ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
08.02.07р. |
|
Справа № А36/19-07 |
За позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
до Новомосковської об"єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ Дніпропетровської області
про визнання недійсними дій Новомосковської ОДПІ та відміну податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1, першої податкової вимоги НОМЕР_2 та другої податкової вимоги НОМЕР_3 та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 довіреність від 01.11.2006р.
ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_4
від відповідача Панченко Л.О. довіреність № 254/10/10-009 від 11.01.2007р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії Новомосковської об'єднаної податкової інспекції у Дніпропетровській області, яка відмовила позивачу в наданні достовірної інформації, щодо ставок земельного податку для даної місцевості, їх індексації, та нарахування сум земельного податку, згідно нормативної оцінки землі позивача, надання якої передбачено діючим законодавством, а також проведенні перерахунку вже сплачених сум земельного податку, та своєчасному нарахуванню земельного податку, і замість цього провела камеральну перевірку і нарахувала позивачу фінансові зобов”язання; визнати необґрунтованими та відмінити податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 на суму 691грн.02коп., першу податкову вимогу НОМЕР_2 віж 13.06.2006р. на суму 481грн.83коп. та другу податкову вимогу НОМЕР_3 від 19.07.2006р. на суму 560грн.85коп.; зобов”язати Новомосковську об”єднану державну податкову інспекцію у Дніпропетровській області, на підставі нормативної грошової оцінки землі позивача, провести перерахунок вже сплачених мною сум земельного податку, та в розумні строки виставити позивачу обґрунтований розрахунок сум земельного податку за 2002-2006рр.
Відповідач проти позову заперечує.
В судовому засіданні 22.01.2007р. розгляд справи відкладався.
Згідно ст.160 Кодексу адміністративного судачинства України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідачем проведено камеральну перевірку Позивача, за результатами якої складено акт НОМЕР_5.
На підставі вказаного акту перевірки Новомосковською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення позивачу податкового зобов'язання з земельного податку всього на суму 691грн.02коп., в тому числі за основним платежем 640грн.02коп, штрафні санкції 51грн.00коп.
Нарахування спірної суми податкового зобов'язання пов'язується з наступним.
Новомосковською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкових декларацій по земельному податку з фізичних осіб (13050300) приватного підприємця ОСОБА_1 поданої за період з 01.01.2004 по 31.12.2004р.(вх.. НОМЕР_6.).
01.01.2004 по 31.12.2004р. (вх. НОМЕР_7) уточнений розрахунок.
01.01.2005 по 31.12.2005р. (вх. НОМЕР_8)
01.01.2005 по 31.12.2005р. (вх.НОМЕР_9) уточнений розрахунок
01.01.2006 по31.12.2006р(вх.НОМЕР_10)
Перевіркою встановлено, що розмір податкового зобов'язання з земельного податку зазначеним платником у розрахунку по земельному податку, є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, так як при заповненні розрахунку платником податку допущена методологічна помилка, що призвело до заниження податкового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб (13050300) на 640,02 гривень.
Суд погоджується із вказаними висновками Новомосковської ОДПІ і вважає, що позовні вимоги не підлягають задовленню з наступних підстав.
Згідно Закону України „Про плату за землю" (далі Закон №2535), користування землею в Україні є платним. Статтею 2 Закону визначено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
У відповідності до статті 5 Закону України від 11 грудня 2003року №1378-ІУ „Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експортною.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка використовується при нарахуванні земельного податку, проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (стаття 23 Закону) і щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них.
Грошова оцінка земель в районі проведена з 1995року і в 2002-2006роках за даними Магдалинівського районного відділу земельних ресурсів за землі комерційного використання по с. Пролетарське становила:
2002-2004роки-71,44 грн/м2
2005рік-71,44грн./м2
2006рік-73,92грн./м2
У відповідності до статті 2 Закону №2535 за земельні ділянки, які знаходяться у власності або користуванні громадян справляється земельний податок.
