Справа №2-571/2009р.

                                                                       РІШЕННЯ

                                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  10 квітня 2009 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого: судді – Слурденко О.І., при секретарі Шиловій І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Старогнилицької сільської ради Чугуївського району про  визнання права власності на земельні ділянки   в порядку спадкування за заповітом, -

                                                                      ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання за ним права власності на земельні ділянки   в порядку спадкування за заповітом, який склала на його користь мати – ОСОБА_2   ІНФОРМАЦІЯ_1  року в присутності  секретаря виконавчого комітету Старогнилицької сільської ради Чугуївського району, яка і засвідчила вищевказаний заповіт.  26.04.2008 року померла мати позивача. Після її смерті відкрилася спадщина на майно, а саме: на дві земельні ділянки, площею 5,1241 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на  землях  Старогнилицької сільської ради.  

   Чугуївська нотаріальна контора до якої в  встановлений законом термін  звернувся ОСОБА_1  з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, в видачі такого свідоцтва відмовила, посилаючись на те, що при складанні заповіту  секретар виконавчого комітету Старогнилицької сільської ради не правильно зазначила норми закону на підставі яких приймається спадщина. У заповіті зазначені статті закону, який втратив чинність, у зв’язку з чим, заповіт вважається не дійсним.

    Представник Старогнилицької сільської  ради  в судового засідання не з’явився, надавши суду письмову заяву про визнання позову і проханням слухати справу за відсутністю їх представника.

  Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного.

  Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1  виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Чугуєву Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області 26 квітня  2008 року померла ОСОБА_2 , якій на  праві приватної власності належали  дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кожна площею по 5,1241 га, які розташовані на  землях Старогнилицької сільської ради. Ці земельні ділянки належали їй на підставі  Державних актів на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2   НОМЕР_3  виданих 25.12.2002 року Чугуївською райдержадміністрацією.  За життя, мати позивача склала заповіт, нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Старогнилицької сільської ради Чугуївського району ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

Відповідно до цього заповіту, Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2  від 25.12.2002 року на земельну ділянку площею 5,1241 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та  Державний акт серії НОМЕР_3  від 25.12.2002 року на земельну ділянку площею 5,1241 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які  видані на підставі розпорядження Чугуївської райдержадміністрації від 9 грудня 2002 року, заповідала  своєму синові – ОСОБА_1

Після смерті матері, в встановлений законом 6-ти місячний термін, позивач звернувся до Чугуївської державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини за заповітом. За спливом часу, відведеного законом для отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом,  держноткантора   відмовила йому у видачі вищевказаного  свідоцтва на земельні ділянки. Таку відмові державний нотаріус пояснює тим, що при складанні та посвідчені  заповіту, працівники Старогнилицької сільської ради  допустили помилку, посилаючись на статті Цивільного кодексу України редакції 1963 року, який на момент складання заповіту втратив свою чинність.

   Оскільки, заповіт було складено 16 січня 2004 року, то при його складанні керуватися потрібно було статтями Цивільного кодексу України  редакції 2003 року, який набрав чинність 01.01.2004 року.

   У відповідності до ст. 1233 ЦК України (2003 року) заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. А згідно зі ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю і це право здійснює особисто. В даному випадку ОСОБА_2  особисто, маючи повну цивільну дієздатність зробила розпорядження про передачу належних їй земельних ділянок після її смерті особі, вказаній в заповіті і цей заповіт підтверджує її розпорядження, тобто волевиявлення. У помилці секретаря Старогнилицької сільської ради при посвідченні заповіту у вказанні статей ЦК України ( редакції 1963 року) замість статей ЦК України (редакції 2003 року) по своїй сутті не впливає на волевиявлення спадкодавця, тому цей заповіт можливо визнати дійсним.  

    За таких умов суд вважає, що позов ґрунтується на  фактичних обставинах, доказах та як такий, що знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи.        

  Керуючись ст.ст.10,11,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.1216-1218, 1220-1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.125,126,131 Земельного Кодексу України, суд –

                                                                         ВИРІШИВ:

  Позов ОСОБА_1  до Старогнилицької сільської  ради Чугуївського району Харківської області  про прийняття спадщини та визнання права власності на земельні ділянки  в порядку спадкування за заповітом  – задовольнити.

  Визнати за ОСОБА_1   право власності на  дві земельні ділянки, площею 5,1241 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на  території  Старогнилицької сільської ради.  

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею протягом 20 днів апеляції з наданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                              Суддя: