини його сина у злочинах, за які його засуджено. Вважає, що вирок ґрунтується на припущеннях, а тому просить його скасувати, а справу закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників на підтримання касаційних скарг, заперечення на них потерпілих, думку прокурора, який касаційне подання підтримав частково і вважав необхідним вирок у частині засудження ОСОБА_5. за епізодом зґвалтування ОСОБА_9 скасувати за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину і в зв'язку з цим виключити із вироку кваліфікацію дій засудженого за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, а також виключити із вироку таку кваліфікуючу ознаку крадіжки, як заподіяння потерпілому ОСОБА_7. значної матеріальної шкоди, без пом'якшення засудженому покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних подання і скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_5. у злочинах, за які його засуджено, за винятком зґвалтування потерпілої ОСОБА_9, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у справі доказами, які суд належно дослідив і правильно оцінив.
Доводи касаційних скарг, в яких стверджується про недоведеність участі засудженого в інкримінованих цим вироком злочинах, за винятком зґвалтування потерпілої ОСОБА_9, на матеріалах справи не ґрунтуються і спростовуються такими наявними в ній доказами.
1. Розбійний напад на ОСОБА_6.
Так, із показань потерпілого ОСОБА_6. видно, що в ніч на 10 січня 2005 року до його хати проник незнайомий злочинець, яким, як з'ясувалося пізніше, був ОСОБА_5., який схопив його за горло і почав душити, вимагаючи зміненим голосом гроші. Нападник діяв агресивно, не давав себе впізнати, забризкав очі рідиною та засліплював світлом червоного кольору. Внаслідок таких дій вимушений був віддати йому 254 гривні напередодні одержаної пенсії, то боявся за своє життя, які той взяв і залишив помешкання. При огляді будинку виявив розбитим вікно та відчиненими всі двері. Про таку подію наступного дня повідомив сина і внука, які зробили відповідну заяву до органів влади.
Остання обставина підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6. і ОСОБА_10. При цьому показання свідка ОСОБА_6. свідчать, що при огляді місця події працівниками міліції на розбитому віконному склі були виявлені відбитки слідів рук, які були вилучені.
Згідно з даними висновку судової дактилоскопічної експертизи № НОМЕР_2 п'ять слідів пальців рук, вилучених під час проведення огляду будинку потерпілого, залишені ОСОБА_5. (т. 7, а.с. 192-195).
При розслідуванні справи ОСОБА_5. на допиті як обвинуваченого не заперечував факту проникнення в будинок ОСОБА_6. та заволодіння належними потерпілому грошима і з приводу обставин вчинення злочину дав докладні показання, які узгоджуються з іншими матеріалами справи і, зокрема, з даними протоколу огляду місця події, з яких видно, що проник у будинок він через вікно шляхом розбиття в ньому шибок (т. 7, а.с. 165-167, 168-172, 182-183).
Доводи касаційної скарги засудженого про те, що він приносив потерпілому молоко і міг залишити сліди пальців рук на вікні, є необґрунтованими, оскільки спростовуються показаннями ОСОБА_6., який підтвердив факт купівлі молока в сім'ї ОСОБА_11, але заперечував перебування ОСОБА_5. на подвір'ї свого обійстя.
2. Крадіжка належного ОСОБА_7. майна, а також умисне його знищення і пошкодження шляхом підпалу.
ОСОБА_5. на допиті як обвинуваченого визнавав себе винним у цих злочинах і про обставини їх вчинення давав докладні показання, зміст яких зводиться до того, що в будинок потерпілого проник з метою крадіжки. У помешканні шукав гроші, але не знайшов. Забрав із будинку фотоапарата “Полароїд” і переносну радіостанцію, які для реалізації віддав знайомому таксисту. Пояснюючи причину пожежі, припускав, що вона могла виникнути від кинутих ним двох недопалених сигарет на речі, які в пошуках грошей він витягнув із шафи і поклав на підлогу (т. 7, а.с. 63-64).
