АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-14389/10 Головуючий у 1-й інстанції Бутенко С.Б. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року м. Полтава
Колегія судців судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Тимчук Л.А.
Суддів : Пікуля В.П., Чічіля В.А.
При секретарі: Колодюк О.П.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 23 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства «Ферротранс», третя особа ОСОБА_3 про визнання нечинними наказів про накладення дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи тим, що 21 травня 2001 року був прийнятий на посаду головного енергетика в ДП «Ферротранс», а 21 травня 2005 року переведений на посаду головного інженера. В зв’язку із фінансовими труднощами 10 січня 2010 року по підприємству видано наказ про скорочення штату працівників. 11 січня 2010 року він отримав попередження про звільнення на підставі ч.І ст. 40 КЗпП України, а 11 березня 2010 року був звільнений. Крім того, наказами від 9 лютого та 1 березня 2010 року йому винесені догани, хоча до цього часу він не мав дисциплінарних стягнень. Вважає звільнення незаконним.
Просив поновити на посаді головного інженера ДП «Ферротранс» з 12 березня 2010 року та визнати незаконними накази № 09.02.10/01 від 9 лютого 2010 року та №0103.10/01 від 1 березня 2010 року.
В подальшому, позивач змінив позовні вимоги та просив поновити на посаді головного інженера ДП «Ферротранс» з 12 березня 2010 року та визнати незаконними накази № 09.02.10/01 від 9 лютого 2010 року та №0103.10/01 від 1 березня 2010 року про дисциплінарні стягнення, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 33112.03 грн., моральну шкоду та судові витрати.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 23 липня 2010 року в позові ОСОБА_2 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове, задовольнивши його позовні вимоги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За змістом ч.З ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно п.1 ч.І ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Судом встановлено і як слідує із матеріалів справи ОСОБА_2 працював з 1 січня 2001 року на посаді головного енергетика, а з 21 грудня 2005 року на посаді головного інженера дочірнього підприємства «Ферротранс».
Наказом директора ДП «Ферротранс» від 9 лютого 2010 року «Про накладення стягнення» винесено догану ОСОБА_2 за порушення п.п.6,7 розділу II Посадової інструкції головного інженера ДП «Ферротранс», п.3.1.1., п.3.1.3. правил внутрішнього трудового розпорядку ДП «Ферротранс» - не забезпечення своєчасної підготовки технічної документації/
Наказом директора ДП «Ферротранс» від 1 березня 2010 року «Про накладення стягнення» за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку ДП «Ферротранс» винесено догану ОСОБА_2 та зменшено на 10% виробничу премію за лютий за халатне ставлення до своїх обов’язків, невиконання наказу керівника підприємства, не було складено акт прийняття запасних частин.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Дисциплінарні стягнення накладено правомірно, так як позивачем порушено посадову інструкцію головного інженера, Правила внутрішнього трудового розпорядку ДП «Ферротранс» і це доведено в судовому засіданні відповідачем.
Директором ДП «Ферротранс» від 10 січня 2010 року видано наказ про скорочення штату працівників в зв’язку з погіршенням фінансового становища підприємства.
За наказом від 11 березня 2010 року ОСОБА_2 звільнений з посади головного інженера ДП «Ферротранс» в зв’язку зі скороченням посади (п.1 ст. 40 КЗпП України). 11 січня 2010 року він був повідомлений про звільнення та про відсутність іншої роботи та вакантних посад в ДП «Ферротранс».
Згідно ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Місцевим судом встановлено наявність факту скорочення штату працівників на підприємстві «Ферротранс» відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України, зокрема єдиної посади головного інженера, яку обіймав позивач ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення працівникові не було запропоновано іншу роботу на тому ж підприємств, оскільки відсутні роботи за відповідною професією та інші вакантні посади. Державна служба зайнятості була повідомлена про вивільнення позивача.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, місцевий суд правильно застосував норми процесуального та матеріального права - ст. ст. 40, 42, 43, 49-2, 235, 237 КЗпП України та керувався роз’ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності накладення дисциплінарних стягнень та звільнення його за ч.І ст. 40 КЗпП України не спростовують висновків суду.
Отже, установивши факти та зумовлені ними правовідносини, місцевий суд вірно застосував правові норми та ухвалив законне рішення, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, п.1 ч.І ст.307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія
судців, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 23 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.
Головуючий: Тимчук Л.А.
Судді: Чічіль В.А.
ОСОБА_4