Справа №2-1774/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

24 червня 2008 року Микитівський районний суд м.  Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді Мілєйко Є.Д.,  при секретарі Пальчик Я.О.,  за участю позивача ОСОБА_1  та представника відповідача ОСОБА_2,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду ОСОБА_1  підтримав у судовому засіданні свої позовні вимоги,  просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень посилаючись на те,  що він працював на шахті ім.  Ю.О.Гагаріна в якості забійника та ГРОЗ з повним робочим часом під землею. 6 січня 2005 року висновком МСЕК йому було первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності по профзахворюванню хронічна туговухість. 6 грудня 2006 року висновком МСЕК йому було (первинно) повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності за сукупністю: 30 % втрати професійної працездатності по профзахворюванню пневмоконіозу та 30 % втрати професійної працездатності по профзахворюванню кохлеоневріт та він був визнаний інвалідом третьої групи. Все це свідчить про те,  що ушкодження його здоров'я пов'язане з виконанням ним трудових обов'язків,  які спричинили йому моральні та фізичні страждання. У разі значного погіршення здоров'я йому була заподіяна моральна шкода,  що виразилася в тому,  що він більше не може на високооплачуваній роботі та за своєю спеціальністю. Він дуже часто проходить курси лікування. Його постійно турбують болі навіть при незначних фізичних навантаженнях. Все це призвело до того,  що було порушено звичний уклад його життя та потрібні додаткові зусилля для його організації. Він почуває фізичну неповноцінність та постійно знаходиться у стані стресу,  тому він вважає,  що має право на отримання виплат за моральну шкоду,  заподіяної внаслідок ушкодження його здоров'я на виробництві.

В судовому засіданні ОСОБА_1  підтримав свої позовні за наведених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала пояснивши,  що факт заподіяння позивачу моральної шкоди не встановлений та не доведений. Крім того,  положення ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  якими передбачалось відшкодування моральної шкоди - виключені,  ОСОБА_3 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" зупинена дія положень ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди,  тому вважає,  що вимоги позивача про відшкодування Фондом соціального страхування моральної шкоди є безпідставними,  просила в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами,  суд вважає,  що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення  ст.  ст.  21,  28,  34 ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" в редакції,  що діяла до прийняття ОСОБА_3 України „ Про внесення змін до ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У та ОСОБА_3 України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1,  передбачали обов'язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.

За змістом  ст.  ст.  21,  28,  30,  34,  35 ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності,  у томі числі виплати за моральну шкоду,  виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.

У судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1  6 січня 2005 року висновком МСЕК було первинно встановлено 15% втрати професійної працездатності по профзахворюванню хронічна туговухість. 6 грудня 2006 року висновком МСЕК йому було (первинно) повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності за сукупністю: 30 % втрати професійної працездатності по

2

профзахворюванню пневмоконіозу та 30 % втрати професійної працездатності по профзахворюванню кохлеоневріт та він був визнаний інвалідом третьої групи..

Таким чином,  право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як ОСОБА_3 України „ Про внесення змін до ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року № 717-У,  так і ОСОБА_3 України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року № 107-У1.

Згідно  ст.  58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі,  крім випадків,  коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Також відповідно до ч. ч. 1, 2  ст.  5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини,  які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,  крім випадків,  коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

ОСОБА_3 України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності" передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату,  тому покладення на відділення Фонду обов'язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

Як вбачається із пояснень позивача,  у зв'язку з його роботою в шкідливих умовах праці він отримав професійне захворювання,  що потягло стійку втрату працездатності,  у зв'язку з чим останній повинен постійно підтримувати стан свого здоров'я,  проходити курси лікування. Згідно з  ст.  ст.  23,  1167 ЦК України моральна шкоди потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання складається з фізичної болі,  душевних страждань,  які йому заподіяні у зв'язку з пошкодженням здоров'я. Досліджені докази свідчать про те,  що ушкодження здоров'я,  пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків,  заподіює йому моральні та фізичні страждання,  обмежує його можливість вести активний образ життя,  що встановлено висновками МСЕК. Згідно п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" - моральна шкода може складатися з моральних стражданнях у зв'язку з втратою нормальних життєвих зв'язків,  з неможливості продовжувати активного образу життя,  при настанні інших негативних наслідків. Негативні наслідки настали для позивача у зв'язку з втратою працездатності,  стійкого погіршення стану його здоров'я.

Суд вважає,  що доводи та заперечення відповідача суперечать вимогам як законодавства по відшкодуванню шкоди,  так і обов'язковому для виконання відповідачем Рішенню Конституційного Суду України № 1-рн/2004 від 27.01.2004 року про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування,  у якому вказані доводи визнані такими,  що суперечать діючому законодавству та Конституції України.

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди,  суд враховує ступінь втрати ОСОБА_1  професійної працездатності до 1 січня 2006 року встановлений висновком МСЕК у розмірі 15%,  наявності для позивача вимушених змін у його професійній діяльності пов'язаної із забороною праці з фізичними навантаженнями,  неможливістю відновити втрачене здоров'я,  та виходячи з засад виваженості,  розумності та справедливості,  суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у розмірі 4000 гривень.

На підставі  ст.  1167 ЦК України,  керуючись  ст.   ст.  208, 209,  212-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково,  стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Стягнути з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Микитівському районі м. Горлівки на користь УДК у м. Донецьку (рахунок 31216259700004,  отримувач УДК у м. Донецьку,  ЄДРПОУ 34686537,  МФО 834016,  банк ГУ ДКУ у Донецькій області) 1 грн. 50 коп.

На рішення до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд

м. Горлівки може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання,  на протязі 10 днів

з дня проголошення рішення,  заяви про апеляційне оскарження,  або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК

України.