Із показань потерпілого ОСОБА_7 видно, що вранці 14 січня 2005 року в будинку виявив пожежу, якою було знищено та пошкоджено майно загальною вартістю 8180 гривень, а також відсутність фотоапарата “Полароїд”, золотого ланцюжка з хрестиком, наручного годинника, переносної радіостанції з зарядним пристроєм, загальна вартість яких становила 1036 гривень. При огляді будинку побачив, що злочинець проник у будинок через вікно, яке веде до ванної кімнати.
Із даних протоколу огляду місця події видно, що на внутрішній стороні рами вікна, з якого виставлене скло, було виявлено і вилучено два відбитки слідів пальців рук, які, як свідчать дані висновків судово-дактилоскопічних експертиз, були залишені великим пальцем лівої руки та вказівним пальцем правої руки ОСОБА_5. (т. 7, а.с. 5-6, 7-10, 52-53, 97-99).
Згідно з даними висновків пожежно-технічної експертизи осередком пожежі в будинку ОСОБА_7 є місце вигорання підлоги на відстані 2-х метрів від входу в залу, а джерелом запалювання - відкрите полум'я сірника, запальнички, факела, свічки, тощо. (т. 7, а.с. 47-48).
Виникнення пожежі від тліючої сигарети, на що посилався ОСОБА_5. у своїх показаннях, за даними висновку додаткової пожежно-технічної експертизи, є малоймовірним (т. 7, а.с. 131).
Свідок ОСОБА_12 підтвердив факт передачі йому ОСОБА_5. для реалізації переносної радіостанції моделі “HYGEN-55” серійний номер НОМЕР_3, яку він видав працівникам міліції, і яка, згідно з наданими потерпілим ОСОБА_7. технічними документами, належала йому (т. 7, а.с. 76, 77, 123, 124, 155-156, т. 9, а.с. 30-32).
3. Розбійний напад на ОСОБА_8., її зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Із показань ОСОБА_5., які він давав на допитах як обвинуваченого, видно, що 2 квітня 2005 року близько 5-ої години ранку повертався із м. Черкас додому і в селі побачив ОСОБА_3, яка зі своїм чоловіком виїжджала з села. Вирішив проникнути в її будинок і викрасти звідти гроші та коштовності, в яких мав кончу потребу, бо наступного дня закінчувався встановлений ломбардом строк викупу зданого ним туди золотого ланцюжка, якого він 3 березня 2005 року взяв у борг в ОСОБА_13.
Через вхідні двері, які були незачиненими, безперешкодно зайшов у помешкання, одягнувши заздалегідь на голову маску чорного кольору з прорізями для очей та взявши з собою “фомку” довжиною 50 см. У будинку почав шукати гроші, але почув, що в одній із кімнат хтось є. Там він побачив малолітню ОСОБА_14, яка спала на дивані, і яку знав від дня її народження. На підлозі біля дивану взяв якусь тканину і зав'язав дівчинці очі, вдарив “фомкою” по голові, оглушивши її, а після цього спершу потерпілу зґвалтував, а потім задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом. На його вимогу ОСОБА_14 вказала на місце, де зберігались гроші, які взяла звідти і передала йому. В іншій кімнаті на трюмо в коробці з-під сірників знайшов вироби із золота, серед яких був ланцюжок середньої довжини, дві пари сережок та інші прикраси, яких він не запам'ятав. Забравши гроші і вироби із золота, поїхав у м. Черкаси. Знаряддя злочину - “фомку” в поспішності десь залишив у будинку. Повернувшись із м. Черкас на таксі, на території АЗС, що знаходилась поблизу АДРЕСА_4, забрав свою знайому ОСОБА_15 і відвіз її в це ж місто в медичний коледж. Після цього пішов у ломбард, що розташовувався на вулиці Смілянській біля кафе “Макдональдс”, і здав там все золото, викрадене з будинку ОСОБА_3, одержавши за це понад 400 гривень. Там же, доплативши ще 600 гривень із грошей, викрадених у ОСОБА_3, викупив золотого ланцюжка, якого ввечері повернув його власнику. В цей день був одягнутий в чорну куртку з біло-червоними вставками (т. 6, а.с. 146-148, 150-153; т. 9, а.с. 21-25, 30-82, 83).
