ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2009 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого-судді - Богаченко С.І.,
суддів - Довгополов О.М., Попко Я.С.,
при секретарі судового засідання - Петлеваної Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2008р.
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова
про зобов'язання нарахувати суму недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як дитині війни,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1звернулась до суду з вищевказаним адміністративним позовом про стягнення доплати до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2006р. по 30.04.2008р. в розмірі 3297 грн. 30 коп., посилаючись на те, що вона є дитиною війни і має право на пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», окрім того посилалась на ст.6 цього Закону, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року заявлений позов задоволений частково, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова здійснити нарахування ОСОБА_1щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з липня по грудень 2007р. в сумі 742 грн. 65 коп.
Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апелянт вказує на те, що зміни до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні, крім того законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-IV, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
В запереченні на апеляційну скаргу, яке було подане позивачем ОСОБА_1., просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року залишити без змін а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, так як вважає, що при ухваленні даної постанови судом з'ясовано всі обставини справи.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції до зміни, з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюється державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Суд врахував втрату чинності зазначених обмежень дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з дня прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.
Відмовляючи в позовних вимогах стосовно виплати щомісячної надбавки за 2006 рік та за січень-квітень 2008 року, судом також було враховано положення Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», якими обмежувалась дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які не були оскарженні до Конституційного Суду України та положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», які визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008..
Безспірно встановлено, що позивач ОСОБА_1є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, мала право на отримання підвищення виплачуваної їй управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п.12 ст.71, ст..111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими було зупинено на 2007 рік дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами , які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані не конституційними.
Положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнані не конституційними, втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином. враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має, і на період до 09.07.2007 року не поширюється.
Звідси, належне позивачу щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком слід здійснювати нарахування за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1щодо стягнення доплати до пенсії як дитині війни, та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі управління в Залізничному районі м.Львова, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст.201 КАС підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, оскільки правильно встановив факт протиправності дій відповідача у справі, проте допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ч.1 п.2 ст. 198, ч.1 ст. 201, п.2 ч.1 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.10.2008 року залишити без задоволення, а постанову суду - змінити.
Адміністративний позов ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про визнання незаконно відмови підвищити розмір пенсії та зобов'язання провести таке підвищення як дитині війни задовольнити частково;
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова щодо підвищення пенсії ОСОБА_1у розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»;
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1підвищення до пенсії, отриманої у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надане ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя-доповідач С.І. Богаченко
Суддя О.М. Довгополов
Суддя Я.С. Попко