Справа №2-а-168/2008р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 липня 2008р. Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Димитрова В.І., при секретарі Наумкіній І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчини певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, в якому просив зобов'язати відповідача виконати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2005 року було виписано виконавчий документ та направлено для виконання відповідачу, однак до теперішнього часу немає ніяких фактів на підтвердження того, що рішення виконується. Бездіяльність відповідача він вважає протиправною і тому змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і уточнив: просив зобов'язати відповідача виконати рішення суду та стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 9 116 грн. 73 коп. А представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити позивачеві.

Вислухавши думку сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд доходить до наступного.

26.10.2005     року Ленінським районним судом м. Миколаєва винесено

рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення

шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яким задоволені позовні

вимоги ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 С Б. стягнуто 9 116 грн. 73 коп.

На підставі даного рішення суду було виписано виконавчий лист та направлено для виконання до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (а.с.5).

20.01.2006     року державним виконавцем Заводського відділу ДВС ММУЮ

винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому

виконанню вищевказаного виконавчого документу.

В межах виконавчих дій державним виконавцем було здійснено ряд дій, а саме: було зроблено запит до КП ММБТІ, ДАЇ УМВС в Миколаївській області, ДПІ Заводського району з приводу з'ясування наявності у боржника ОСОБА_2 нерухомого майна, автотранспорту, з'ясування міста роботи. Проте суду не було надано відомостей щодо отримання відповіді відповідних органів. Також державним виконавцем було ініційовано примусовий привід боржника ОСОБА_2 у ДВС, але суду не надано відомостей про викання приводу.

Неодноразово державним виконавцем складались акти про не можливість здійснення виконавчих дій в зв'язку з відсутністю боржника за місцем можливого проживання.

24.04.2007 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна на загальну суму 360 грн., однак з незрозумілих причин воно було залишено на зберігання у боржника, відомостей про реалізацію даного майна не надано.

Закон України «Про виконавче провадження» надає державним виконавцям широкі повноваження щодо здійснення примусового виконання рішення суду. У випадку, коли державний виконавець з будь-якої причини не скористувався своїми повноваженнями для належного і повного виконання рішення суду, такі дії слід вважати бездіяльністю.

Відповідач не надав переконливих доказів, які б свідчили про використання усіх передбачених законом повноважень для здіснення виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_2 С Б. матеріальної шкоди. Зокрема, не надано відповідей відповідних органів на запити держвиконавця. В межах своє компетенції державний виконавець не з'ясував, чи є яке-небудь майно у дружини боржника, яке б могло вважатись спільним майном подружжя тощо.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача виконати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2005р.

Щодо додаткових вимог позивача про стягнення з відповідача грошової суми, то суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст.86,161-163 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Заводський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції виконати рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.10.2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через місцевий суд шляхом подання заяви протягом 10 днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.