Справа № 1-21 / 2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Луцьк                                                                                           19 березня 2009 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням             судді     Бачинського В.Л.

за участю секретаря                 Самсонюк Ю.Л.

прокурора                     Покидюка В.М.

захисника                     ОСОБА_15 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м  Луцька Волинської області, жителя  м. АДРЕСА_1 , працюючого інспектором муніципальної поліції при Луцькій міській Раді, освіта вища, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,

- вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч. 2, 296 ч. 4 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м  Луцька Волинської області, жителя  м. АДРЕСА_1 , непрацюючого, освіта середня, студента 3-го курсу дистанційної форми навчання, факультету правознавство Луцького інституту розвитку людини, неодруженого, громадянина України, раніше не судимого,

- вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 187 ч. 2, 296 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    Підсудний ОСОБА_1 . 19 квітня 2008 року приблизно о 1500 год.,  знаходячись біля контейнеру № 823, розташованого на території «Завокзального ринку» по вул. Карпенка-Карого в м. Луцьку, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю та виразилось у нанесені  двох ударів руками по тулубу та трьох ударів руками по голові продавцеві ОСОБА_3 ,  внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді контузії правого ока середньої важкості, субкон’юктивальної гематоми, гематоми повік правого ока, які згідно висновку експерта № 840 від 06.05.2008 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

    Підсудний ОСОБА_2  19 квітня 2008 року приблизно о 15 год. 00 хв.,  знаходячись біля контейнеру № 823 ,розташованого на території « Завокзального ринку» по вул.. Карпенка-Карого в м. Луцьку,  відкрито викрав з верхньої полиці вітрини контейнеру мобільний телефон « Соні Еріксон М 600І», вартістю 1000 грн, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3  матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн.

    Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_1 . свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, давши суду показання про те, що дійсно заподіяв продавцю мобільних телефонів ОСОБА_3  тілесні ушкодження, оскільки вважав, що останній продав йому крадений телефон. З ОСОБА_2 . про викрадення мобільного телефону у потерпілого не домовлявся та не бачив як він викрадав мобільний телефон. Щодо бійки, яка відбулася 14 лютого 2008 року в приміщенні залу ігрових автоматів та біля цього приміщення по вул. Мазепи в м. Луцьку, то у своїх показаннях вказав на те, що дійсно між ним та ОСОБА_4 . в залі ігрових автоматів відбувся конфлікт, через те, що останній,  використовуючи нецензурну лексику, ображав касира ОСОБА_5 ., його знайому. ОСОБА_4 . на його зауваження не відреагував, а тому між ними почалася шарпанина. Вийшовши з залу ігрових автоматів ОСОБА_4 . та інші почали заподіювати йому тілесні ушкодження. Після чого, приїхав його брат ОСОБА_2 , з метою захиститися за нього і бійка продовжилась. В подальшому працівники міліції затримали його та брата.

    Допитаний в судовому засіданні по суті пред’явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_2  свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, давши суду показання про те, що проходячи по Завокзальному ринку, що в м. Луцьку, побачив брата ОСОБА_1 ., який сперечався з продавцем мобільних телефонів, після того як почалася бійка, взяв з вітрини мобільний телефон і в подальшому  викинув його. Щодо подій, які відбувалися біля залу ігрових автоматів, який розташований по вул.. Мазепи в м. Луцьку, то дав суду показання про те, що мав зустрітися з братом біля залу ігрових автоматів. Під*їхавши зі своїм знайомим ОСОБА_6 . на автомобілі «таксі» побачив, що його брат лежить побитий, а біля нього стоять невідомі хлопці. Після цього, його та брата затримали працівники міліції.

    На думку суду винуватість підсудних у встановлених судом злочинах стверджується слідуючими доказами зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні.