Згідно державного акту на право власності на землю від 18.12.01р. СПД -фізична особа ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку загальною площею 320м2 для комерційного використання. У відповідності до частини 1 статті 7 Закону ставки земельного податки за землі, даної категорії, визначаються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Таким чином, сума податку за вказану ділянку згідно діючого законодавства, яку СПД -фізична особа ОСОБА_1 повинна було сплатити, становить:
2002рік - 71,44 грн/м2 *1%*320м2 =228,61 грн.;
2003рік - 71,44 грн/м2 * 1% * 320 М2 =228,61 грн.;
2004рік - 71,44 грн/м2 * 1% * 320 М2 = 228,61грн.;
2005рік - 71,44 грн/м2 * 1% * 320 мі = 228,61 грн.;
2006рік - 73,92грн/м2 *1% * 320м2 = 236,54грн.
Згідно довідки Магдалинівського РВ земельних ресурсів НОМЕР_11 грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2002р. становить 22861,17грн. з урахуванням коефіцієнту інфляції 1,035. Грошова оцінка земельної ділянки за 1,0 мІ. становить 22861,17грн./320 кв.м. = 71,44 грн. за 1 м.кв.
Згідно довідки Магдалинівського РВ земельних ресурсів НОМЕР_12 грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2003р. становить 22861,17грн. з урахуванням коефіцієнта інфляції 1,035. Грошова оцінка земельної ділянки за 1 кв.м. становить 22861,17грн./320 кв. м. = 71,44 грн. за 1 м.кв.
Згідно довідки Магдалинівського РВ земельних ресурсів НОМЕР_13 грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2004р. становить 28,98грн за 1м.кв. без урахування коефіцієнту інфляції 2,465. Грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнту інфляції становить 28,98грн/м2 * 2,465 = 71,44 грн. за 1 м. кв.
Згідно довідки Магдалинівського РВ земельних ресурсів НОМЕР_14 грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2005р. становить 28,98грн. за Ім.кв. без урахування коефіцієнту інфляції 2,465. Грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнту інфляції становить 28,98грн/м2 * 2,465 = 71,44грн/М2.
Згідно довідки Магдалинівського РВ земельних ресурсів НОМЕР_15 грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2006р становить 73,92 грн. за 1 кв.м. з урахуванням коефіцієнту інфляції 2,551.
>
Статтею 18 Закону №2535 передбачено, що платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильного нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускається не більш як за два попередні роки.
Згідно даних Магдалинівського відділення Новомосковської ОДПІ у 2004році земельний податок СПД -фізична особа ОСОБА_1 не сплачувався, у 2005році сплачено лише 17,9 грн. Таким чином за СПД -фізична особа ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку за 2004рік - 228,06грн., та 218,64 грн. за 2005рік.
Відповідно до пп.5.4.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп. 6.2.1 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до ст.. 14 Закону №2535 встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Як вбачається із матеріалів справи і проти цього не заперечує позивач, він самостійно визначав суми податкових зобов'язань з земельного податку у шляхом подання до ДПІ податкових розрахунків земельного податку за спірний період.
Відповідно до положень п.5.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, ст.. 14 Закону №2535, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не встановлено обов'язок органів державної податкової служби виставляти громадянам чи іншим платникам Розрахунки сум земельного податку на відповідні роки чи здійснювати перерахунки вже сплачених сум земельного податку.
Таким чином, безпідставним є посилання позивача на те, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок вже сплачених сум земельного податку та виставити йому обґрунтований Розрахунок сум земельного податку за 2002-2006 роки.
Щодо посилання позивача на те, що він не є юридичною особою, тому не зобов'язаний подавати до органів державної податкової служби самостійно обчислювати суму земельного податку як інші платники податків відповідно до ст.. 14 Закону №2535 слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про систему оподаткування»принципами побудови системи оподаткування є: рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
Відповідно до п.1.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
З на налізу вказаних правових норм вбачається, що суб'єктом, щодо якого діє обов'язок самостійно обчислювати суму земельного податку, який встановлений ст.. 14 Закону України „Про плату за землю" в тому числі є і суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа.
Таким чином позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на діючому законодавстві і не підлягають задовленню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 14.02.2007р.