ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року Справа № 5021/1783/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Куровського С.В. - доповідача,

за участю: ліквідатора Курбанова Н.В.,

представників: кредитора ОСОБА_5 - ОСОБА_20 (дов. від 20.04.2015),

ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - Кичуна В.І. (дов. від 23.10.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича,

кредитора ОСОБА_5

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015

у справі № 5021/1783/12 господарського суду Сумської області

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський

м'ясопродуктовий комплекс"

про визнання банкрутом,

встановив:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.03.2015 (суддя Соп'яненко О.Ю.) скаргу кредитора ОСОБА_5 на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" Курбанова Н.В. та клопотання про усунення його від виконання обов'язків ліквідатора задоволено. Припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" Курбанова Н.О. Призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. У задоволенні заяв арбітражних керуючих Мороза В.В., Мальованого О.П., Сорокіної А.В., Іваненко Н.В. про призначення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" відмовлено. Зобов'язано арбітражного керуючого Курбанова Н.В. надати суду звіт щодо проведення ліквідаційної процедури за період з 18.12.2012 по 03.03.2015.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 (колегія суддів у складі: Плахов О.В. - головуючий, Гетьман Р.А., Шутенко І.А.) ухвалу господарського суду Сумської області від 03.03.2015 скасовано, у задоволенні скарги кредитора ОСОБА_5 на дії ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" Курбанова Н.В. та клопотання про його усунення від виконання обов'язків ліквідатора відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами звернулися:

- кредитор ОСОБА_5, який просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015, справу направити на новий апеляційний розгляд до Харківського апеляційного господарського суду. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст.ст. 3-1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 43, 101 ГПК України";

- арбітражний керуючий Солдаткін С.В., який просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 та залишити в силі ухвалу господарського суду Сумської області від 03.03.2015. Вказує про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції ст.ст. 42, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відзиві на касаційні скарги арбітражний керуючий Курбанов Н.В. просить залишити їх без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 без змін як таку, що відповідає вимогам закону.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні було оголошено перерву на 21.07.2015.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 29.11.2012 за заявою ФОП ОСОБА_5 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс".

Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2012 ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід Огли.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.01.2014, зокрема продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 18.06.2014.

05.01.2015 та 02.02.2015 від ініціюючого кредитора ОСОБА_5 до суду надійшли скарги на дії ліквідатора, в яких ініціюючий кредитор просить усунути арбітражного керуючого Курбанова Н. В. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" у зв'язку з неналежним виконанням повноважень ліквідатора, що призвело до затягування процедури банкрутства та штучного збільшення оплати послуг.

Крім того, у лютому 2015 ініціюючий кредитор ОСОБА_5 звернувся до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого Курбанова Н.В. та призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мороза В.В.

18.02.2015, 19.02.2015, 27.02.2015, 02.03.2015, від арбітражних керуючих Мороз В.В., Солдаткіна С.В., Мальованого О.П., Сорокіної А.В. Іваненко Н.О. надійшли заяви із згодою про призначення ліквідатором боржника.

Суд першої інстанції, розглянувши подані скаргу на дії ліквідатора боржника та клопотання про усунення його від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, дійшов висновку про їх задоволення, припинив повноваження арбітражного керуючого Курбанова В.Н як ліквідатора у даній справі з урахуванням того, що строки, відведені на її проведення, вже минули, а кінцевого результату не досягнуто, та надаючи перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. серед інших заявлених кандидатур, суд взяв до уваги те, що представник ініціюючого кредитора підтримав дану кандидатуру.

Апеляційний господарський суд, відповідно до вимог ст.ст. 99 -101 ГПК України дослідивши матеріали справи, встановив неповноту встановлення судом першої інстанції всіх обставин справи та доказів на їх підтвердження, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення в частині задоволення скарги та клопотання ініціюючого кредитора ОСОБА_5 про усунення арбітражного керуючого Курбанова Н.В. від виконання обов1язків ліквідатора та призначення ліквідатором ТОВ арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 13 ст. 30 Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.6 ст. ст.3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 9 ст. ст. 3-1 Закону про банкрутство передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

У зв'язку з чим, в господарському суді повинен бути доведений факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.

Отже, відповідно до наведених правових норм, підставою для усунення арбітражного керуючого (зокрема ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків, повинно бути доведення суду факту невиконання чи/або неналежного виконання арбітражним керуючим визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.12.2013 арбітражний керуючий Курбанов Н.В. звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про продовження строку процедури ліквідації боржника. В обґрунтування зазначеного клопотання ліквідатор посилається на те, що закінчується процес підготовки першого аукціону, триває процедура оцінки та відновлення правовстановлюючих документів, тому виникає необхідність у продовженні строку ліквідації даного банкрута.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.01.2014, зокрема продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців до 18.06.2014.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.08.2014 підтверджено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Курбанова Н.В. до завершення ліквідаційної процедури у справі; зобов'язано ліквідатора подати до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута після вчинення всіх дій ліквідаційної процедури.

Враховуючи викладені обставини, доводи скаржника стосовно затягування арбітражним керуючим Курбановим Н.В. ліквідаційної процедури правомірно визнані апеляційним судом такими, що не відповідають дійсності.