Так, з показань допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 . вбачається, що він працює продавцем мобільних телефонів у контейнері №823, розташованому на «Завокзальному ринку» в м. Луцьку. Працюючи на ринку візуально знає всіх хлопців, які торгують мобільними телефонами у їхньому ряду. Приблизно у січні 2008 року до нього підійшов незнайомий чоловік та запропонував придбати мобільний телефон, однак через те , що документів на мобільний телефон та для посвідчення особи, у чоловіка не було , потерпілий відмовився купувати у нього мобільний телефон. В ході розмови до них підійшов ОСОБА_1 ., який виявив зацікавленість до мобільного телефону « Самсунг», який тримав незнайомець. Разом вони відійшли і як виявилось пізніше, ОСОБА_1 . придбав у незнайомця мобільний телефон « Самсунг» , який виявився викраденим та після вилучення його працівниками міліції 14.04.2008 року ОСОБА_1 . пред’явив вимогу в поверненні ОСОБА_3 . грошей в сумі 300 грн., що останній робити відмовився, мотивуючи це тим, що ніякого мобільного телефону ОСОБА_1 . не продавав. Потерпілий повідомив, що ОСОБА_1 . підходив до нього декілька разів на ринку після 14.04.2008 року , цікавився як йде торгівля. 19 квітня 2008року приблизно в обідній час ОСОБА_1 . знову прийшов до контейнеру № 823 в якому були ОСОБА_7  та ОСОБА_8 ., в присутності яких він знову пред’явив вимогу в поверненні йому грошей за вилучений мобільний телефон при цьому пояснив, що його влаштує також і мобільний телефон « Соні Еріксон М-600 І», який стояв на верхній полиці скляної вітрини. ОСОБА_3  відмовив ОСОБА_1  і вони посперечались з даного приводу, при цьому кожен наполягав на своєму, після чого підійшов ОСОБА_2 , та почав настоювати на тому, що необхідно повернути гроші або віддати телефон. Між ними виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 . заподіяв йому тілесні ушкодження, а ОСОБА_2  з вітрити забрав мобільний телефон.

    Відповідно до протоколу пред’явлення потерпілому ОСОБА_3  осіб для впізнання  він вказав на ОСОБА_1 ., як на особу, яка 19.04.2008 року  нанесла йому тілесні ушкодження та ОСОБА_2 ., як на особу, яка відкрито викрала із вітрини мобільний телефон. (а.с .32).

    Згідно з протоколом очної ставки,  між потерпілим ОСОБА_3 . та ОСОБА_1 .  потерпілий ОСОБА_3  підтвердив свої показання, які він давав в ході проведення досудового слідства. В ході проведення слідчої дії ОСОБА_1 . частково підтвердив показання ОСОБА_3 ., а саме вказав, що дійсно наніс один удар в обличчя потерпілому, обороняючи свого братам ОСОБА_2 ., категорично заперечив факт відкритого викрадення мобільного телефону « Соні Еріксон». (а.с. 34, 248).

    Згідно з протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 . та ОСОБА_2 .,  потерпілий підтвердив раніше дані ним показання та вказав на ОСОБА_2 ., як на особу, яка відкрито викрала з вітрини контейнеру мобільний телефон. Під час проведення слідчої дії, ОСОБА_2  показання ОСОБА_3 ., в цілому підтримав , однак заперечив факт викрадення мобільного телефону та повідомив, що ОСОБА_3  схопив його за руку , після чого наніс удар в обличчя. (а.с. 31).

    З показань допитаного в судовому засіданні в якості свідка   ОСОБА_9 , вбачається,  що працює продавцем мобільних телефонів у контейнері № 823 на «Завокзальному ринку» разом із ОСОБА_3 . На реалізацію мобільних телефонів вони не беруть , однак купують бувші у використанні мобільні телефони, при умові , що наявні документи на мобільний телефон, для посвідчення особи, яка його принесла.19.04.2008 року знаходився у контейнері разом із ОСОБА_3 ., коли приблизно в обідній час до них підійшов візуально знайомий - ОСОБА_1 ., який пред’явив вимогу до останнього в передачі їм грошей або мобільного телефону. Зі слів ОСОБА_1 . свідок дізнався , що він придбав у січні 2008 року мобільний телефон у ОСОБА_3 ., що в подальшому виявився викраденим. Обставини даного випадку ОСОБА_9  відомі не були і він попросив хлопців розмовляти тихіше , так як дана подія відбувалась у вхідний день і біля контейнеру було багато покупців, а ОСОБА_1 . вів себе зухвало - голосно розмовляв , ображаючи ОСОБА_3 . нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою. Після зауваження ОСОБА_1 . відійшов , та повернувся через деякий час разом із своїм рідним братом ОСОБА_2 ., які декілька хвилин поговорили із ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_3 . раптово вибіг із контейнеру та схопив ОСОБА_2 . за руку, що саме тримав в руці ОСОБА_2  свідок не бачив, однак пояснив, що ОСОБА_1 . в цей момент знаходився за потерпілим та наніс йому удар в голову. ОСОБА_9  вказав , що потерпілий ОСОБА_3 . ніяких ударів ні ОСОБА_1 . ні ОСОБА_2 . не наносив , лише тримав останнього за верхній одяг. Після того, як їх розборонили продавці із сусідніх контейнерів, ОСОБА_9  виявив, що із вітрини зник мобільний телефон «Соні Еріксон».

