Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-1960/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Чубари Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ТСН»ЛТД до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ТСН»ЛТД (далі –позивач, ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі –відповідач, ОДПІ) з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення № НОМЕР_1 від 08.02.2012 року та № 000282310 від 08.02.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем на підставі висновку акта перевірки про порушення позивачем п.5.1,пп..5.2.1 п.5.2,пп.5.3.9 п.5.3 ст.5,пп..11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, оскільки господарські операції з контрагентами –ПП «Протос»та «Н.К.Т. Октан»мали реальний характер.
Висновки перевіряючих щодо заниження податку на прибуток та заниження податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «ТСН-ЛТД»ґрунтуються на висновках акта перевірки ПП «Протосс» №65/23-10/31146026 від 23.12.2010 року та акту перевірки ТОВ «Н.К.Т. Октан»від 23.06.2011року № 100/23-205/35900535, в яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій даних контрагентів з платниками податків при здійсненні операцій з придбання ТМЦ у підприємств та подальшої їх реалізації по ланцюгу постачання.
З даними твердженнями позивач не погоджується, оскільки господарській операції між позивачем та ПП «Протосс»та ТОВ «Н.К.Т. Октан»підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Угоди укладені між позивачем та ПП «Протосс»та ТОВ «Н.К.Т. Октан»недійсними у судовому порядку не визнавались, загальні вимоги які передбачені вимогами Цивільного кодексу України були дотримані, а тому такі правочини не можуть не братись до уваги органами державної податкової служби.
Таким чином, позивач вважає, що дії відповідача є неправомірними, а податкові повідомлення - рішення винесені з порушенням вимог чинного законодавства?, тому підлягають скасуванню.
Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається в повному обсязі з наступних підстав.
Так, відповідачем зазначено, що проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ «ВКФ «ТСН-ЛТД»»встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами –ПП «Протосс» та ТОВ «Н.К.Т. Октан»не мали реального характеру, так як укладені правочини є нікчемними. Тому, винесені за результатами перевірки податкові повідомлення –рішення, прийняті згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, суд дійшов наступних висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ТСН»ЛТД» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради про що видане свідоцтво про державну реєстрацію Серія А00 №745960 від 01.03.1993 року (т.1, а. с. 13), діє на підставі статуту (т.1, а.с.15-19).
Види діяльності за КВЕД :
- діяльність автомобільного вантажного транспорту;
- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин;
- оптова торгівля будівельними матеріалами;
- роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом;
- рекламна діяльність;
- посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (т.1, а. с. 14).
Посадовою особою податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВКФ «ТСН»ЛТД (код ЄДРПОУ-13757147) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Протосс»та ТОВ «Н.Т.К. Октан»за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 16/23-1/13757147 від 24.01.2012 року (т.1, а.с.20-30).
В акті перевірки № 16/23-1/13757147 від 24.01.2012 року податковим органом зроблені висновки про те, що правочини між позивачем та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Такі правочини по суті вчинялися з метою заниження об’єкту оподаткування, несплати податків. Діяльність ТОВ ВКФ «ТСН»ЛТД була спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентами-постачальниками, які не виконували своїх зобов’язань.
На підставі висновків викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року №0000292310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 182141 грн., в тому числі за основним платежем –145712 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –36429 грн. (т.1, а.с.34) та від 08.02.2012 року №0000282310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 145738 грн., в тому числі за основним платежем -116590 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –29148 грн. (т.1, а.с.36).
Дані рішення були оскаржені до ДПС у Кіровоградській області, а згодом до ДПС України.
За результатами повторного оскарження рішенням ДПС України податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ та рішення ДПА в Кіровоградській області залишено без змін, а скарга без задоволення (т.1, а. с. 119-122,133-135).
Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом –Закон № 996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Судом встановлено, що між позивачем (покупець за договором) та ТОВ «Н.К.Т. Октан»(продавець за договором) укладений договір купівлі-продажу від 10.07.2010 р. на поставку ячменю. Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов’язується поставити товар, а покупець оплатити та прийняти його на умовах викладених в договорі (т.1, а. с. 81).
Як слідує з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за серпень 2010 року суми ПДВ у розмірі 104898,50 грн., на підставі податкових накладних: № 1108 від 11.08.2010 р., № 1708 від 17.08.2010 р., виписаних ТОВ «Н.Т.К. Октан»(т.1, а. с. 83 ,85).
На дату складання податкових накладних ТОВ «Н.К.Т. Октан»було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва.
Оплата товару підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів (т.1, а. с. 86-90).
Також встановлено, що вищевказана продукція використовувалась позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договором складського зберігання зерна від 16.12.2010 року №112, укладеного між ДП ДАК «Хліб України»та ТОВ ВКФ «ТСН»ЛТД (т.1,а.с. 225-229) та договорами поставки № К246/11 від 11.08.2010 року, № К209/11 від 11.08.2010 року, № К 282/11 від 16.08.2010 року, укладених між позивачем та ТОВ «Кернел-Трейд»(т.1, а.с.185-187).
