у х в а л а

І м е н е м    У к р а ї н и

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: 

головуючого судді: Старунського Д.М.

суддів: Олендер І.Я., Заверухи О.Б.

при секретарі судового засідання: Ступницькій Г.Я.

за участю осіб:

від позивача - ОСОБА_2 - представник

від відповідачів - не прибули

від третьої особи - не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2008 року у справі №2-а-4/08/1713

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області

третя особа - ОСОБА_4

про оскарження дій (бездіяльності), -

в с т а н о в и л а:

 Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Верхівської сільської Ради №218 від 30.10.2007 року про відмову в надані їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку , господарських будівель та споруд.

 Зобов'язати відповідача прийняти  рішення щодо надання їй, ОСОБА_1, дозволу на оформлення права власності на земельну ділянку (виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво площею 0,25 га в с.Верхів, Острозького району, Рівненської області, яка відводилась її чоловіку, ОСОБА_3.

В своєму позові покликається на те, що рішенням Верхівської сільської ради  № 67 від 31.07.1997 року її чоловіку, ОСОБА_3 було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки розміром 0,25 га в с. Шлях для індивідуального житлового будівництва та рішенням виконкому цієї ж сільської ради № 24  від 15.08.1997 року йому  було надано земельну ділянку площею 0,25 га  в с. Шлях для індивідуального житлового будівництва.

Даною земельною ділянкою вони користуються з 1997 року, проте ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік , ОСОБА_3 помер, не оформивши право власності, а оспорюваним рішенням відповідач безпідставно відмовив їй , як спадкоємиці.

     Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2008 року в задоволенні позову було відмовлено.

  Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що  ОСОБА_1 не набув права власності та права постійного користування на земельну ділянку площею 0,25 га в селі Верхів Острозького району Рівненської області, оскільки своє право на неї не закріпив відповідно до вимог ст. 125,126 ЗК України.

  Не погодившись з рішенням суду позивачка подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що вирішуючи спір про припинення її з чоловіком права користування земельною ділянкою, суд повинен був врахувати, що орган виконавчої влади має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями  140-149 ЗК України. Конкретних підстав, зазначених в ст. 140 Земельного Кодексу ні сільська рада, ні суд не навели.

Представник позивача в судовому засіданні просить задоволити апеляційну скаргу,

Відповідач та третя особа в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи  апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню, постанова суду скасуванню, а провадження у справі закриттю з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на:

1)спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2)спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3)спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4)спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5)спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При вирішенні питання за правилами якого судочинства підлягає розгляду та вирішенню певний спір, необхідно врахувати його суб'єктивний склад та предмет заявленого позову. Під предметом позову слід розуміти певну вимогу матеріально-правововго характеру

Згідно ст.12 Земельного кодексу України сільська рада має право, зокрема розпоряджатися землями територіальної громади, передавати їх у власність чи користування,  вилучати їх.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Верхівської сільської ради  № 210 від 30.10.2007 року у ОСОБА_3було вилучено  земельну ділянку розміром 0,25  га у зв»язку з її не використанням для індивідуального житлового будівництва, не оформленням права власності та рішенням цієї ж сільської ради № 215  від 30.10.2007 року цю ж земельну ділянку площею 0,25 га було надано третій особі - ОСОБА_4 для складання проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва.

Позивачкою не ставилось питання про законність вищевказаних рішень, а її позовна заява  містить  вимоги про скасування рішення Верхівської сільської Ради №218 від 30.10.2007 року про відмову в надані їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення цієї ж земельної ділянки та зобов»язати надати їй спірну земельну ділянку, яка уже надана третій особі.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином,  між позивачкою, яка претендує на вищевказану земельну ділянку та третьою особою, якій надано дозвіл на виготовлення проекту її відведення у власність  виник спір щодо  власності на неї, тобто , в даному випадку предметом спору є земельна ділянка,  а , отже, має місце спір про право , яке за своєю суттю є цивільним правом.

Відповідно до ст.203 КАС України постанова суду першої інстанції  скасовується в апеляційному порядку і провадження закривається, зокрема , якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтеерсів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином колегія суддів  прийшла до висновку, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому  вимоги апеляційної скарги слід задоволити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 07 лютого 2008 року у справі №2-а-4/08/1713 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа - ОСОБА_4 про оскарження дій (бездіяльності) скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.