    Відповідно до протоколу очної ставки, проведеної між свідком ОСОБА_9  та ОСОБА_1 ., свідок вказав на останнього як на особу, яка 19.04.2008 року, разом із ОСОБА_2 . в обідній час, знаходячись біля контейнеру № 823 на «Зав вокзальному ринку» пред’явив вимогу до ОСОБА_3 . в поверненні йому грошей в сумі 300 грн., а після того, як ОСОБА_3  схопив ОСОБА_2 . за руку, наніс потерпілому удар кулаком в голову. Присутній під час слідчої дії ОСОБА_1 . показання ОСОБА_9  підтвердив. (а.с .37).

    Згідно з протоколом пред’явлення свідку ОСОБА_9  осіб для впізнання,  він вказав на ОСОБА_2 ., як на особу, яка 19.04.2008 року приблизно в обідній час разом із ОСОБА_1 .  підійшла до контейнеру  № 823 , який знаходиться на «Завокзальному ринку» та розмовляла із ОСОБА_3 ., після чого останній раптово вибіг із-за прилавку та схопив його за руку.   (а.с. 38).

    Відповідно до протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_9  та ОСОБА_2 ., свідок підтвердив свої показання та пояснив, що не бачив самого моменту викрадення ОСОБА_2 . мобільного телефону, однак вказав, що після розмови, яка відбувалась між хлопцями та ОСОБА_3 . на підвищених тонах біля контейнеру, останній раптово вибіг із-за прилавку та схопив ОСОБА_2  за руку, який тримав її зажатою, після чого ОСОБА_1 . наніс удар в голову потерпілому. Під час проведення очної ставки ОСОБА_2  підтвердив показання свідка, однак заперечив факт викрадення мобільного телефону.   (а.с. 40).

    З показань допитаної в судовому засіданні в якості  свідка ОСОБА_8 , вбачається, що близько трьох років вона працює продавцем на «Завокзальному ринку», де познайомилась та товаришує із ОСОБА_3 . до якого часто приходить в контейнер № 823, так як торгує неподалік. ОСОБА_8 . вказала, що 19.04.2008 року приблизно в обідній час підійшла до контейнеру ОСОБА_3 ., де був також і ОСОБА_9  та разом із якими вони спілкувались в проході біля контейнеру. В ході розмови до них підійшов ОСОБА_1 ., який тримав в руках пляшку пива. ОСОБА_1 . пред’явив вимогу до ОСОБА_3 . В. передати йому 300 грн., або мобільний телефон в заміну, вилученого у нього працівниками міліції, пригадуючи, що придбаний в січні 2008 року мобільний телефон біля кіоску ОСОБА_3 . був нещодавно вилучений працівниками міліції як викрадений. ОСОБА_3 . відмовився відшкодовувати збитки ОСОБА_1 ., мотивуючи це тим, що нічого йому не продавав, в ході словесного конфлікту, ОСОБА_1 . сказав, щоб ОСОБА_3 . дав йому телефон «Соні-Еріксон-М600і» білого кольору, який знаходився на вітрині під склом. На відмову передати вказану річ, ОСОБА_1 . пішов, однак через деякий час повернувся разом із своїм рідним братом ОСОБА_2 ., які продовжували настоювати на тому, що ОСОБА_3  винен їм мобільний телефон, вартістю 300 гривень, після чого ОСОБА_2  почав діставати рукою з-за скляної вітрини мобільний телефон, який зажав в руці, а ОСОБА_3  помітивши це схопив його за руку, після чого вибіг в прохід між контейнерами, намагаючись вийняти з руки ОСОБА_2 . мобільний телефон. При цьому ОСОБА_1 ., який знаходився позаду ОСОБА_3 . почав наносити йому удари по тулубу та голові, від одного із яких потерпілий схопився за голову та присів, відпустивши ОСОБА_2 . В той момент, коли сторонні особи почали розбороняти бійку ОСОБА_8 . побачила, як ОСОБА_2  заховав собі в кишеню мобільний телефон білого кольору, подібний до мобільного телефону «Соні-Еріксон – М600і », який був під вітриною у ОСОБА_3 .

