Галицький районний суд Івано-Франківської області

м. Галич, вул. Караїмська, 10, 77100, (03431) 2-21-91

Справа № 1-9/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2012 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого cудді - Мельника І.І.

секретаря - Матейко О.С.

прокурора - Головашкіна В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Галичі справу

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов’язаного, судимого Галицьким районним судом 27.08.2009 року за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до громадських робіт строком на 240 год, громадянина України,

за ст. ст. 186 ч. 2, 389 ч. 2 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а також ухилився від відбування громадських робіт, будучи засудженим до цього покарання. Злочини вчинено при слідуючих обставинах:

Вироком Галицького районного суду від 27.08.2009 року ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і йому було призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт строком на 240 год. 14 вересня 2009 року він був поставлений на облік в кримінально-виконавчій інспекції у Галицькому районі і його було ознайомлено з порядком відбування покарання і зобов’язано з’являтись в кримінально-виконавчу інспекцію в останній четвер кожного місяця та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. 25 вересня 2009 року ОСОБА_2 приступив до відбування покарання в Бурштинській міській лікарні.

Згідно акту перевірки виконання засудженим покарання у виді громадських робіт від 05.10.2009 року засуджений ОСОБА_2 28, 29 та 30 вересня 2009 року без поважних причин на роботу в Бурштинську МЛ не виходив. Не виходив він також на роботу в період з 01 по 16 жовтня 2009 року, а також 5 та 6 листопада 2009 року.

Крім цього, в порушення вимог закону ОСОБА_2 на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію 29 жовтня 2009 року не з’явився, чим також порушив порядок та умови відбування покарання, не пов’язаногоз позбавленням волі.

Працівниками КВІ з метою позитивного впливу та перевиховання . а також дільничним інспектором Воробієм С.В. із засудженим ОСОБА_2 проводились бесіди профілактичного характеру та застосовувались санкції у виді письмових попереджень. Однак, ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, умисно ухилився від відбування громадських робіт, вчинив новий злочин.

Так, 05 листопада 2009 року, близько 21 год., знаходячись по вул. Шухевича в м. Бурштині біля будинку 2А, з метою відкритого заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 підійшов до неповнолітнього ОСОБА_3 Коли останній витягнув з кишені свій мобільний телефон марки «SAMSUNG Е 1100» вартістю 366 грн. підсудний вирвав з рук ОСОБА_3 цей телефон і з місця злочину з викраденим телефоном скрився та використовував його для власних потреб. 09 листопада 2009 року працівниками міліції мобільний телефон марки «SAMSUNG Е 1100» у ОСОБА_2 був виявлений та вилучений.

ОСОБА_2 на виклики в суд не з’являвся і постановою суду від 12.01.2010 року його було оголошено в розшук та змінено щодо нього запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Згідно повідомлення Галицького РВ УМВС за № 2788 від 27.07.2011 року ОСОБА_2 за даними Державної прикордонної служби України 05 серпня 2010 року у пункті пропуску Львів перетнув Державний кордон у напрямку м. Стамбул.

Відповідно до ст. 262 КПК України розгляд справи при відсутності підсудного допускається коли він перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду.

З показань ОСОБА_2, даних ним під час досудового слідства як обвинуваченого і оголошених в судовому засіданні (а.с.66 – 67) вбачається, що винність свою в пред’явленому йому обвинуваченні він визнав повністю. При цьому пояснював, що з потерпілим ОСОБА_3, який ще неповнолітній познайомився в інтернет-клубі в м. Бурштині приблизно в травні 2009 року. 05.11.2009 року він попросив у ОСОБА_3, щоб той дав йому свій мобільний телефон, оскільки до нього (ОСОБА_2) повинен був зателефонувати батько, телефона в нього вже не було, а тільки залишилась «сім» картка. Запропонувавши ОСОБА_3 пройти з ним на територію дитячого садка № 3, в той час, коли ОСОБА_3 витягнув з куртки мобільний телефон, він взяв в нього цей телефон і сказав, що поверне його 09 листопада 2009 року. Наступного дня до нього прийшли працівники міліції, які повідомили, що ОСОБА_3 написав заяву про те, що він (ОСОБА_2) відкрито забрав нього мобільний телефон і цей телефон необхідно повернути. Оскільки в той час телефона в нього вдома не було, він сказав, що поверне його після того, як забере його у свого товариша по імені Микола. 09 листопада 2011 року у вечірній час донього додому зателефонував працівник міліції ОСОБА_4, який сказав, щоб він негайно повернув телефон. Після цього він в цей же день добровільно заніс телефон на дільничний пункт міліції в м. Бурштині.

