У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року та рішення апеляційного суду Вінницької області від 15 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2011 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 07 травня 2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 342 320,09 доларів США зі сплатою 11,04 % річних з кінцевим терміном повернення до 07 травня 2017 року. У забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між ним та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, предметом якої є житловий будинок з прибудовами, розташований на земельній ділянці площею 0,2012 га, за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, утворилась заборгованість у розмірі 4 447 446,15 доларів США, а на вимоги як позичальник, так і майновий поручитель не реагували.

Позивач просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 14 березня 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 07 травня 2007 року у розмірі 444 746,15 доларів США за курсом 7,99 грн, що еквівалентно 3 553 521,74 грн, звернуто стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 0,2012 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою вартістю реалізації 2 759 335,15 грн, що визначено сторонами у п. 35.5 договору іпотеки від 07 травня 2007 року.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 15 квітня 2015 року рішення першої інстанції змінено.

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIVPGA00000034 від 07 травня 2007 року у загальній сумі 422 878,95 доларів США, що еквівалентно 3 378 802,81 грн, з яких: 267 976,54 доларів США, що еквівалентно 2 141 132,55 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 83 826,23 доларів США, що еквівалентно 669 771,58 грн - заборгованість по сплаті процентів; 15 807,98 доларів США, що еквівалентно 126 305,76 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 34 059,95 доларів США, що еквівалентно 272 139 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 31,35 доларів США, що еквівалентно 250,50 грн - штраф (фіксована частина); 21 176,90 доларів США, що еквівалентно 169 203,43 грн - штраф (процентна складова) звернуто стягнення на будинок та земельну ділянку загальною площею 0,2012га, що розташовані за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Зарванці, вул.Інженерна,11 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою вартістю реалізації 2 759 335,15 грн, що визначено сторонами у п.35.5 договору іпотеки № VIVPGA00000034 від 07 травня 2007року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2127/ed_2012_09_22/pravo1/T041618.html?pravo=1> під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_2 неналежним виконував свої зобов'язання з кредитним договором, внаслідок чого допустив заборгованість, то слід звернути стягнення на предмет іпотеки оскільки майновий поручитель, ОСОБА_1, на вимоги не реагувала, шляхом застосування процедури його продажу іпотекодержателем.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що хоча відповідач не погодився із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, в частині розміру пені, проте відповідачем не було надано власного розрахунку пені та не було заявлено клопотання про призначення відповідної експертизи, тому наявні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в погашення заборгованості за кредитом у розмірі, визначеному у розрахунку заборгованості, наданим позивачем. Апеляційний суд також дійшов вірного висновку про те, що звертаючи стягнення на предмет іпотеки, слід зазначити не тільки його загальний розмір, але й його складові, що підлягають сплаті з вартості предмета іпотеки, і опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, а також про те, що норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що набрав чинності після ухвалення рішення судом першої інстанції, самі по собі не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2124/ed_2012_09_22/pravo1/T041618.html?pravo=1>, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2128/ed_2012_09_22/pravo1/T041618.html?pravo=1>, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 15 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кадєтова

В.О. Кузнєцов

Г.І. Мостова