Показання засудженого про обставини вчинення злочину об'єктивно узгоджуються з показаннями ОСОБА_14, яка показувала, що рано вранці 2 квітня 2005 року в будинок проник незнайомець, який зав'язав їй очі, вдарив якимось предметом по голові, а після цього вчинив з нею статеві акти природним і неприродним способом. Після цього на його вимогу вказала на місце, де зберігалися гроші, які той забрав (т. 4, а.с. 236, 237-241; т. 6, а.с. 207-211, 212-216; т. 10, а.с. 6-7).
Даними висновків судово-медичних експертиз підтверджується наявність у ОСОБА_14. в області голови рани, а також тілесних ушкоджень, механізм утворення яких характерний при вчиненні з нею статевих актів, у тому числі і неприродним способом (т. 5, а.с. 132-138; т. 6 а.с. 79-82).
Із показань потерпілої ОСОБА_3 видно, що про обставини зґвалтування доньки невідомою особою та заволодіння нею належними їй грошима, дізналась від самої ОСОБА_14. В день учинення злочинів виявила пропажу 1100 гривень, а також ювелірних золотих прикрас загальною вартістю 1350 гривень, а значно пізніше - під диваном знайшла монтеровку типу “фомка”, якої ніхто з членів сім'ї туди її не клав (т. 5, а.с. 11-12, 94-95, 109, 159; т. 6, а.с. 217-219; т. 10, а.с. 6).
За повідомленням ПТ “Гарант-Черкаси” (ломбарду) ОСОБА_5. 3 березня 2005 року здав золотого ланцюжка вагою 31,64 грама, якого викупив 2 квітня цього ж року, здавши вранці того ж дня в ломбард золоті обручку, сережки, брухт сережок, ланцюжка та хрестика за заставним квитком без послідуючого викупу (т. 5, а.с. 206-207, 208, 209, 213, 214, 215, 216-217; т. 9, а.с. 30-32).
Згідно з показаннями потерпілої ОСОБА_3 саме такі ювелірні прикраси забрав із будинку нападник на її доньку 2 квітня 2005 року.
Свідок ОСОБА_13. підтвердив ту обставину, що 3 березня 2005 року ОСОБА_5. взяв у нього в борг золотого ланцюжка вагою 31 грам, якого з правом викупу здав у ломбард. Цю ювелірну прикрасу, за показаннями свідка, ОСОБА_5. повернув йому 2 квітня того ж року (т. 6, а.с. 95).
Свідок ОСОБА_15. підтвердила ту обставину, що вранці 2 квітня 2005 року ОСОБА_5. на таксі приїхав на автозаправну станцію, що розташувалась поблизу АДРЕСА_4, забрав її звідти і завіз у м. Черкаси в коледж. У цей день ОСОБА_5 був одягнений у куртку чорного кольору з біло-червоними вставками. Після 12 квітня 2005 року вона такої куртки на ньому не бачила (т. 8, а.с. 88-93).
Наявність у ОСОБА_5. куртки зазначеного фасону підтвердили свідки ОСОБА_16., ОСОБА_17 і ОСОБА_18 (т. 8, а.с. 149-153, 154-158, 163-168).
За показаннями потерпілої ОСОБА_14. під час зав'язування нападником очей вона встигла помітити його руки, взуття і куртку, яка була чорного кольору з біло-червоними вставками.
4. Розбійний напад на ОСОБА_9 та умисне вбивство потерпілої, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, з метою приховання іншого злочину.
