УКРАЇНА -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-43/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого – судді Чубари Н.В.
секретар судового засідання –Черна О.Ю.
за участю представників:
представника позивача –ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Агросвіт»(надалі –позивач) до Кіровоградської митниці (надалі –відповідач) про визнання дій та податкових повідомлень-рішень нечинними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить: визнати дії Кіровоградської митниці щодо винесення податкового повідомлення –рішення від 13.12.2011 року № 44 протиправним та визнати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2011 року №44 –нечинним; визнати дії Кіровоградської митниці щодо винесення податкового повідомлення –рішення від 13.12.2011 року № 43 протиправним та визнати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2011 року № 43 –нечинним; стягнути з Державного бюджету на розрахунковий рахунок позивача документально підтверджений розмір сплаченого державного мита в розмірі 56,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що посадовими особами відповідача проведено невиїзну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи.
За результатами перевірки складено акт № 0007/1/901000000/НОМЕР_1 від 28.11.2011 р. та встановлено порушення правил 1, 3 (b) та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України»(в редакції на момент митного оформлення), що призвело до невірної класифікації товару «фунгіцид для протруювання насіння VITAVAX 200FF»оформленого за ВМД № 901030000/2011/001178 від 07.09.2011 в кількості 1980 літрів (партія № LT1B28R279) за кодом 3808 92 90 00 замість коду згідно УКТ ЗЕД 3808 92 30 10 і, як наслідок, до оподаткування товару за ставкою ввізного мита 0% замість 6,5% .
У зв’язку з виявленим порушенням позивачем визначено податкове зобов’язання за платежем ввізне мито в сумі 7798,26 грн. та податок на додану вартість в сумі 1559,65 грн.
Позивач зазначає, що вантажна митна декларація була подана для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача –інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у ВМД відповідним штампом «сплачено»та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв’язку з виявленими невідповідностями, в разі їх наявності, не скористалися, а тому застосування до позивача відповідних санкцій є протиправним.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.
Представником відповідача подано письмові заперечення на позов, яким вимоги не визнаються повністю з тих підстав, що проводячи невиїзну перевірку та приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що в вересні 2011 році позивач ввозив до України товар –«фунгіцид для протруювання насіння VITAVAX 200FF»в кількості 1980 літрів (партія № LT1B28R279) за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2, оформленого за ВМД № 901030000/2011/001178 від 07.09.2011р. (а.с.23).
В листопаді 2011 року відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи, про що складений акт про проведення перевірки (а. с. 25 –28).
Як вбачається зі змісту акту, підставою для проведення вказаної перевірки позивача був наказ Кіровоградської митниці від 23.11.2011р. № 501 «Про проведення невиїзної документальної перевірки»стану дотримання ТОВ НВФ «Агросвіт»законодавства України з питань митної справи під час митного оформлення товару «фунгіцид для протруювання насіння VITAVAX 200FF»за ВМД № 901030000/2011/001178 від 07.09.2011р.
За результатами перевірки відповідачем виставлені податкові повідомлення:
- № 43 від 13.12.2011 р. (а.с. 36), яким визначено податкове зобов’язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України у сумі 9747,83 грн. (за основним платежем 7798,26 грн., за штрафними санкціями 1949,57 грн.);
- № 44 від 13.12.2011 р. (а.с. 35), яким визначено податкове зобов’язання по сплаті податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України у сумі 1949,56 грн. (за основним платежем 1559,65 грн., за штрафними санкціями 389,91 грн.).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.
Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.
Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до Наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20.04.2005р. встановлено (в редакції чинній на момент здійснення митних процедур), що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.
Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян. Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про єдиний митний тариф»від 05.02.1992р. за № 2097-ХП мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.
При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за №439/10719.
Під час заповнення ВМД в графі 33 «Код товару»вказано код НОМЕР_2 відповідно до УКТ ЗЕД, що відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф»від 05.02.1992р. класифікується за ставкою мита - 0%. При цьому, працівниками відповідача здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.
Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. «перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)»та згідно п. 21 «перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства».
Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданої позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповненої ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в відповідній графі ВМД.
Отже, вказана ВМД була подана для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у ВМД відповідним штампом «сплачено»та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.
В акті документальної невиїзної перевірки № 0007/1/901000000/НОМЕР_1 від 28.11.2011 р. не визначено та не встановлено, яким суб’єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов’язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення відповідачем не встановлено. При цьому суд враховує, що висновок, який код необхідно застосовувати при розмитненні товарів надано лише під час складання акту документальної невиїзної перевірки 28.11.2011 р., тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.
Щодо проведення камеральної перевірки, то пп. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону №2181 визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно - митної декларації шляхом проставлення відміток у відповідних графах ВМД.
Згідно ч. 3 п. 1.6 наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 передбачено, що оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньо - економічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
Отже, позивач при митному оформленні товарів виконав усі процедури, передбачені чинним законодавством України.
Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.
Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
З позиції відповідача вбачається, що фактично відбулось заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, що спричинило недобори податків і зборів.
Однак, в ході розгляду справи, всупереч вимог ст. 360 МК України не встановлено, що посадовими особами відповідача прийнято рішення по справі щодо порушення митних правил і посадові особи позивача притягнуті до відповідальності, за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру (ст. 355 МК України).
Таким чином, аналіз зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що при здійсненні процедури розмитнення товарів позивач не допустив порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства, а тому застосування до позивача адміністративно - господарської санкції є протиправним, а самі санкції - підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Кіровоградської митниці щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 р. № 44 протиправними та визнати податкове повідомлення –рішення від 13.12.2011 р. № 44 –нечинним.
Визнати дії Кіровоградської митниці щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 р. № 43 протиправними та визнати податкове повідомлення –рішення від 13.12.2011 р. № 43 –нечинним.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Агросвіт» судові витрати з державного бюджету шляхом зобов’язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської митниці грошові кошти в розмірі 56,46 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено –29.02.2012 р.
Суддя: Н.В. Чубара