АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6456/15 Справа № 201/404/15 Головуючий у 1 й інстанції - Черновський Г.В. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 27

22 липня 2015 року м. Дніпропетровськ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Петренко І.О., Котушенко С.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 15 січня 2015 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 21 серпня 2010 року між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ОСОБА_2 було укладено договір про надання та використання кредитних карток, який складається з правил надання та використання кредитних карт, тарифів, заяви та розписки щодо отримання картки, належним чином заповнених та підписаних клієнтом та банком. Відповідно до умов договору банк надав відповідачу кредитну карту з кредитним лімітом 15 000 грн., тим самим виконавши свої зобов'язання за договором. Використовувати кредитні кошти ОСОБА_2 почав 09 вересня 2010 року, про що свідчить розрахунок суми заборгованості. Відповідно до п.3.11 тарифів, які є додатком та невід'ємною частиною договору, плату за користування кредитним лімітом було встановлено у розмірі 24% річних. З розписки про отримання картки вбачається, що ОСОБА_2 31 серпня 2010 року отримав картку зі строком дії до 31 серпня 2011 року. Станом на 09 січня 2015 року прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становила 13 909 грн. 95 коп. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання та використання кредитних карток від 21 серпня 2010 року в сумі 13 909 гривень 95 коп., розірвати договір про надання та використання кредитних карток від 21 серпня 2010 року та стягнути судові витрати.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 25 травня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 щодо перегляду зазначеного заочного рішення.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

З даним висновком судова колегія не погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31 серпня 2010 року ОСОБА_2 було отримано, за його заявою, кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту розміром 15 000 грн. на платіжну картку зі сплатою 24% на рік за користування грошима, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, тобто до 31 серпня 2011 року.

Кредитний договір складається із анкети-заяви позичальника, правил надання та використання кредитних карт ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та тарифів.

Оскільки відповідач своєчасно не виконував свої зобов'язання щодо повернення грошей, станом на 09 січня 2015 року утворилась заборгованість в розмірі 13 909 грн. 95 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо утворення заборгованості за договором чому передувало неналежне виконання позивальником покладених на нього зобов'язань.

В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про застосування строку позовної давності, наголосивши на тому, що розгляд справи відбувався без його участі через, що у нього не було можливості звернутися до суду першої інстанції з таким клопотанням.

Згідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки розгляд справи в суді першої інстанції проведено у заочному порядку, даних щодо отриманням ОСОБА_2 повідомлення про розгляд справи матеріали справи не містять, крім того в перегляді заочного рішення було відмовлено, що перешкодило останньому скористатись своїм правом на подачу заяви про застосування строку позовної давності суду першої інстанції, колегія апеляційного суду вважає за можливе прийняти до розгляду клопотання апелянта.

У розумінні статті.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Отже, перебіг строку позовної давності для звернення до суду у позивача щодо стягнення всієї суми основного боргу розпочався з 31 серпня 2011 року (закінчення строку дії картки) та закінчився 31 серпня 2014 року. До суду ПАТ "Банк Кредит Дніпро" звернулось 15 січня 2015 року, тобто після спливу трирічного строку позовної давності, а тому доводи апелянта стосовно застосування такого строку є правомірними.

Приймаючи до уваги сплив строків позовної давності до основної вимоги, позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), згідно до положення пункту 7 частини 11 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та статті 266 ЦК України.

Твердження позивача, стосовно того, що строк позовної давності банком не було порушено, оскільки позичальник не звернувся до банку з вимогою щодо розірвання договору відповідно до п.2.8 правил надання та використання кредитних карт, то картка була перевипущена на новий термін, а відтак і дія договору продовжена, не може бути прийнятим до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які докази отримання ОСОБА_2 картки на новий термін.

Оскільки строк кредитної картки визначений договором, а дія договору обмежена строком дії кредитної картки відповідно до п.10.1 правил надання та використання кредитних карт, то висновок суду першої інстанції щодо розірвання договору про надання та використання кредитної картки є помилковим, оскільки дія останнього припинена з 31 серпня 2011 року.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді: С.П.Котушенко

І.О.Петренко