ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" січня 2011 р. справа № 2а-584/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Католікяна М.О. Лукманової О.М.
при секретарі судового засідання: Щербатому І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 грудня 2009 року по справі № 2а-584/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2009 року позивачка звернулась до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська з позовом, в якому просила визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в перерахунку розміру державної пенсії та додаткової пенсії; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та призначити державну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю як інваліду 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком; стягнути з відповідача розмір недоплаченої пенсії за період з 01.06.2006 року по 01.06.2009 року в сумі 89513,19 грн. згідно розрахунку.
Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 грудня 2009 року ОСОБА_1 задоволені частково: визнано дії відповідача відносно нарахування державної пенсії та додаткової пенсії неправомірними; зобов’язано відповідача здійснити розрахунок пенсії, а також додаткової пенсії позивачці починаючи з 01.06.2006 року, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також як інваліду 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи. В іншій частині вимог відмовлено. А додатковою постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 15 січня 2010 року дії відповідача щодо нарахування державної пенсії позивачці та додаткової пенсії з 01 червня 2006 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано неправомірними; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії з 01 червня 2006 року, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також як інваліду 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до вимог ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні адміністративного позову позивачу. Апелянт вважає, що вищезазначена постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказали на те, розрахунок пенсії позивачу, проводився відповідно до Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 року в розмірі 19, 91 грн.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти апеляційної скарги заперечував, інші учасники процесу в судове засідання не з’явились.
Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.13), та з жовтня 2000 року одержує пенсію по інвалідності.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України №796-Х11 особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 1 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього закону (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до категорії 1, та у зв”язку із втратою годувальника, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 1 групи, щодо яких установлено зв”язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим десяти мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, критерієм для розрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року за № 1058-1У встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Однак розрахунок пенсії позивачці було проведено, згідно з Постановою Кабінету України №1293 від 27 грудня 2005 року “Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбаченої ст. 54 Закону № 796-Х11, застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, відповідно до ст. 28 Закону № 1058-1У.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва та захворювання, і пенсій у зв”язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року, постанова є чинною, її положення, стосовно критеріїв обчислення розмірів, відповідають змісту статей 50,54 Закону № 796-Х11. А в постанові №1293 від 27 грудня 2005 року Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій усупереч положенням зазначених статей закону, встановлені суми не відповідають розмірам мінімальних пенсії за віком.
При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про приорітет закону над підзаконними нормативними актами та обґрунтовано визнав, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачені ст.ст. 50,54 Закону № 796-Х11, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання неправомірними дії відповідача та зобов”язання здійснити перерахунок позивачці державної та додаткової пенсії виходячи з розмірів, встановлених статтями 50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року. Оскільки, відповідно до Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, положення ст.ст.50, 54 було викладено наступним чином, - розмір основної та додаткової пенсії особам, віднесеним до 1 категорії інвалідам першої групи визначається з 01 січня 2008 року відповідно в розмірах 220 % та 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. А тому виплати позивачці в цей період Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області проводились вірно.
Рішення Конституційного Суду України по справі 3 10-рп/208 від 22 травня 2008 року пункт 28 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнано неконституційними. Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом рішення про їх неконституційність. Отже відповідач, починаючи з 22 травня 2008 року повинен був нараховувати позивачці додаткову пенсію в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком та основну в розмірі 10-ми мінімальних пенсій за віком згідно до ст.ст.50,54 Закону № 796-Х11.
Щодо відмови в задоволенні позовних вимог, позивачка своїм правом оскаржити постанову суду першої інстанції не скористалась, що позбавляє суд процесуальної можливості переглянути постанову в частині відмови в задоволені позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 грудня 2009 року по справі № 2а-584/09 в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці сум державної та додаткової пенсій на підставі ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.
Керуючись п.3 ст. 198, 202,207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 10 грудня 2009 року по справі № 2а-584/09 – задовольнити частково.
Постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 грудня 2009 року по справі № 2а-584/09 в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму державної та додаткової пенсій на підставі ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року – скасувати, в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суд відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: М.О. Католікян