АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-14044/10 Головуючий у 1-й інстанції Крекотень С.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року м. Полтава

Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Тимчук Л.А.

Судців : Пікуля В.П., Чічіля В.А.

При секретарі: Колодюк О.П.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою територіальної громади виконавчого комітету Лубенської міської ради на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року по справі за позовом Територіальної громади в особі виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «Лубнитеплосервіс» про виселення з гуртожитку,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2009 року Територіальна громада в особі виконавчого комітету Лубенської міської ради звернулась до суду з позовом до відповідачів про виселення з гуртожитку, мотивуючи тим, що в червні 2004 року між фондом комунального майна та ППФ «Лубнитеплосервіс» укладено договір про передачу під охорону та обслуговування гуртожитку №56 на території військового містечка №10 в м. Лубни, пров. Червоноармійський, 1 -Б. Проте ПП «Лубнитеплосервіс» видало ордер 22 липня 2004 року на тимчасове проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, уклало договір найму жилого приміщення №40 та передало в найм кімнату №12 в гуртожитку №56 по пров. Червоноармійській, 1-Б в м. Лубни. За вказаною адресою відповідачі були зареєстровані. Вважає, що оскільки ПП «Лубнитеплосервіс» не мало повноважень щодо видачі ордерів чи укладання договорів найму, вказані договори слід визнати недійсними.

Просила визнати недійсним ордер №40 від 22 липня 2004 року про вселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, недійсним договір найму жилого приміщення, скасувати реєстрацію відповідачів за вказаною адресою.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року відмовлено у позові у зв’язку із спливом позовної давності.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась територіальна громада виконавчого комітету Лубенської міської ради, яка в апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Колегія судців, заслухавши судцю - доповідача, учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що останні задоволенню не підлягають, за таких обставин.

Відповідно п.1 ч.І ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційний скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.І ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог ін. а підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи відповідно до розпорядження Лубенського міського голови від 31 серпня 2006 року №264 прийнято до комунальної власності міста будівлі та споруди військового містечка №10 у відповідності до рішення сесії міської ради від 6 лютого 2004 року «Про надання згоди на прийняття до власності територіальної громади м. Лубни цілісного майнового комплексу військових містечок» та передано в господарське відання майно.

Правовстановлюючі документи на право власності територіальної громади м. Лубни на гуртожиток розташований за адресою м. Лубни, пров. Червоноармійської, 1-6 відсутні.

Згідно ст. 59 ЖК України, ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Статтею 257 ЦК України загальну позовну давність встановлено тривалістю у три

роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вселилися у спірне приміщення на підставі ордеру, зареєстровані в ньому та проживають протягом тривалого часу.

Оскільки в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_2 просив відмовити в позові застосувавши строк позовної давності, місцевий суд правомірно задовольнив його заяву.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його зміни, чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.І ст. 307, 308, 314, 317,319 ЦПК України колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу територіальна громада виконавчого комітету Лубенської міської ради відхилити.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 22 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий Тимчук Л.А.

Судді Пікуль В.П. , Чііль В.А.