ОСОБА_5. на досудовому слідстві вину за цим епізодом визнавав частково і, як видно із даних протоколів його допитів, давав показання, зміст яких зводився до того, що будучи обізнаним про відсутність у ніч на 11 квітня 2005 року вдома чоловіка ОСОБА_9 та про її вагітність, вирішив скористатись цим і вчинити на неї напад з метою заволодіння належними сім'ї ОСОБА_19 грошима. З цією метою він близько 3 години ночі автомобілем “Ваз-2106” під'їхав до будинку, в якому мешкала потерпіла. Проникнувши в житло, між ним і потерпілою виникла бійка, під час якої він завдав наявним у нього ножем удар їй в спину. Потім ОСОБА_9 одягнув і взув та виніс із будинку. Поклавши потерпілу в багажник автомобіля, вивіз її за село на пляж Кременчуцького водосховища. Там витягнув ОСОБА_9 з машини і поклав на землю. Молотком, якого взяв в автомобілі, наніс їй удар в голову. Труп потерпілої облив бензином і підпалив. Водночас засуджений заперечував вину в заволодінні грошима при розбійному нападі на ОСОБА_9 та її зґвалтуванні (т. 1, а.с. 173-176, 183, 188, 189, 201-203; т. 6, а.с. 154-156).
Показання ОСОБА_5., які він давав на досудовому слідстві і в яких визнавав себе винним у злочинах стосовно ОСОБА_9, об'єктивно узгоджуються з даними протоколів оглядів місць подій, предметом яких 12 квітня 2005 року був будинок, в якому проживала сім'я ОСОБА_9 та ОСОБА_4 і в якому були виявлені бите скло, сліди крові на постільній білизні, тапку та лінолеумі, а 13 квітня того ж року - місце виявлення трупа ОСОБА_9 на березі захисної дамби Кременчуцького водосховища поблизу АДРЕСА_4 Золотоніського району, під час якого були вилучені залишки обгорілого одягу та його карбонізовані згустки, заколки з голови потерпілої та гіпсові зліпки слідів транспортного засобу (т. 1 а.с. 4-9, 10-23, 24-47, 48-52, 53-63, 64-90).
За даними висновку судово-медичної експертизи (молекулярно-біологічної) № НОМЕР_4 кров, яка була виявлена в будинку на підковдрі, простирадлі, двох наволочках, тапку і лінолеумі, належить ОСОБА_9 (т. 8, а.с. 134-138).
Цією ж експертизою встановлена наявність крові потерпілої ОСОБА_9 на задній зовнішній панелі багажника автомобіля (т. 8, а.с. 134-138).
Як видно із даних висновку судової трасологічної експертизи № НОМЕР_5 сліди шин автомобіля, які були виявлені поблизу місця знаходження трупа ОСОБА_9, залишені шинами такої ж моделі, які експлуатувались на автомобілі “ВАЗ-2106”, яким керував засуджений (т. 2, а.с. 26-30).
Продемонстрований ОСОБА_5. при відтворенні обстановки і обставин події механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень узгоджується з даними висновків судово-медичних експертиз про наявність на трупі ОСОБА_9 тілесних ушкоджень у вигляді вдавленого перелому лівої тім'яної області голови, крововиливи під м'які мозкові оболонки з проривом в шлуночки мозку, рани на задній поверхні грудної клітини зліва. За висновком експерта смерть потерпілої настала внаслідок черепно-мозкової травми, а наявна рана на задній поверхні грудної клітини зліва виникла незадовго до смерті ОСОБА_9 і є прижиттєвою.
Крім того, при судово-медичному дослідженні трупа в порожнині матки ОСОБА_9 виявлено плід чоловічої статі, який по антропометричним даним відповідав 28 тижням вагітності, вважався недоношеним, але життєздатним. Експертизою встановлені також сліди посмертної дії високої температури на труп потерпілої в області голови, тулубу та ніг (т. 2, а.с. 1-2, 3-4, 221).
Із показань потерпілого ОСОБА_4. вбачається, що 12 квітня 2005 року при огляді будинку він виявив пропажу 50 доларів США, які зберігались під матрацом у спальні, та 50 гривень, які знаходились у чашці в серванті, які за його переконанням, забрав нападник на його дружину (т. 1, а.с. 101-105, 118-121; т. 2, а.с. 83-88).
Отже, доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_5. про те, що грошей в будинку ОСОБА_19 він не брав, є необґрунтованими.
