Справа № 2-А-2831/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року. смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діоба Г.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльності і зобов’язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2011 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області і просить визнати незаконною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення її права на 30% підвищення пенсії з 01 березня 2011 року по теперішній час, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01 березня 2011 року і по теперішній час з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона має статус дитини війни і згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем в 2006 та 2007 роках така допомога не виплачувалась, а тільки з 01.01.2008 року виплачується в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, що суперечить Конституції України, законам України та не відповідає Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

Розглянувши відповідно до положень ст. 183-2 КАС України в порядку скороченого провадження позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у Приазовському районі, що призвела до порушення права позивача на 30% підвищення пенсії з 01 березня 2011 року та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком за цей час, оцінивши повідомлені позивачем і відповідачем обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Як встановлено, позивач відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни.

Згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(в редакції від 28.12.2007 року), яка була прийнята на підставі п. 41 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. 41 розділу 11 “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року втратили чинність у зв’язку з неконституційністю положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в редакції від 28 грудня 2007 року. На підставі цього була відновлена дія положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в попередній редакції, що передбачає підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повинен був здійснювати позивачу нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Доводи відповідача наведені в наданих суду запереченнях про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов’язок перерахування та виплати пенсій з відповідними підвищеннями.

Положення частини 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених з цим Законом, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Тому, суд вважає, що вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсій “дітям війни”має бути мінімальний розмір пенсії за віком і яка розраховується відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Разом з тим, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про держаний бюджет України на 2011 рік”від 14 червня 2011 року № 3491-VI, норми та положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. 23 липня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року N 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, відповідно до п.5 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення законодавчих актів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року включно (до моменту набрання чинності Постановою КМУ № 745).

Керуючись ст. ст. 11, 12, 17, 69, 70, 158, 160-163, 183-2, 186, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області про визнання незаконною бездіяльності і зобов’язання здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області у вигляді не донарахування і не забезпечення виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Приазовському районі Запорізької області здійснити перерахунок та забезпечити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01 березня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка розраховується відповідно до вимог ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням раніше сплачених сум соціальної допомоги за цей період як особі, що має статус "дитина війни".

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Приазовський районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Суддя Г.О. Діоба