Крім того, судом враховано наступні обставини.
Як зазначив в судовому засіданні представник позивача, ячмінь, придбаний позивачем у ТОВ «Н.К.Т. Октан», після купівлі-продажу зберігався на хлібній базі № 78 ДП ДАК «Хліб України». На запит суду ДП ДАК «Хліб України»дійсно підтвердило факт зберігання зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2010 року, які належать позивачу, надавши його документальне підтвердження, а саме: договір складського зберігання № 112 від 16.12.2010 р (т. 1 а. с.225 –229), рух зернових по складу (т. 1 а. с. 230 –236), реєстри накладних на прийняте зерно з накладними та товарно-транспортними накладними (т. 1 а. с. 237 –250, т. 2 а. с. 1 –8), накази на переоформлення та довіреності (т. 2 а. с. 9 –12), складські квитанції на зерно (т. 2 а. с. 13 –14).
Крім того, в судовому засіданні встановлено наступні обставини. Як зазначалося вище основним видом діяльності позивача за КВЕД є діяльність вантажного транспорту. Автомобільний транспорт є власністю позивача, що підтверджено належними доказами, а саме копіями ліцензійної картки, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (т. 1 а. с. 165 –180). Вказаний транспорт працює на дизельному паливі.
ПП «Протос»продано ТОВ ВКФ «ТСН»ЛТД дизельне пальне на загальну суму 70145,00 грн., в тому числі ПДВ - 11790,00 грн.
Як слідує з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, позивачем включено до податкового кредиту за липень 2009 рік в суму ПДВ в розмірі 5149,00 грн. та серпень 2009 року суму ПДВ в розмірі 6542 грн. на підставі податкових накладних: №707 від 17.08.2009р., №705 від 14.08.2009р.,№710 від 03.08.2009 р.,№ 465 від 10.07.2009 року,№541 від 30.07.2009р., № 487 від 08.07.2009 р., №459 від 08.07.2009 р.№455 від 06.07.2009р., виписаних ПП «Протосс» (т.1, а. с. 47, 50,53,56, 58, 64, 67).
Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується видатковими накладними № 0817-01 від 17.08.2009р.,№0814-03 від 14.08.2009р.,№0803-02 від 0308.2009р.,№10/07 від 10.07.2009р., №30/07 від 30.07.2009р., №08/07 від 08.07.2009р., №06/07 від 06.07.2009р. (т.1, а. с. 46, 49, 52,55, 57,60,63,66) та банківським випискам (т.1, а. с. 70-80).
Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що у судовому засіданні знайшли своє підтвердження необхідні факти, які надавали право позивачу віднести сплачену позивачем суму ПДВ у розмірі 116590 грн. до податкового кредиту в періоді, що перевірявся, що свідчить про необґрунтованість висновку відповідача про відсутність підстав у позивача для підтвердження фактичного отримання товару.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2009 р. та 3 квартал 2010 року позивачем до складу валових витрат віднесено 145712,00 грн. за взаємовідносинами з ПП «Протосс»та ТОВ «Н.К.Т. Октан»(в тому числі за ІІІ квартал 2009 року на суму 14589 грн., за ІІІ квартал 2010 року –131123 грн.) (т. 1, а.с.38-39,42-43)
Згідно п.5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно до п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку –день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі –запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій по перевезенню вантажів іншим контрагентам при формуванні валових витрат враховано і витрати на списання дизельного пального по нормам встановленим законодавством, віднесена ТОВ ВКФ «ТСН»ЛТД до складу валових витрат.
З огляду на викладене, на підставі аналізу всіх досліджених доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення –рішення від 08.02.2012 року №0000292310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 182141 грн., в тому числі за основним платежем –145712 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –36429 грн. (т.1, а.с.34) підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Виходячи з положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів (основних фондів) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Згідно з позицією інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку , яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність всіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або/ бюджетне відшкодування.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що правочини між позивачем і ПП «Протосс», ТОВ «Н.Т.К. Октан»є реальними, документи, що надають право на формування податкового кредиту оформлені належним чином, тому відсутні жодні підстави стверджувати, що ТОВ ВКФ «ТСН»ЛТД завищило суму податкового кредиту.
В даному випадку, позивач довів правомірність своєї правової позиції в частині формування податкового кредиту за перевірений період із вищевказаними контрагентами, а тому суд дійшов висновку, що відповідачем було неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення 08.02.2012 року №0000282310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 145738 грн., в тому числі за основним платежем -116590 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –29148 грн.
Таким чином, дії працівників податкового органу є неправомірними, оскільки ними не було дотримано вимог ст.ст. 78,79 Податкового кодексу України.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 08.02.2012 року № НОМЕР_1.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції 08.02.2012 року №0000282310
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ТСН»ЛТД судові витрати з державного бюджету шляхом зобов’язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку податкового органу грошові кошти в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Н.В. Чубара
З оригіналом згідно:
Суддя Н.В.Чубара