Справа № 2А-2364/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
місто Ковель 14 квітня 2009 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Наваляного А.Д., розглянувши в приміщенні Ковельського міськрайонного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Ковельському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Ковельському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по грудень 2008 року включно в сумі 4471,20 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років позивачу така допомога не нараховувалась та не виплачувалась, а у 2008 році виплата проводилась у неповному обсязі, що суперечить нормам діючого законодавства. Прохає визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати управління пенсійного фонду України в Ковельському районі провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період 2006-2008 років, виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з’явилась, подала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений позов підтримує повністю та прохає його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про слухання справи у його відсутності та письмові заперечення проти позову зі змісту яких слідує, що управління пенсійного фонду України в Ковельському районі проводило позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог чинного законодавства та в межах виділених коштів. Верховною Радою України на виконання рішення Конституційного Суду України відповідні зміни у Закон не внесені, а тому вважає, що підвищення до пенсії виплачено позивачу в повному обсязі. Крім того вказує, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду щодо вимог за 2006, 2007 роки та прохає в задоволенні позову відмовити з мотивів його безпідставності.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Ковельському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 року з проставленою відміткою ”Дитина війни” .
Протягом 2006-2007 років позивачу надбавка до пенсії, як дитині війни не нараховувалась та не виплачувалась, а починаючи з 01.01.2008 року нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що стверджено відповідачем у письмових запереченнях на позов та довідкою управлінням пенсійного фонду України у Ковельському районі за № 763/03 від 23.12.2008 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік.
Законом України ”Про внесення змін до Закону України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки чинним законодавством України не було визначено порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності Закону України ”Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року (з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” була відновлена з 09.07.2007 року, а тому позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинно проводитись нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ ”Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ ”Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, дія статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачу у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи, що відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 управління Пенсійного фонду України в місті (районі) за місцем обліку пенсіонера відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковельському районі провести позивачу нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до ст.6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни”.
Представником відповідача в запереченнях на позов вказано, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду щодо вимог за 2006, 2007 роки, у зв’язку з чим та прохає в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року (з наступними змінами та доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ст. 9 ч. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а тому в даному випадку суд вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 8-11, 86, 94, 105, 158-163 КАС України, та на підставі ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” , -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління пенсійного фонду України в Ковельському районі в частині ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” .
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Ковельському районі провести ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченого підвищення пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно відповідно до положень ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з моменту підписання постанови, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.186 ч.5 КАС України.
Головуючий: А.Д. Наваляний