    Відповідно до протоколу  очної ставки між свідком ОСОБА_8 . та ОСОБА_1 ., свідок повністю підтвердила свої показання та вказавши на ОСОБА_1 . пояснила, що це саме та особа, яка нанесла тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 , при спробі ним затримати ОСОБА_2 ., категорично заперечивши будь-які нанесення ударів ОСОБА_3 . будь-кому із братів. В ході проведення слідчої дії ОСОБА_1 . в цілому показання свідка підтвердив, однак вказав, що ОСОБА_2  ніякого мобільного телефону з вітрини не викрадав, підтвердивши факт нанесення тілесних ушкоджень. (а.с. 43).

    Згідно з протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_8 . та ОСОБА_2 .,   ОСОБА_8 . повністю підтвердила свої показання , вказавши на ОСОБА_2 . , як на особу, яка викрала мобільний телефон з контейнеру № 823. В ході проведення очної ставки , ОСОБА_2  категорично заперечив викрадення мобільного телефону з вказаного контейнеру. (а.с. 46).

    З показань допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10  вбачається, що з 2006 року працює продавцем мобільних телефонів та аксесуарів до них у контейнері № 828  у ПП ОСОБА_11  на «Завокзальному ринку». По роботі познайомився із ОСОБА_3 ., та ОСОБА_2 та ОСОБА_1  , які  часто приходять до ОСОБА_6 ., що теж торгує мобільними телефонами у контейнері неподалік. Свідок розповів, що 26.04.2008 року, знаходячись на ринку приблизно о 14 години 30 хвилин до нього підійшов незнайомий чоловік віком приблизно 30 років, який був у сонцезахисних окулярах та поцікавився у нього чи знає він ОСОБА_3 , переконавшись, що вони розмовляють про одну і ту ж особу, чоловік запитав чи відомо ОСОБА_10 . про конфлікт , який виник між ОСОБА_3 ., після чого попросив занести ОСОБА_3 . мобільний телефон « Соні Еріксон» М 600 І, за гроші в сумі 10 гривень , пояснивши при цьому , що не хоче , щоб його бачили. Знаючи зі слів ОСОБА_3 , що в ході бійки , яка відбулась між ним та ОСОБА_1 . та ОСОБА_2  зник мобільний телефон, ОСОБА_10  погодився на дану пропозицію та відніс мобільний телефон ОСОБА_3 ., однак останній його брати відмовився і ОСОБА_10 . зберігав його близько доби, після чого вищевказаний мобільний телефон був вилучений працівниками міліції.

    Допитана в судовому засіданні в якості свідка   ОСОБА_12  дала суду показання про те,  що в січні 2008 року мала намір змінити свій мобільний телефон. Яким користувалась « Самсунг 350», з цією метою, разом із ОСОБА_1 . вони прийшли, приблизно 10-го числа до спільного знайомого ОСОБА_3 ., який торгує мобільними телефонами та аксесуарами до них у контейнері №823 на «За вокзальному ринку». ОСОБА_12  а. придбала мобільний телефон «Самсунг 530» бувший у використанні за 350 гривень, при цьому сплатила лише частину, а в якості оплати решти, залишила для реалізації свій мобільний телефон. Придбаним « Самсунг 530» ОСОБА_12  користувалась до 14.04.2008 року поки він не був у неї вилучений як такий, що здобутий злочинним шляхом працівником УВС у Волинській області ОСОБА_13 , якому ОСОБА_12  дала аналогічні пояснення . однак пояснила, що безпосередньо купівлею-продажем займався ОСОБА_1 ., а вона лише стояла біля вітрини. На неодноразові вимоги ОСОБА_1 . до ОСОБА_3 . повернути гроші , останній не реагував , про те , що на ринку19.04.2008 року відбулась бійка знає зі слів ОСОБА_1 ., про викрадення мобільного телефону « Соні Еріксон» з вітрини контейнеру їй нічого не відомо.