Щодо ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, пояснив, що не виходив на роботу в Бурштинську міську лікарню без поважних причин, з особистої байдужості, деякий час хворів, але документального підтвердження захворюванняв нього не було.

З оголошених в судовому засіданні показань неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 (а.с. 47) вбачається, що мобільний телефон в нього підсудний вирвав з рук проти його волі і не хотів повертати, через що він змушений був звернутися в міліцію. 08 листопада 2009 року зустрів ОСОБА_2 і останній почав просити, щоб він забрав з міліції заяву про викрадення в нього телефону. Однак, той став говорити, що телефону в нього в даний час не має і поверне він його пізніше.

В даний час викрадений телефон потерпілому повернуто, що стверджується письмовою розпискою законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5

Винність підсудного у вчиненні ним злочинів підтверджується також:

- змістом протоколу добровільної видачі (а.с.14), в якому вказано,що ОСОБА_2 добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки «SAMSUNG Е 1100» чорного кольору, який він відкрито викрав у ОСОБА_3 05.11.2009 року. Вартість цього телефону згідно гарантійного талону становить 366 грн. (а.с. 12).

- копією підписки ОСОБА_2 про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання (а.с. 24);

- копією постанови про встановлення днів явки на реєстрацію в КВІ (а.с.26);

- копією наказу № 111 від 25.09.2009 року по Бурштинській МЛ «Про прийняття на громадські роботи в установі ОСОБА_2 (а.с. 30);

- копією табелю виходу на роботу ОСОБА_2 у вересні 2009 року (а.с. (а.с. 35);

- копіями актів перевірки виконання засудженим покарання у виді громадських робіт відповідно від 05.10.2009 року (а.с. 31), від 09.10.2009 року (а.с. 36) та від 11.11.2009 року (а.с. 41);

- копією попередження засудженого ОСОБА_2 про притягнення до кримінальної відповідальності у разі продовження порушення порядку та умов відбуття покарання від 14.10.2009 року (а.с. 39);

За наведених вище у вироку обставин справи і доказів, перевірених і оцінених судом суд вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. ст.. 186 ч. 2 та 389 ч. 2 КК України, оскільки він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), а також ухилився від відбування громадських робіт і винність його в цьому доведена в судовому засіданні.

Призначаючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Обставиною, що обтяжують покарання підсудному досудовим слідством не встановлено.

Обставиною, пом’якшує покарання суд визнає те, що підсудний у вчиненому розкаюється..

Як особа, за місцем проживання підсудний характеризується негативно.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 не відбув покарання за попереднім вироком, покарання йому слід призначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. ст. 186 ч. 2 та 389 ч. 2 КК України і призначити йому покарання:

- за ст. 186 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ст. 389 ч. 2 КК України – у виді арешту строком на два місяці; і 15 днів арешту.

Згідно ст. 70 КК України ОСОБА_2 визначити покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі

Згідно ст. 71 ч. 1 КК України ОСОБА_2 визначити покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Галицького районного суду від 27 серпня 2009 року і остаточно призначити йому покарання у виді чотирьох років і один місяць позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно засудженого після його розшуку та затримання залишити тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з часу проголошення вироку.

Суддя: ОСОБА_6