Із даних протоколу огляду автомобіля, яким керував ОСОБА_5., видно, що ця слідча дія проводилась з дотриманням установленого кримінально-процесуальним законом (ст. 191 КПК) порядку. Підстав для визнання цієї слідчої дії незаконною, про що йдеться в касаційних скаргах засудженого і його захисника, колегія суддів не вбачає.
Як видно із матеріалів справи всі допити ОСОБА_5., на яких він визнавав себе винним і давав докладні показання про обставини вчинення ним злочинів, проводилися за участю захисника. При цьому він стверджував, що показання давав добровільно, без будь-якого тиску на нього з боку працівників міліції чи прокуратури, власноручно зазначаючи про це в кожному протоколі допиту. Характерною ознакою добровільності показань засудженого, на думку колегії суддів, свідчить хоча б його самокритичне ставлення до скоєного. Так, відповідаючи на запитання захисника, чи усвідомлював він можливість настання для нього наслідків за злочини, він стверджував, що є особою, втраченою для суспільства. (т. 1, а.с. 173-176).
З огляду на це, вважати, що визнавальні показання ОСОБА_5. дав внаслідок застосування до нього недозволених методів досудового слідства, про що стверджується в касаційних скаргах, підстав немає. На підтвердження такого висновку слугують і матеріали перевірки прокуратурою Чернігівської області заяв ОСОБА_5. про застосування стосовно нього недозволених методів слідства, за результатами якої щодо працівників міліції, на незаконність дій яких посилався засуджений, в порушенні кримінальної справи було відмовлено з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 6 КПК України. Таке рішення є законним і обґрунтованим.
Як видно із матеріалів справи, починаючи з допиту ОСОБА_5. як підозрюваного і закінчуючи його допитом як обвинуваченого, захист його прав і законних інтересів на досудовому слідстві здійснювали захисники-адвокати. Тому доводи касаційної скарги захисника про порушення органом досудового слідства права його підзахисного на захист є безпідставними.
Судом перевірялись висунуті засудженим версії на свій захист, у тому числі його посилання на свідків ОСОБА_20., ОСОБА_21. і ОСОБА_22 про те, що вони нібито бачили, як він у 2005 році носив до ОСОБА_6. молоко, а до ОСОБА_7 листа і у зв'язку з цим міг залишити на шибках вікон сліди пальців, а також про відсутність у ОСОБА_3 золотих виробів. З урахуванням того, що такі версії не знайшли свого підтвердження, суд вмотивовано відхилив їх.
Як вбачається із матеріалів справи, вартість викраденого засудженим у потерпілого ОСОБА_7 майна становить 1036 гривень, що, виходячи із положень примітки до ст. 185 КК України, значного розміру не складає, про що обґрунтовано зазначається в касаційному поданні, а тому така кваліфікуюча ознака підлягає виключенню із вироку.
Разом з тим, доводи касаційного подання про те, що заподіяна пожежею шкода потерпілому ОСОБА_7. не складає великого розміру, є необґрунтованими. Судом установлено, що вартість знищеного та пошкодженого у такий спосіб майна складає 8180 гривень і ця сума в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Виходячи із наведеного, суд дійшов обґрунтованого висновку, що такий розмір шкоди для ОСОБА_7, ураховуючи його матеріальні статки, є великим.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що ретельно дослідивши наявні в справі докази, суд з наведенням у вироку належних мотивів обґрунтовано визнав ОСОБА_5. винним у крадіжці майна ОСОБА_7, вчиненій повторно, з проникненням у житло, в умисному знищенні і пошкодженні майна ОСОБА_7 у великих розмірах шляхом підпалу, у зґвалтуванні малолітньої ОСОБА_14 та насильницькому задоволенні з нею своєї статевої пристрасті неприродним способом, у розбійних нападах з метою заволодіння майном ОСОБА_6., ОСОБА_3 та сім'ї ОСОБА_4 і ОСОБА_9 з заподіянням останній тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинених повторно, з проникненням у житло, а також в умисному вбивстві ОСОБА_9, яка завідомо для нього перебувала у стані вагітності, з метою приховати вчинений щодо неї розбійний напад.
