РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2008 року   Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого: Міщія О.Я.,

Суддів: Ткача З.Є., Бершадської Г.В.,

при секретарі Жовняревич Т.М.,

з участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 лютого 2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (далі ЗАТ «Український мобільний зв'язок) до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

встановила:

В лютому 2008 року ЗАТ «Український мобільний зв'язок» пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 1818 грн. 18 коп.

Позивач посилався на те, що 17 грудня 2004 року з відповідачем був укладений договір про надання послуг мобільного зв'язку, який з вини відповідача був достроково припинений. Відповідно до умов договору та Правил користування мережами мобільного зв'язку з відповідача слід стягнути штрафні санкції в сумі 1711 грн. 85 коп., кошти за послуги зв'язку, а також витрати на судовий збір та витрати на ІТЗ.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 лютого 2008 року вирішено: «Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 в користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» 100 грн. 21 коп. - несплачені отримані послуги та плата за збереження номеру; 1711 грн. 85 коп. штрафних санкцій; 6 грн. 12 коп. - збір до Пенсійного фонду України; 51 грн. держмито та 30 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

Справа № 22а-517     Головуючий у 1-й інстанції: Комендант Р.Т.

Категорія: 16   Доповідач Ткач З.Є.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що суд неправильно встановив фактичні обставини справи та допустив помилку в застосуванні норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідач належним чином не виконував договірні зобов'язання по оплаті послуг стільникового зв'язку і стягнув заборгованість в розмірі визначеному розрахунком, представленим позивачем.

Згідно представленого позивачем розрахунку розмір штрафних санкцій становив 1711 грн. 85 коп., несплачені послуги - 100 грн. 21 коп. та збір до Пенсійного Фонду України - 6 грн. 12 коп.

Однак з цим висновком повністю не можна погодитись, оскільки він зроблений без урахування фактичних обставин справи та умов договору який був укладений сторонами.

Так встановлено, що 15 грудня 2004 року сторони уклали договір № 1975707 про надання послуг мобільного зв'язку (Основний договір) та Додаткову угоду № 1975707 / 1531361 до Договору № 1975707 про надання послуг мобільного зв'язку, згідно якої Абонент не має права відмовитись від Основного договору та цієї угоди на протязі 548 календарних днів (угода продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг призупинено).

Відповідно до п.1.2 Договору № 1975707 загальні умови цього Договору та надання послуг мобільного зв'язку у повному обсязі визначаються Правилами користування мережами зв'язку UMC, які є невід'ємною частиною Договору (Правила додаються).

Згідно п. 7.1 Правил абонент сплачує за надані послуги та за утримання в мережі мобільного зв'язку UMC, щомісячну абонентську плату або вартість пакета залежно від обраного тарифу.

Відповідно до умов договору відповідач замовив тарифний пакет GSM „UMC-50% Новий" а з 10 лютого 2005 року тарифний пакет „UMC-20% Новий".

За умовами останнього тарифного пакету та умов договору відповідач мав вносити щомісячно 120 грн. на місяць.

Ці умови відповідач належним чином не виконував, в наслідок чого станом на 31 березня 2005 року виникла заборгованість, яка в наступні місяці зростала.

Згідно повідомлення UMC від 17 квітня 2004 року, надісланого ОСОБА_1, йому було запропоновано погасити заборгованість, а в разі несплати відповідач був попереджений про припинення договору на підставі п.5.2 Договору.

Відповідно до цього пункту, дія Договору припиняється, якщо Абонент має несплачені рахунки і не погасив наявну заборгованість

протягом одного місяця після відправлення йому письмового повідомлення, а також у випадках, передбачених Правилами користування мережами мобільного зв'язку UMC.

Аналогічне положення передбачено п.9.2 вищеназваних Правил, згідно якого, дія Договору про надання послуг негайно припиняється (втрачає чинність) за таких умов: телефон Абонента тимчасово відключений у зв'язку з наявністю заборгованості по раніше наданих послугах, і протягом одного місяця після відправлення йому про це повідомлення Абонент не сплачує заборгованість.

В зазначений період відповідач заборгованості не погасив.

В судових засіданнях відповідач пояснив, що на підставі вищевказаних правил вважав, що договірні відносини були припинені, а тому в наступному не діяв відповідно до умов договору.

Ці пояснення відповідача представник позивача не заперечував.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку що договір про надання послуг мобільного зв'язку був припинений у травні 2005 року, а тому наступні нарахування за збереження номеру, внесків в Пенсійний Фонд були неправомірним та такими, що не відповідали умовам договору.

Виходячи з умов Додаткової угоди, суд першої інстанції правомірно застосував до відповідача передбачену п 1.2 Додаткової угоди договірну санкцію, однак невірно обчислив її розмір, що підлягає стягненню.

Оскільки відповідач у червні та вересні 2005 року на вимогу позивача сплатив 200 грн., з яких частина грошей зарахована на погашення заборгованості, з нього слід було стягнути договірну санкцію за дострокове припинення договору в сумі 1541 грн. 85 коп.

Крім того, колегія вважає що підстав для стягнення з відповідача нарахованих сум за послуги зв'язку - збереження номеру, та внесків в Пенсійний Фонд України не було.

Отже, в цій частині рішення суду слід скасувати і ухвалити нове, яким розмір штрафних санкцій зменшити, а в задоволені вимог про стягнення сум за послуги зв'язку та внесків в Пенсійний Фонд України відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 лютого 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій, стягнення сум за послуги зв'язку та внесків в Пенсійний Фонд України, скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» 1541 грн. 85 коп. штрафних санкцій;

В позові про стягнення з ОСОБА_1 100 грн. 21 коп. за послуги та 6 грн. 12 коп. збору до Пенсійного фонду України, відмовити.

В решті рішення суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку, протягом двох місяців з дня проголошення, шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.