ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.06 Справа № 20/193/06
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство “Медіа-Стиль-АС”, м. Севастополь
до Приватного підприємства “Інфосервіс”, Запорізька область, м. Дніпрорудне
про стягнення суми 3900,36 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача – не з’явився;
Від відповідача –Хорошко В.С. (директор)
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № Н-33 від 01.03.2005р. в розмірі 3900,36 грн.
Ухвалою господарського суду від 29.05.2006р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/193/06, судове засідання призначено на 16.06.2006р.
16.06.2006р. справу розглянуто, за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
16.06.2006р. до господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що директор підприємства знаходиться у відпустці, а юрист підприємства знаходиться в м. Києві в Національній Раді з питань телебачення та радіомовлення для отримання ліцензії провайдера програмної послуги.
Клопотання судом відхилено як необґрунтоване, оскільки якщо директор або будь-який представник цього підприємства не мають можливості бути присутніми в судовому засіданні, вони не позбавлені права направити в засідання іншого уповноваженого представника згідно з ст.28 ГПК України. До того ж, матеріали справи № 20/193/06 дозволяють розглянути її за наявними матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Відповідач у порушення умов договору № Н-33 від 01.03.2005р. не провів щомісячну оплату за користування наданим правом публічного повідомлення для загальної відомості по кабельній мережі програм телеканалу “Ностальгія”, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 10 числа поточного місяця, а саме: за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005р. Заборгованість відповідача за вказаний період становить 2060,81 грн. У зв’язку з цим на підставі п. 5.1 договору відповідачу нарахована пеня в розмірі 257,16 грн. Також відповідачу нараховані 3 % річних від простроченої суми в розмірі 37,09 грн. Крім того, в порядку п.п 5.3 договору, відповідач повинен сплатити позивачу штраф в гривнях в розмірі, еквівалентному 300 доларам США за курсом продажу долару США на Українській Міжбанківській валютній біржі на дату здійснення платежу, збільшену на 2 % без ПДВ, тобто суму 1545,50 грн. штрафу. Позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 625, 629 ЦК України, договором № Н-33 від 01.03.2005р.
Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що позовну заяву визнає на суму 2355,06 грн., виходячи з наступного. Сума 1545,30 грн. не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 5.3 договору, мова йдеться про санкції до Ліцензіата в разі втрати ним смарт-карти для можливості зняття кодування сигналу “Програмного блоку”. Проте, дана стаття не передбачає ніяких штрафних санкцій в разі несвоєчасного повернення цієї карти Ліцензіару. Фактично смарт-карту не було повернуто на адресу позивача в результаті неналежної роботи колишнього працівника, відповідального за дану ланку роботи, але це не є підставою для нарахування штрафу та намагання отримати його в судовому порядку. Просить суд частково задовольнити позовні вимоги позивача в розмірі 2355,06 грн.
Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агентство “Медіа-Стиль-АС” (Ліцензіар за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством “Інфосервіс” (Ліцензіат за договором, відповідач у справі) був укладений договір № Н-33, за яким позивач зобов’язався надавати відповідачу, а відповідач користуватися невиключним правом публічного повідомлення для загальної відомості по кабельній мережі позивача Програм телеканалу “Ностальгія”. Договір вступає в силу з 01.03.2005р. та діє до 31.12.2005р., а відносно фінансових зобов’язань Ліцензіата –до повного їх виконання (п.п. 8.1 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору, відповідач зобов’язався здійснювати своєчасну оплату за даним договором.
Згідно з розділом 4 договору відповідач щомісячно, на протязі строку дії даного договору, виплачує позивачу за користування наданим правом ліцензійну плату у вигляді роялті в гривнях, у розмірі суми еквівалентної 80 доларам за курсом продажу долару США на Українській Міжбанківській валютній біржі на дату здійснення платежу, збільшеному на 2 % без ПДВ. Розрахунки відповідно до пункту 4.1 договору, проводяться відповідачем щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача до 10 числа поточного місяця з формулюванням платежу: “Роялті за користування не виключним правом на повідомлення програм відповідно до даного договору”.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором, проте відповідач не належно виконував свої зобов’язання щодо проведення щомісячної оплати за користування наданим правом публічного повідомлення для загальної відомості по кабельній мережі позивача Програм телеканалу “Ностальгія”, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2005р. у сумі 2060,81 грн.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов’язань та погашення зазначеної суми боргу.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ “Агентство “Медіа-Стиль-АС” про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2060,81 грн. основані на
договорі, відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені, яка відповідно до представленого розрахунку складає 257,16 грн.
Пунктом. 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов п. 4.2 даного договору відповідач виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.96р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пеня в сумі 257,16 грн. розрахована позивачем вірно, з урахуванням вимог зазначеного закону та підлягає стягненню у повному обсязі.
Позивач просить стягнути з відповідача суму 37,09 грн. 3 % річних від простроченої суми.
Із змісту статті 625 Цивільного кодексу України, зокрема, слідує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 37,09 грн. - 3 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині вимоги про стягнення з відповідача суми 1545,30 грн. штрафу на наступних підставах.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач, заявляючи ці вимоги, посилається на п.п. 3.3, 5.3 договору № Н-33 від 01.03.2005р.
У пункті 3.3 договору зазначено, що ліцензіат зобов’язується прийняти смарт-карту для можливості розкодування сигналу “Програмного блоку” та повернути її ліцензіару не пізніше 05.01.2006р.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку втрати ліцензіатом смарт-карти для можливості розкодування сигналу “Програмного блоку” ліцензіат виплачує ліцензіару штраф у гривнях, у розмірі суми еквівалентній 300 доларам США, за курсом продажу долару США на Українській Міжбанківській валютній біржі на дату здійснення платежу, збільшену на 2 % без ПДВ.
Тобто, договором передбачені штрафні санкції саме в разі втрати зазначеної смарт-карти. Проте, позивач у порушення ст. 33 ГПК України не надав належних доказів, що смарт-карту втрачено і саме у зв’язку з цим не повернуто.
У судовому засіданні судом оглянута представлена відповідачем смарт-карта №032479113113, тобто передана позивачем відповідачу згідно з актом приймання-передачі №Н-44/А, що спростовує твердження позивача про її втрату.
Крім того, згідно з умовами договору несвоєчасне повернення цієї карти позивачу не є підставою для нарахування штрафних санкцій.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Інфосервіс” (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудний, вул. Леніна, 9, р/р 26004301275196 в “Промінвестбанку”, МФО 313054, код ЄДРПОУ 22134965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство “Медіа-Стиль-АС” (99040, м. Севастополь, вул. Геловані, 6, кв. 23, р/р 260040254001 в “Фінанси та Кредит” м. Севастополя, МФО 384812, код ЄДРПОУ 33117552) суму 2060 грн. 81 коп. основного боргу, суму 257 грн. 16 коп. пені, суму 37 грн. 09 коп. –3 % річних, суму 102 грн. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 20.06.2006р.