Дії ОСОБА_5. за цими епізодами злочинної діяльності суд кваліфікував за ст. ст. 185 ч. 3, 194 ч. 2, 152 ч. 4, 153 ч. 3, 187 ч. 4 і 115 ч. 2 п.п. 2, 9 КК України, навівши у вироку відповідні мотиви. Касаційного приводу для зміни такої кваліфікації немає.
Разом з тим, на думку колегії суддів, обвинувачення ОСОБА_5. у зґвалтуванні ОСОБА_9 достатнього підтвердження як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні не знайшло.
Визнаючи вину у злочинах щодо ОСОБА_9, засуджений на допитах жодного разу не вказував на її зґвалтування.
Обґрунтовуючи винність ОСОБА_5. в цьому обвинуваченні, суд послався на показання свідків ОСОБА_23., ОСОБА_24, ОСОБА_25 і ОСОБА_26, відповідно до яких засуджений після виявлення в його автомобілі слідів крові розповів їм, що зґвалтував потерпілу, а потім убив її, та на дані висновку судово-медичної експертизи про наявність у статевому органі потерпілої сперми.
Такі докази не є безспірними та достатніми для визнання ОСОБА_5. у вчиненні зґвалтування ОСОБА_9, оскільки: по-перше, вищезазначені свідки є співробітниками міліції і вони були фахово зацікавленими в розкритті злочинів щодо потерпілої, а по-друге, належність виявленої в потерпілої сперми не встановлена і встановити її не можливо (т. 2, а.с. 1-2, 3-4).
Інших доказів, які б з достовірністю підтверджували вину засудженого у зґвалтуванні потерпілої, орган досудового слідства в обвинувальному висновку, а суд у вироку не навели. Крім того, визнаючи ОСОБА_5. винним у цьому злочині, суд у вироку не навів юридичної кваліфікації його дій, обмежившись лише посиланням на п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України, що є неправильним.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що можливість зібрання додаткових доказів на підтвердження винуватості засудженого за цим епізодом обвинувачення втрачена, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування вироку в частині засудження ОСОБА_5. за епізодом зґвалтування ОСОБА_9 з закриттям справи за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.
Підлягає виключенню із мотивувальної частини вироку і посилання суду на те, що при розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_9 засудженим їй були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, оскільки таке обвинувачення ОСОБА_5. не пред'являлось і померла вона, як установлено судово-медичною експертизою, не від рани на задній поверхні грудної клітини зліва, заподіяної засудженим при нападі на неї, а внаслідок черепно-мозкової травми.
Призначене ОСОБА_5. покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України. При його обранні суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та дані про особу засудженого і з наведенням у вироку відповідних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування до нього покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Підстав для його пом'якшення, навіть з урахуванням зменшення обсягу обвинувачення, колегія суддів не вбачає.
Заявлені у справі цивільні позови судом вирішені відповідно з вимогами норм ЦК України, які регулюють правовідносини, пов'язані з відшкодуванням майнової і моральної шкоди, заподіяної злочином.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги засудженого ОСОБА_5. і його захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2. задовольнити частково.
Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 7 липня 2006 року щодо ОСОБА_5 змінити:
- цей вирок у частині засудження ОСОБА_5. за епізодом зґвалтування ОСОБА_9. скасувати, а справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину;
- у зв'язку з цим виключити із вироку кваліфікацію дій засудженого за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК України;
- виключити із вироку таку кваліфікуючу ознаку крадіжки, як заподіяння потерпілому ОСОБА_7 значної матеріальної шкоди, а також посилання суду на заподіяння ОСОБА_5. потерпілій ОСОБА_9. при розбійному нападі на неї таких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілої.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч. 2, п.п. 2, 9, 187 ч. 4, 152 ч. 4, 153 ч. 3, 185 ч. 3 і 194 ч. 2 КК України, до покарання, призначеного судом.
У решті вирок залишити без зміни.
судді: