№2-202/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2010р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Литвинової Р.А. при секретарі Заіка А.В., за участю сторін : позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» про розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» про розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, в якому зазначає наступне.

Між нею та підприємством відповідача було укладено договір №1021 від 01.11.2004р. про часткове відшкодування витрат на будівництво, згідно умов якого вона брала на себе обов'язок сплачувати на користь відповідача щомісячно грошові кошти у вигляді витрат на будівництво отриманого нею житла.

Однак, на цей час суттєво змінились обставини, якими вона керувалась при укладенні вказаного договору. Так, на час його укладення вона вважала, що повинна в будь-якому разі підписати договір, а у разі не підписання вона не отримає квартиру. І вже пізніше, при розгляді судами подібних справ, їй стало відомо, що підписання договору не було обов'язковою підставою для отримання житла, тобто в любому випадку вона б його отримала.

Крім того, на час підписання договору вона працювала в філії ВГМК, де отримувала достатньо високу заробітну плату і була взмозі сплачувати на користь відповідача грошові кошти, обумовлені договором.

Також на час укладення договору в Україні була стабільна економічна ситуація, рівень її доходу надавав їй можливість виконувати договірні зобов'язання, і у неї ще залишалися достатньо коштів для сім'ї.

Однак, на сьогодні все змінилося, вона була звільнена з ГМК, на цей час має низьку заробітну плату, на сьогодні, з осені 2008р., в Україні існує вкрай незадовільна економічна ситуація і цей факт не потребує доказування, тому в неї недостатньо коштів для того, щоб розраховуватись по спірному договору.

Згідно з чинним законодавством у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Керуючись цим, вона в 2009р. звернулась до відповідача з письмовою заявою стосовно розірвання спірного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими вона керувалась при його укладенні. Вона просила надати їй відповідь з цього питання, але відповідач до цього часу відповідь не надав, тобто він фактично відмовляється добровільно розірвати з нею спірний договір, як це передбачено ст..652 ЦК України. А згідно цієї норми, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору у зв'язку з обставинами, які істотно змінилися, договір може бути розірваний за рішенням суду, тому вона звернулась до суду з даним позовом.

Вона вважає, що в даному випадку присутні всі умови, передбачені вищезгаданою нормою закону, які дозволяють розірвати спірний договір. Позивач

просить розірвати договір №1021 від 01.11.2004р. про часткове відшкодування витрат на будівництво, укладений нею з відповідачем, в зв'язку з істотною зміною

обставин.

В судовому засіданні позивач підтримала в повному обсязі свій позов та викладені в ньому доводи, просить його задовольнити, висловила думку про те, що така ситуація виникла через непрофесійні дії її представника.

Представник позивача також підтвердив всі доводи, викладені позивачем в позові та в судовому засіданні, а на стадію судових дебатів він надав заяву з проханням розглядати в подальшому справу та ухвалити рішення без його участі (а.с.98).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, висловив категоричні заперечення проти нього, які полягають в тому, що для того, щоби розірвати спірний договір, необхідно наявність всіх 4-х умов, викладених в ч.4 ст.652 ЦК України, на яку посилається позивач, але такого в дійсності немає.

Відповідно до законодавства, яке регулює подібні правовідносини на міжнародному рівні, не кожна зміна ситуації в державі може потягти за собою зміну умов договору та його розірвання.

Договір з позивачем укладено в 2004 році, на даний час він виконується в примусовому порядку відповідно до судового рішення та виконавчого листа, з позивача стягується не 450грн., як передбачалось спірним договором, а 92грн., тому про суттєву зміну умов договору чи обставин не може бути мови. Цей договір не передбачав штрафних санкцій, зазначена в договорі сума зафіксована станом на 2004 рік, врахування інфляції та індексації не передбачалось. Майнові інтереси позивача виконанням цього договору не порушуються, а навпаки - порушуються майнові умови комбінату, тому що до цього часу він не може повернути витрачені ним на будівництво кошти. Представник відповідача просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Матеріалами справи встановлено наступне.

Як вбачається з копії, між сторонами було укладено договір №1021 від 01.11.2004р. про часткове відшкодування витрат на будівництво, згідно умов якого позивач брала на себе обов'язок сплачувати на користь відповідача щомісячно грошові кошти у вигляді витрат на будівництво отриманого нею житла, до договору 14.12.2004р. була також укладена додаткова угода № (а.с.4-8).

18.06.2009р. позивач звернулась до відповідача з заявою про розірвання вказаного договору, що підтверджено її копією (а.с.9,35).

Відповідачем на вказану заяву ОСОБА_1 було надано відповідь, яка згідно з копією поштового повідомлення, отримана нею 15.07.2009р. (а.с.36,36а,52).

Позивачем надана суду довідка про її доходи на час роботи на підприємстві відповідача (а.с. 58-61,82).

20.02.2007р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Кримський титан» про визнання недійсним договору про відшкодування витрат на будівництво квартири та стягнення понесених збитків і моральної шкоди. В задоволенні позову було відмовлено (а.с.62-66).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.06.2007р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищевказане рішення суду відхилена, а рішення суду залишено без змін (а.с.67,68).

13.12.2007р. ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження за її зустрічною заявою до ЗАТ «Кримський титан» про визнання договору недійсним (а.с.69).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.04.2007р. вказана ухвала залишена без змін (а.с.70-72).

02.10.2009р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ЗАТ «Кримський титан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по спірному договору (а.с.73,74).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.02.2010р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищевказане рішення суду відхилена, а рішення суду залишено без змін (а.с.75).

Позивачем надано довідки про розмір заробітної плати з 2007р. по травень місяць 2010р. за місцем її роботи в дитячому закладі № 3 (а.с.84-87).

З довідок про розмір заробітної плати чоловіка позивача ОСОБА_3 вбачається, що в 2004р. його заробіток складав 205грн., в 2010р. - 888грн. (а.с.88,90), також надано інформацію про розмір його заробітної плати за 2006-2009р.р. (91).

Як випливає з довідки бухгалтерії підприємства відповідача (а.с.99), в 2010р. на підставі розпорядження ВДВС та виконавчого листа №2-8 від 02.10.2009р. на розрахунковий рахунок комбінату від ОСОБА_1 надійшли грошові кошти в сумі 646.81грн. на відшкодування витрат, понесених комбінатом на будівництво кв. № 215 по ОСОБА_4, 13 в м. Вільногірську.

Заслухавши пояснення позивача, доводи її представника, представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

В ході розгляду справи було встановлено, що між сторонами було укладено договір №1021 від 01.11.2004р. про часткове відшкодування витрат на будівництво, згідно умов якого позивач брала на себе обов'язок сплачувати на користь відповідача щомісячно грошові кошти у вигляді витрат на будівництво отриманого нею житла.

В 2009р. позивач звернулась до суду з позовом про розірвання вказаного договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Ст. 652 ч.2 ЦК України містить вичерпний перелік умов, за наявності яких, причому одночасно, договір може бути розірвано.

В ході судового слідства суд не встановив наявності одночасно перелічених у вказаній статті Кодексу умов, а значить підстави для розірвання спірного договору відсутні. До такого висновку суд дійшов виходячи з нижченаведеного.

Вказаний договір був укладений між сторонами 01.11.2007р. Розмір заробітної плати позивача на той час складав 427.02грн.

В липні 2009 року, тобто в період, коли позивач звернулась з даним позовом до суду, розмір заробітної плати був в межах : 711.92грн. - 1329.39грн.

Заробітна плата її чоловіка в 2004р. складала 205.00грн., а в 630-740грн, в 2010р. - 888.00грн. Суд вважає нещирими, неправдивими свідчення позивача щодо того, що її чоловік в 2004р. був на заробітках і заробляв набагато більше, доказами цей факт не підтверджено.

Таким чином, обидва члени сім'ї позивача (вона та її чоловік) працювали і на момент укладення договору, і на момент звернення з даним позовом до суду і останнім часом розмір їх заробітної плати значно вищий (приблизно вдвоє), ніж був на момент укладення договору.

Твердження позивача стосовно того, що вона уклала спірний договір, боячись не отримати житло, є лише її припущеннями. Відповідно до вимог ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.

20.02.2007р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Кримський титан» про визнання недійсним договору про відшкодування витрат на будівництво квартири та стягнення понесених збитків і моральної шкоди. В задоволенні позову було відмовлено (а.с.62-66).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.06.2007р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищевказане рішення суду відхилена, а рішення суду залишено без змін (а.с.67,68).

13.12.2007р. ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження за її зустрічною заявою до ЗАТ «Кримський титан» про визнання договору недійсним (а.с.69).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.04.2007р. вказана ухвала залишена без змін (а.с.70-72). 02.10.2009р. Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення по цивільній справі за позовом ЗАТ «Кримський титан» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по спірному договору (а.с.73,74).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.02.2010р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищевказане рішення суду відхилена, а рішення суду залишено без змін (а.с.75).

ОСОБА_1, звертаючись до суду з вищевказаним позовом в 2007р., не наголошувала на існуванні істотних змін обставин, хоча зараз вона на цьому чомусь наполягає.

В період, коли розглядалась судом цивільна справа про стягнення з неї заборгованості за спірним договором, ОСОБА_1 не зверталась до суду з зустрічним позовом про розірвання цього договору в зв'язку із істотною зміною обставин. Коли судом першої інстанції було ухвалено рішення не на її користь і було залишено в силі судом апеляційної інстанції, вона звернулась до суду з даним позовом.

Такі кроки позивача суд розцінює, як спосіб ухилитись від виконання зобов'язань по спірному договору.

Більш того, рішення суду по стягненню з позивача заборгованості по вказаному договору в даний час примусово виконується органами виконавчої служби, з ОСОБА_1 щомісяця вираховується 92.00грн. на погашення заборгованості. За умовами ж договору вона мала сплачувати щомісяця 450грн. Отже, про погіршення її матеріального стану не може бути мови, ці її доводи є надуманими та необгрунтованими. Навпаки, недобросовісними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1, яке полягає в невиконанні зобов'язань по спірному договору, порушується майнове становище ЗАТ «Кримський титан».

Отже, на глибоке переконання суду, немає жодних підстав для задоволення позову ОСОБА_1, тому з огляду на вищенаведене суд дійшов до вказаного висновку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 209 ч.З, 212-215, 218 ч.І ЦПК України, ст.ст. 651, 652 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ЗАТ «Кримський титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» про розірвання договору №1021 від 01.11.2004р. про часткове відшкодування витрат на будівництво у зв'язку з істотною зміною обставин відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 08.12.2010 року.

Повний текст рішення суду виготовлено 10.12.2010 року.

СУДДЯ Р.А.ЛИТВИНОВА