    З показань допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , вбачається, що в ході проведення оперативно-пошукових заходів, йому стало відомо, що ОСОБА_12 . користується мобільним телефоном « Самсунг Е 530 » НОМЕР_1  , який згідно даних ВІТ є викраденим. 14 квітня 2008 року ОСОБА_12 . було запрошено в  УВС України у Волинській області , де вилучено вищевказаний мобільний телефон у січні 2008 року за допомогою ОСОБА_1 . у спільного знайомого на ім’я ОСОБА_3 , у контейнері на « Завокзальному ринку» Викликаний для дачі пояснень ОСОБА_1 . В. заявив, що вказаний мобільний телефон він придбав з рук у невідомої особи поблизу від контейнеру №823 , що на «Завокзальному ринку». Мобільний телефон « Самсунг Е 530 » НОМЕР_1  повернуто власнику під розписку, в порушенні кримінальної справи відмовлено. ОСОБА_1  та ОСОБА_12  було роз’яснив порядок звернення до працівників міліції із відповідною заявою на неправомірні дії вчиненні відносно них сторонніми особами.

- відповідно до  висновку судово-медичної експертизи № 840 від 06.05.2008 року  у ОСОБА_3 . виявлені тілесні ушкодження у вигляді контузії правого ока середньої важкості, субкон’юктивальної гематоми, гематоми повік правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.  (а.с. 236).

    Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведеність винуватості: підсудного ОСОБА_1 . у вчиненні злочину передбаченого ст. 296  ч. 1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, підсудного ОСОБА_2 . у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є відкрите викрадення чужого майна.

    Суд не вбачає в діях підсудних складу злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, розбійного нападу, за попередньою змовою групою осіб, оскільки з вищезазначених показань підсудних та свідків судом встановлено, що підсудні діяли без попередньої змови, їх дії були самостійними і неузгодженими, зокрема, ОСОБА_1 . заподіював тілесні ушкодження потерпілому у зв’язку з хуліганським мотивом, а підсудний ОСОБА_2  з умислом на відкрите викрадення чужого майна.

    На думку суду підсудних слід виправдати по епізоду їх обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.4 КК України у зв’язку з відсутністю в їх діях складу цього злочину.

    Приймаючи вказане рішення суд виходить з наступного:

    З показань допитаної в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 . вбачається, що в той день зайшов до залу ігрових автоматів, у якому вона працювала касиром,  її знайомий ОСОБА_1 . У той час до неї в грубій формі залицявся потерпілий ОСОБА_4 ., при цьому вживаючи нецензурні слова. ОСОБА_1 . В. зробив йому зауваження і між ними почався конфлікт, в ході якого підсудний наніс ОСОБА_4  удар кулаком в обличчя. Після чого, вийшовши з приміщення залу ігрових автоматів невідомі особи побили ОСОБА_1 .

    Показання свідка ОСОБА_5 . повністю підтримав допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14

    Допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_4  підтвердив показання свідків про те, що у нього з підсудним в залі ігрових автоматів виник конфлікт через те, що він залицявся до касира у грубій формі, хоча вона це сприймала як жарт. В ході цього конфлікту підсудний наніс йому удар рукою в обличчя. Після чого вийшовши з приміщення між ними продовжилась бійка.

    Враховуючи вищезазначені показання суд приходить до висновку, що в залі ігрових автоматів підсудний діяв не з хуліганських мотивів, а з метою захистити жінку від образ ОСОБА_4  Усі подальші дії підсудних, зокрема, ОСОБА_2 . були спрямовані на  захист свого брата і хуліганських мотивів у нього при цьому не було.

    Обираючи покарання підсудним, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних, які позитивно характеризуються, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, навчаються, пом’якшуючі покарання обставини, якими суд вважає: щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає.

    З врахуванням обставин справи, пом’якшуючих покарання обставин суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_2 . покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_1 . з застосуванням ст. 69 КК України.

    Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

   

    ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 296 ч.1 КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

    За ст. 296 ч. 4 КК України ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . виправдати.

    Речові докази по справі, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 . – залишити власнику за належністю.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 . залишити попереднім – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя

Луцького міськрайонного суду                                                                        Бачинський В.Л.