Що стосується доводів касаційної скарги про порушення ліквідатором порядок черговості задоволення вимог кредиторів, то колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вони були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, який встановив, що 24.09.2013 за рахунок коштів, що обліковувалися на поточному рахунку банкрута, вимоги кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах були задоволені в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення від 24.09.2013 № 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.

Вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольняються у другу чергу. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2012, зокрема, були визнані вимоги ініціюючого кредитора ОСОБА_5 у сумі 8194 грн. як сума основного боргу за невиконання договірних зобов'язань. Ініціюючий кредитор не оскаржував постанову про визнання боржника банкрутом в частині визнання його кредиторських вимог, крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші заяви від ініціюючого кредитора щодо визнання його вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи дійшов вірного висновку про те, що арбітражним керуючим Курбанова Н.В. не був порушений порядок черговості задоволення вимог кредиторів, а тому висновки господарського суду в цій частині є обґрунтовані.

Перевіряючи скаргу на дії ліквідатора щодо порядку продажу майна судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражним керуючим проведено конкурс на визначення організатора аукціону з продажу активів ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс", за результатами якого ліквідатором прийнято рішення від 25.01.2014, яким Організатором аукціону визначено Сумську регіональну біржу "Нова", оскільки остання запропонувала найвигідніші умови проведення аукціону (т.1, а.с. 221).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.04.2014 організатора було визнано учасником провадження по справі.

У відповідності до листа ПАТ "Банк Кредит Дніпро" від 01.04.2014р. №6/21-2526 (заставний кредитор) ліквідатору було надано згоду на продаж майна від заставного кредитора.

12.06.2014 мав відбутися аукціон з продажу майна ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" у вигляді цілісного майнового комплексу, який не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників (т. 2, а.с 143).

15.10.2014 суб'єктом оціночної діяльності було складено висновок про вартість частини майна ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" (т. 4 а.с.128).

06.11.2014 арбітражним керуючим направлено листа № 02-01/630 заставному кредитору ПАТ "Банк кредит Дніпро" з проханням вирішити питання щодо умов реалізації майна ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" частинами, до якого додавалась копія висновку про вартість майна ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" .

Листом від 27.11.2014 ПАТ "Банк Кредит Дніпро" надав згоду на продаж майна, ціна продажу якого складає 1174900,00 грн. (т. 4 а.с. 132).

Тобто, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, арбітражний керуючий погоджував всі дії, що пов'язані з реалізацією заставного майна з банком - ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

Таким чином, висновок суду першої інстанції про невідповідність дій арбітражного керуючого щодо порядку реалізації майна банкрута було спростовано судом апеляційної інстанції на підставі повного та об'єктивного дослідження обставин справи, у зв'язку з чим було вірно зазначено, що арбітражним керуючим не порушувались умови чинного законодавства щодо порядку реалізації майна банкрута.

Щодо переходу до загальних судових процедур у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції вірно виходив з приписів ч. 3 ст. 52 Закону про банкрутство, відповідно до якої у разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника, визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Тобто, господарський суд здійснює перехід до загальних судових процедур у разі виявлення майна відсутнього боржника, сума виручки від продажу якого більша від суми, необхідної для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство, а також за умови наявності клопотання про це ліквідатора у відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону.

А оскільки у матеріалах справи відсутні як відповідне клопотання ліквідатора про перехід до загальної процедури банкрутства, так і будь-які докази наявності того, що реалізаційна вартість майна перевищує витрати на здійснення процедури банкрутства, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав у арбітражного керуючого Курбанова Н.В. стосовно вчинення дій про перехід до загальної процедури.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 3-1 Закону та вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, апеляційний господарський суд, проаналізувавши матеріали справи дійшов вірного висновку, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджені всі обставини справи, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого судового рішення в частині задоволення клопотання ініціюючого кредитора ОСОБА_5 про усунення арбітражного керуючого Курбанова Н.В. від виконання обов'язків ліквідатора та припинення на стадії закінчення ліквідаційної процедури ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" його повноважень як ліквідатора з призначенням нового ліквідатора - арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.

За приписами ст. 111-7 ГПК України метою касаційного перегляду є виключно перевірка застосування судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що твердження в касаційних скаргах про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні, та, крім того, фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний господарський суд розглянув справу у незаконному складі суду колегією суддів відхиляються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, зміна складу судової колегії відбулась відповідно до розпорядження секретаря судової палати апеляційного суду згідно зі ст.ст. 29, 115 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 2.11.2010 (з наступними змінами та доповненнями) та на виконання рішення зборів суддів Харківського апеляційного господарського суду № 12 від 12.06.2014.

В іншій частині доводи касаційної скарги ґрунтуються на припущеннях, що були прийняті судом першої інстанції за основу відповідних висновків при прийнятті вищенаведеного рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції в порядку ст. 43 ГПК України було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги арбітражного керуючого Солдаткіна Сергія Вячеславовича та кредитора ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 по справі №5021/1783/12 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Катеринчук Л.Й.

Куровський С.В.